Постанова № 3677637, 03.09.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2008 № 31/106

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача : Рачкова Н.В. – представник за довіреністю,

від відповідача : Губерт О.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2008

у справі № 31/106

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Приватного підприємства "ВТБ Лізинг Україна"

про стягнення 140979,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року Державним підприємством „Донецька залізниця”заявлено позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені 140 979,62 грн. за невиконання умов договору фінансового лізингу №217-ФЛ (№Д/Ш-071719/НЮ) від 20.08.2007р.

26.03.2008р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення пені - на 50 081,71 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач не передав предмет лізингу в лізинг у строки, передбачені Договором фінансового лізингу та Додатковими угодами до нього, прострочив передачу предмета лізингу за період з 01.10.2007р.- 04.10.2007р., 01.11.2007р. – 04.11.2007р., 29.12.2007р.- 31.12.2007р., 01.01.2008р.-31.01.2008р., 01.02.2008р.-13.02.2008р.,тому відповідно до п.9.3 Договору лізингу відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожен день прострочення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2008 р. у справі №31/106 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства „ВТБ Лізинг Україна” на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” 178 272,25 грн. – пені, 1782,72 грн. – державного мита та 118 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 10.04.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права та неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що місцевий суд не врахував строки прострочення передачі предмету лізингу за період з 01.10.2007р. по 04.10.2007р. та з 01.11.2007р. по 04.11.2007р., тому позивач вважає, що суд безпідставно та неправомірно дійшов висновку про те, що стягненню підлягає пеня лише в розмірі 178272,25 грн..

Відповідачем не надано відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов”язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

20.08.2007 року між позивачем, як лізингодавцем та відповідачем, як лізингоодержувачем, був укладений договір фінансового лізингу №217-ФЛ (№Д/Ш – 071719/НЮ).

За умовами п.1.1 Договору лізингодавець взяв на себе зобов’язання передати лізингоодержувачеві в тимчасове платне володіння та користування з правом викупу предмет лізингу, а саме: 2 мотовози МПТ-6 виробництва ЗАТ „Тихорєцький машинобудівний завод ім.. В.В. Боровського” (Росія) згідно із специфікацією (Додаток №1 до Договору).

У відповідності з п. 2.2. Договору кількість, виробник товару, модель та термін передачі предмета лізингу в лізинг визначаються додатком №2 до Договору.

У разі зміни строків постачання предмету лізингу виробником графік передачі предмету лізингу та графік нарахування платежів змінюється шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець зобов”язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Відповідно до узгодженого сторонами графіку передачі предмета лізингу (Додаток № 2 до Договору) кінцева дата передачі одного Мотовоза МПТ – 6 – вересень 2007р., а кінцева дата передачі другого Мотовоза МПТ-6 – грудень 2007р.

Встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач не передав позивачу в передбачений графіком строк ( вересень 2007 року ) предмет лізингу – один Мотовоз МПТ-6.

Позивачем було пред’явлено відповідачу претензію №зНГ-2018/2238 від 05.10.2007р. в зв’язку з порушенням строку передачі предмету лізингу (1 мотовоз МПТ-6) за період 01.10.2007р. по 04.10.2007р. на суму 6158,28 грн. Відповіді на претензію позивачем не отримано.

05.10.2007р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 (№Д/Ш-071719/НЮ-д-1) до Договору про внесення змін в графік передачі предмету лізингу, згідно з яким кінцева дата передачі предмету лізингу (1 мотовоз МПТ-6) – жовтень 2007р.

Як вбачається зі змісту даної Додаткової угоди, остання набуває чинності з дати підписання сторонами, тобто 05.10.2007р., і є дійсною протягом всього строку дії Договору фінансового лізингу від 20.08.2007р. як його невід”ємна частина.

Окрім того, зазначена Додаткова угода не містить умови про те, що вона має зворотню дію у часі та розповсюджується на період, що передував її укладенню.

Встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем в порушення умов і цієї Додаткової угоди у передбачений нею строк не було передано позивачу предмет лізингу – 1 мотовоз МПТ-6.

05.11.2007р. позивачем було пред’явлено відповідачу претензію №зНГ-2018/2591 в зв’язку з порушенням строку передачі предмету лізингу (1 мотовоз МПТ-6) за період 01.11.2007р. по 04.11.2007р. на суму 6158,28 грн. Відповіді на дану претензію позивачем не отримано.

Додатковою угодою №Д/Ш-071719/НЮ-д-2 від 05.11.2007р. до Договору були внесені зміни в графік передачі предмету лізингу, згідно з яким кінцева дата передачі двох мотовозів МПТ-6 – 28.12.2007р.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач також за зазначеною Додатковою угодою не виконав взяті зобов”язання щодо передачі позивачу предмета лізингу.

11.01.2008р. позивачем було пред”явлено претензію № НЗЭ-10/29 по невиконанню умов договору фінансового лізингу щодо порушення строку передачі предмету лізингу.

За змістом даної Додаткової угоди остання набуває чинності з дати підписання сторонами, тобто 05.11.2007р., і є дійсною протягом всього строку дії Договору фінансового лізингу від 20.08.2007р. як його невід”ємна частина.

Окрім того, зазначена Додаткова угода також не містить умови про те, що вона має зворотню дію у часі та розповсюджується на період, що передував її укладенню.

Встановлено та не заперечується сторонами, що вказана техніка була поставлена позивачу лише 14.02.2008р.

Відповідно до п.9.3. Договору за несвоєчасну передачу предмету лізингу в лізинг в терміни, встановлені у Додатку №2, Лізингодавець сплачує Лізингоодержувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем на порушення умов Договору лізингу від 20.08.2007р., Додаткових угод від 05.10.2007р. та від 05.11.2007р. до Договору лізингу предмет лізингу був поставлений лише 14.02.2008р., а також те, що Додаткові угоди набрали чинності з дати їх підписання сторонами та не містять посилань на те, що вони мають зворотню дію у часі та розповсюджуються на період, що передував її укладенню, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено строки передачі предмету лізингу , починаючи з 01.10.2007р. по 13.02.2008р.

Тому, з огляду на викладене, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування в період нарахування пені за несвоєчасну передачу предмету лізингу : з 01.10.2007р. – 04.10.2007р. (в розмірі 6 158,28 грн.); з 01.11.2007р. по 04.11.2007р.( в розмірі 6 158,28 грн.).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким частково задоволені позовні вимоги, слід змінити, позов задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця” на рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2008 року задовольнити.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 10.04. 2008 року у справі №31/106 змінити та викласти в наступній редакції:

“ Позов Державного підприємства „Донецька залізниця” задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „ВТБ Лізинг Україна” (юридична адреса: 016001, м. Київ, вул.. Гоголівська, 22/24; поштова адреса: 03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 34356910) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 191061,34 грн. – пеню, 1910,62 грн. витрат по оплаті державного мита при подачі позову, 955,31 грн. витрат по оплаті державного мита при подачі апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

3. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

4.Матеріали справи № 31/106 направити до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді