Ухвала суду № 36776267, 22.01.2014, Оболонський районний суд міста Києва

22.01.2014 Справа № 756/900/14-к

№ 1-кп/756/120/14

756/900/14-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

22 січня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Дев'ятка В.В.,

при секретарі - Снісар Т.В.,

з участю прокурора - Заслоцької Т.В.

провівши підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новий Буг, Миколаївської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, останній раз у 2007 році вироком Новобузького районного суду, Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 20.01.2014.

Згідно обвинувального акту 15.09.2013, приблизно о 23 годині ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс за допомогою ножа, згідно висновку експерта № 71-ТР від 02.12.2013, тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_2

Суд, вислухавши думку прокурора, яка просила призначити справу до судового розгляду, думку обвинуваченого який заперечував проти призначення справи до судового розгляду,оскільки він не погоджується з кваліфікацією вчиненого ним злочину та обвинувачення йому не зрозуміле, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, як такий, що не відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України з наступних підстав.

Обвинувальний акт, зокрема, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, і у ході співставлення яких з ознаками кваліфікації слідчому належить керуватися кримінальним законом, який характеризує об'єктивну та суб'єктивну сторону конкретного кримінального правопорушення.

Проте, викладене в обвинувальному акті обвинувачення, його формулювання та приведені фактичні обставини кримінального правопорушення, свідчать про те, що слідчим проігноровані вказані вимоги закону, бо наведені обставини, що характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, є незрозумілими та суперечливими, і взагалі слідчим не зазначені конкретні об'єктивні ознаки спрямованості умислу і мотиву дій обвинуваченого.

Призначення справи до судового розгляду на підставі даного обвинувального акту суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, у тому числі, й забезпеченню права на захист.

Відповідно до ст. 42 КПК України, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає нормам кримінально - процесуального закону.

Крім цього, 17.12.2013 ОСОБА_1 продовжено строк триманя під вартою.

Оскільки строк тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_1 спливає 23.01.2014, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, те, що він перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню, вік та стан його здоров'я, сімейний стан, відсутність визначеного місця проживання, відсутність місця роботи, майновий стан, суд не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу. Дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора в матеріалах кримінального провадження відсутні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 197, 314 - 317, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області строком на 2 місяці, тобто до 21.03.2014

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва на протязі семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В. Дев'ятко