Ухвала суду № 36774920, 21.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2014 року Справа № 914/1704/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.перевіривши матеріали касаційної скаргиЛьвівського комунального підприємства "Львівсвітло" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.10.13у справі№914/1704/13господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго"доЛьвівського комунального підприємства "Львівсвітло"простягнення суми

В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.13 касаційна скарга Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" була повернута скаржнику без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України.

Вдруге звертаючись з касаційною скаргою 23.12.13, скаржник вимоги п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України виконав, однак в супереч вимогам п.4 ч.1 ст.111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, скаржник не в казав суті порушень судами норм права, звівши зміст касаційної скарги лише до перерахування норм права та переоцінки доказової бази у справі, що в силу ст.1117 ГПК України, не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.

Касаційна скарга має чітко містити зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та конкретні їх пункти і статті. Зокрема, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дані, які б свідчили, що судами не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону. Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Окрім того, касаційна скарга подана з пропуском строку на оскарження, а клопотання про його відновлення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені ст.110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу касаційної скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила ст.53 ГПК України.

Стаття 53 ГПК України передбачає оцінку господарським судом касаційної інстанції при вирішенні питання про відновлення строку обґрунтованості доводів особи, яка клопоче про таке відновлення, з метою запобігання зловживанню при оскарженні судових актів.

Обґрунтовуючи клопотання, скаржник посилався на те, що строк для подачі касаційної скарги був пропущений у зв'язку з тим, що ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.13 касаційну скаргу повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України.

Скаржник звертається повторно і просить відновити строк для касаційного оскарження.

Проте, суд касаційної інстанції зі змісту касаційної скарги не вбачає поважних причин пропуску процесуального строку, оскільки оскарження постанови апеляційного господарського суду залежала виключно від вольових та юридично грамотних дій самого скаржника, не свідчить про відсутність об'єктивної можливості та адекватного часу для оскарження. Тому у задоволенні клопотання про відновлення строку слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.53, 110, 107, п.5, 6 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И Л А :

Відхилити клопотання Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.13 у справі №914/1704/13 повернути скаржнику без розгляду.

Повернути Львівському комунальному підприємству "Львівсвітло" (м. Львів, вул. Лінкольна, 8 код ЄДРПОУ 303348577) судовий збір у сумі 1 268,73 грн. (тисяча двісті шістдесят вісім 73 коп), сплачений за платіжним дорученням від 23.12.13 № 746.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій