Постанова № 36771353, 21.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 16» січня 2014 р. Справа № 920/1363/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Лакізи В.В.,

судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Приватної фірми «Будтехмонтаж» (вх.№ 3601С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2013р. у справі № 920/1363/13,

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах,

до Приватної фірми «Будтехмонтаж», м. Суми,

про стягнення 360,30 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2013р. (суддя Рунова В.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватної фірми «Будтехмонтаж» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року на загальну суму 360,30 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2013 р. у справі № 920/1363/13 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. (а.с. 61-71)

Скаржник, обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на положення статті 23 Закону України «Про визнання неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до приписів якої, до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Апелянт зазначає, що, оскільки Приватна фірма «Будтехмонтаж» не визнана банкрутом, а знаходиться на стадії санації боржника, грошові вимоги Управління пенсійного фонду України мають розглядатися в межах судової справи про банкрутство № 19/127-10.

Також відповідач заперечує проти існуючої заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску за червень 2013 року. На думку апелянта, даний факт наявності заборгованості за червень 2013 року спростовується платіжним дорученням від 19.07.2013р. №35, яким Приватна фірма «Будтехмонтаж» сплатила 720,60 гривень єдиного внеску за травень та червень 2013 року.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, не погодився з вимогами апеляційної скарги, надав відзив на апеляційну скаргу від 10.12.2013р. №33064/15-15 (вх.№12121 від 16.12.2013р.), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги приватної фірми «Будтехмонтаж», а рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2013р. у справі № 920/1363/13 залишити без змін. (а.с. 76-80)

Позивач зазначає, що кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України правомірно задоволені господарським судом в порядку позовного провадження та обґрунтовує свою позицію посиланням на положення частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач вказує на існуючу заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України за червень 2013 року в розмірі 360,30 гривень, оскільки сплачені відповідачем грошові кошти на погашення існуючої заборгованості були зараховані на погашення раніше виниклої заборгованості в порядку календарної черговості, що відповідає порядку, передбаченому пунктом 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, позивач вважає вимоги апелянта щодо скасування рішення суду першої інстанції такими, що не відповідають фактам, встановленим судом першої інстанції та суперечать вимогам законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Приватною фірмою «Будтехмонтаж» 14.01.2014р. подано до суду пояснення у справі, яким відповідачем підтримано вимоги апеляційної скарги та надано розрахунок нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за періоди з липня 2012р. по жовтень 2013р.

У судове засідання апеляційного господарського суду 16.01.2014р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлені. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№018804) ухвала про відкладення розгляду апеляційної скарги була направлена 19.12.2013р. у кількості двох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду справи від 17.12.2013р. учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.11.2010р. порушено провадження у справі №19/127-10 про банкрутство Приватної фірми «Будтехмонтаж».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.03.2013р. у справі №19/127-10 введено процедуру санації Приватної фірми «Будтехмонтаж» строком на дванадцять місяців. (а.с. 66-67)

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Позивач зазначає про нарахування до сплати Приватною фірмою «Будтехмонтаж» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року в розмірі 360,30 гривень, передбачено чинним законодавством. Проте, несплата відповідачем зазначеної суми у визначені строки є порушенням та призвело до утворення в нього недоїмки.

Пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлює, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, наявність у Приватної фірми «Будтехмонтаж» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року в розмірі 360,30 гривень стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення грошової заборгованості.

Відповідачем надано до матеріалів справи платіжне доручення №35 від 19.07.2013р. з призначенням платежу, зокрема, сплата єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2013 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Тобто, за умови наявності у відповідача заборгованості, яка виникла до червня 2013 року і є непогашеною,кошти згідно платіжного доручення №35 від 19.07.2013р. незважаючи на призначення платежу направляються на погашення заборгованості, яка виникла до червня 2013 року та обліковується за відповідачем.

З наданого Приватною фірмою «Будтехмонтаж» розрахунку вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах з липня 2012 року по жовтень 2013 року нараховувалися суми єдиного соціального внеску до сплати. При цьому сплата грошового зобов'язання відповідачем здійснювалася з порушенням строків, встановлених нормами діючого законодавства.

Таким чином, з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що за Приватною фірмою «Будтехмонтаж» обліковувалася заборгованість по сплаті суми єдиного соціального внеску до червня 2013 року.

Враховуючи приписи ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також те, що за Приватною фірмою «Будтехмонтаж» обліковувалася заборгованість в порядку календарної черговості її виникнення, платіжне доручення №35 від 19.07.2013 року не є належним доказом в підтвердження погашення заборгованості за червень 2013 року та відсутності такої заборгованості на момент звернення до суду із позовною заявою.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наданий відповідачем розрахунок нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем на час сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за платіжним дорученням від 19.07.2013р. № 35 за період липень 2012р. - квітень 2013р., погашення якої було здійснено тільки 27.08.2013р. та 30.08.2013р.(а.с. 98)

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідачем не спростований факт існування заборгованості за попередні періоди до червня 2013р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне забезпечення та Управлінням Пенсійного фонду дотримано порядок погашеної недоїмки зі сплати єдиного внеску згідно норм діючого законодавства.

Щодо доводів апелянта, що спір в межах даної справи є спором боржника з кредитором, який має поточні вимоги і такий спір в силу приписів Закону України «Про визнання неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід вирішувати в рамках справи №19/127-10 про банкрутство Приватної фірми «Будтехмонтаж», а не в рамках окремої справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VІ положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Абзац 4 частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 4212-VI встановлює, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Дана норма закону встановлює саме територіальний принцип розгляду справи за поточними кредиторськими вимогами до визнання боржника банкрутом та не встановлює обов'язковий розгляд поточних кредиторських вимог тим же складом суду, який розглядає справу про банкрутство та в її межах.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки існуюча заборгованість відповідача перед позивачем, яка встановлена колегією суддів, виникла з 20 липня 2013 року, Управління Пенсійного фонду України у м. Суми є поточним кредитором Приватної фірми «Будтехмонтаж».

Таким чином, Господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про розгляд кредиторських вимог позивача у даній справі в порядку позовного провадження, оскільки справа про банкрутство щодо Приватної фірми «Будтехмонтаж» знаходиться на стадії санації боржника в господарському суді Сумської області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2013 року у справі №920/1363/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати заявника апеляційної скарги по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Будтехмонтаж» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2013 року у справі №920/1363/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21 січня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Р.А. Гетьман