Ухвала суду № 36771002, 23.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/3218/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/122/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 40 23.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.

суддів: Олійника В.І., Іванової І.В.,

при секретарі : Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку , що перебуває у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою, яку обґрунтовував тим, що йому на праві власності в порядку спадкування належить 1/2 частина будинковолодіння у за адресою: АДРЕСА_1, а інша частина зазначеного домоволодіння належить на праві власності в порядку ОСОБА_2 Між сторонами виникають спори про порядок користування і володіння будинком та добровільно угоди про виділення частки загального майна між сторонами не досягнуто.

Просить поділити житловий будинок в натурі.

Відповідач ОСОБА_2 в свою чергу звернулась з зустрічним позовом, який обґрунтовувала тим, що сторони є співвласниками в рівних частинах по 1/2 спірного будинковолодіння та між ними склався певний порядок користування, однак спільної згоди щодо поділу майна вони не дійшли.

Просить здійснити поділ житлового будинку в натурі між власниками за запропонованим нею варіантом та з врахуванням порядку користування будинком, що вже склався впродовж тривалого часу стягнувши з неї на користь відповідача компенсацію різниці від вартості переданого їй майна, в зв'язку з збільшенням її частки у розмірі 9 843 гривні.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Виділено в натурі ОСОБА_1 - 45/100 часток із майна, що є у спільній частковій власності сторін в житловому будинку АДРЕСА_1, а саме приміщення: кухня 1-4 площею 10,4 кв.м., житлова кімната 1-5 площею 8,5 кв.м., житлова кімната 1-6 площею 8,5 кв.м., сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», погріб з шийкою літ. «Б» 1/2 частина, колодязь питний літ «N2 1/2 частина, огорожа літ. N 1/2 частина, ворота літ. «N1» 1/2 частину.

Виділено в натурі ОСОБА_2 - 55/100 часток із майна, що є у спільній частковій власності сторін в спірному житловому будинку, а саме приміщення: коридор 1-1 площею 6,1 кв.м., житлова кімната 1-2 площею 16,7 кв.м., житлова кімната 1-3 площею 6,2 кв.м., веранда літ. «а» площею 5,3 кв.м., сарай літ. «В», погріб з шийкою літ. «Б» 1/2 частина, колодязь питний«N2» 1/2 частину, убиральня літ. «Ж», огорожа літ «N» 1/2 частина, ворота літ. «N1» 1/2 частину.

Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснити технічне перепланування та переобладнання приміщень житлового будинку відповідно до проектної документації, розробленої у встановленому законодавством порядку та для забезпечення ізольованого користування житловими приміщеннями замурувати дверний проріз між приміщеннями 1-4 ( кухня площею10,4 кв. м) та 1-1 (коридор площею 6,1 кв. м) в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Зобов'язано ОСОБА_1 для влаштування окремого входу до приміщень, що були виділені після розподілу зі сторони зовнішньої стіни приміщення 1-6 (житлова кімната площею 8,5 кв.м) влаштувати тамбур, глибина якого повинна бути не менше 1,5 м ( згідно п.2.13 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення») в житловому будинку АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -4 775,00 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять гривень), як відшкодування грошової компенсації при зміні часток у праві власності співвласників.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 1468,80 гривень в рахунок коштів сплачених за проведення будівельно-технічної експертизи.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та задоволити його позов, а в зустрічному позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що поділ будинку між сторонами по справі необхідно провести по варіанту запропонованому відповідачем ОСОБА_2, так як він є близьким до варіанту № 2 запропонованого в висновку експерта, передбачає баланс інтересів сторін при виділі житлових і господарських приміщень.

З таким висновком погоджується і судова колегія з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1, яке він отримав у спадщину після смерті ОСОБА_3, що вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.09.2011 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.12.2011 року. Інша 1/2 частина зазначеного домоволодіння належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину від18.12.2001 року, зазначені обставини не заперечувались сторонами та підтверджуються матеріалами справи.

Домоволодіння не було розділено в натурі між співвласниками, в добровільному порядку це зробити не вбачається можливим, але між сторонами встановився певний порядок користування домоволодінням. Так у користуванні позивача ОСОБА_1 знаходиться наступна частина спірного домоволодіння: 1-4- кухня, площею 10,4 м2, 1-5- житлова кімната площею 8,5м2, 1-6- житлова кімната площею 8,5м2, Д - сарай, Е-сарай, а у користуванні відповідача ОСОБА_2 знаходиться наступна частина спірного домоволодіння: І- веранда площею 5,3 м2, 1-3 - житлова кімната площею 6,2 м2, 1-2 - житлова кімната площею 16,7 м2, а у спільному користуванні сторін знаходиться колодязь N2, погріб з шийкою, сарай В, ворота N1, огорожа N та вбиральня Ж, а коридор площею 6,1 м2 слугує обом співвласникам для проходу до своїх кімнат.

Також встановлено, що в результаті проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що розподіл спірного будинку між співвласниками, з врахуванням його площі та вартості, у відповідності до ідеальних часток 1/2 та 1/2, в тому числі з виконанням будівельних робіт по переобладнанню, з дотриманням вимог нормативної документації чинної в галузі будівництва, не вбачається можливим. Згідно висновку експертизи розподіл житлового будинку можливий при умові відступу від ідеальних часток співвласників з врахуванням порядку користування господарськими будівлями та спорудами, який сформувався на час проведення обстеження та з врахуванням можливого в подальшому порядку користування земельною ділянкою і експертом запропоновано чотири можливі варіанти такого поділу.

Відповідно до положення ч.1ст.364 ЦК України, - співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Майно учасників спільної часткової власності за наявності спору між ними ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його призначення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови від 4 жовтня 1991 р. №7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

Поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної часткової власності. Таким чином, юридичним наслідком поділу майна завжди є припинення права спільної часткової власності між колишніми учасниками. Спорідненість правовідносин поділу та виділу ґрунтується на тому, що можливість поділу, як і виділу, залежить від того, чи є річ за своїми характеристиками подільною або неподільною.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України місцевий суд прийшов до правильного висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Згідно абз. 2 п. 7 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок", якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

З врахуванням вищевикладених обставин, висновку судово-будівельно-технічної експертизи, місцевий суд правильно виходив з того, що поділ будинку між сторонами по справі необхідно провести по варіанту запропонованому відповідачем ОСОБА_2, так як він є близьким до варіанту № 2 запропонованого в висновку експерта, передбачає баланс інтересів сторін при виділі житлових і господарських приміщень.

Крім вищевикладеного, апелянтом в апеляційній скарзі надані доводи, колегією суддів не можуть взято до уваги, оскільки апеляційна скарга переповнена оцінкою доказів апелянтом, при цьому не вказується, які з доказів неправомірно були судом першої інстанції не прийняті чи досліджувались із порушенням установленого законом порядку.

Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: