Постанова № 3677042, 17.04.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2008 № 31/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Верховця А.А.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача – Кигашко О.О. – адвокат,

від відповідача – Волощук Р.А. – юрист,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Херсонпостачзбут"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2007

у справі № 31/442 (Качан Н.І.)

за позовом ЗАТ "Херсонпостачзбут"

до ВАТ "Український експортно-імпортний банк України"

про визнання припиненим договору застави

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2007р. у справі №31/442 відмовлено в позові Закритому акціонерному товариству «Херсрнпостачзбут» м. Херсон, позивачу у справі, до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», відповідача у справі, про визнання договору застави від 30.01.1997р. припиненим.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржує його в апеляційному порядку з мотиві порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення місцевого суду скасувати і постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема в апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що ним не пропущений строк позовної давності.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:

Між відповідачем у цій справі та ТОВ «Тофія», як позичальником, було укладено кредитну угоду, за умовами якої позичальник отримав кредитні кошти. В забезпечення зобов’язань позичальника за кредитним договором № 184-К від 27.01.1997р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави від 30.01.1997р., відповідно до якого позивач передав у заставу банку (відповідачу) будівлі майнового комплексу.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказує, що позивач у позовній заяві зазначає, що довідався про порушення свого права (тобто про ліквідацію ТОВ «Тофія») лише 14.11.06р., тоді як позивачу вже було відомо про ліквідацію ТОВ «Тофія» та наявність постанови про визнання останнього банкрутом ще з 1999-2000 р.р. про що свідчать копії документів, які надані Відповідачем до суду з відзивом від 17.10.07.

В цих документах відповідач, зокрема, посилається на наявність постанови арбітражного суду від 08.12.98 по справі про банкрутство ТОВ «Тофія» № 6/214, якою останнє було визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (як в редакції 2000 року так і в редакції на теперішній час) строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців та господарський (арбітражний) суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим же Законом.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право на позов виникло у Позивача з 1999-2000 роках, а тому загальний строк закінчився відповідно у 2002-2003 роках.

Разом з тим місцевим судом не взято до уваги рішення Господарського суду Запорізької області №10/145-5/1/182-4/3/793 від 14.11.2006р.і довідка Головного управління статистики у Херсонській області №13-07/63 від 22.05.07р. якою повідомляється про ліквідацію ТОВ «Тофія» 10.12.1999р. за рішенням арбітражного суду Херсонської області.

Позивач наполягає на тому, що взнав про ліквідацію ТОВ «Тофія» в процесі розгляду справи №10/145-5/1/182-4/3/793 і в матеріалах відсутня інформація яка б спростовувала його твердження. Це також підтверджується і тим, що виконавче провадження по виконанню виконавчого напису № б/н виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко Т.М. про стягнення за рахунок заставного майна з ЗАТ «Херсонпостачзбут» на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» боргу 2 319 494,34 грн. було відкрито шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, ще у 1998 році.

Через пожежу та знищення матеріалів у 2003році виконавче провадження було відновлено винесенням постанови про відкриття 11 квітня 2005року на підставі заяви про поновлення виконавчого провадження. Весь цей час позивач не ставив питання про припинення зобов’язання по договору застави оскільки не мав точної інформації про ліквідацію ТОВ «Тофія».

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача і вважає, що перебіг строку позовної давності у нього почався з 14.11.2006р. і відповідно строк позовної давності ним не пропущений тому що з позовом про визнання припиненим договору застави від 30.01.1997р., він звернувся 21.09.2007р. тобто через 10 місяців після того як взнав про ліквідацію ТОВ «Тофія».

Що ж стосується позовних вимог по суті то слід зазначити, що згідно п.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється припиненням зобов’язання забезпеченого заставою .

Основне ж зобов’язання, що забезпечене заставою, в даному випадку на підставі ст.609 припинено ліквідацією юридичної особи 10.12.99р. Саме з цієї дати слід вважати припиненим зобов’язання по договору застави від 30.11.97р.

До того ж згідно п.9 ст. 21 Закону України «Про банкрутство», що діяв на той момент, з дня визнання банкрутом ТОВ «Тофія» (08.12.98р.) всі його зобов’язання вважаються погашеними. Аналогічна норма є в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст.31 Закону).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню. Постановляється нове рішення, яким позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п.2 ст.103. п.4 ст.104, ст..105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачзбут» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2007р. у справі №31/442 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати договір застави від 30.01.1997р. року, укладений між ЗАТ «Херсонпостачбут» та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», припиненим.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (01000, м. Київ, вул. Горького, 237, р/р 3739804281 в ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», МФО 322313, код ЄДРПОУ 00032112) на користь Закритого акціонерного товариства «Херсонпостачбут» (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, р/р 26009370002001 в ХВ АБ «Південний», МФО 352640, код ЄДРПОУ 04542790) 85 грн. – держмита за подання позовної заяви, 118грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50грн. – держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 31/442 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Верховець А.А.

Тищенко А.І.

22.04.08 (відправлено)