Постанова № 36769836, 22.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року справа №812/6114/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Попова В.В., Старосуда М.І.,

при секретарі судового засідання - Турко І.Б.,

за участю сторін:

представника відповідача -Артюхової Л.Т.

прокурора - Вартанової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. у справі №812/6114 /13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську в якому просило визнати протиправним та скасування податкові повідомлення - рішення від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в червні 2010 року ним було отримано Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар"» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтерметлуга», та ПП «ВКФ «Укрзбутпостачпром», за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року.

Зазначеним актом встановлені порушення положень Закону Ураїни «Про податок на додану вартість», а саме: завищення податкового кредиту всього у сумі 43 443 812 грн., завищення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.08 по 31.03.09 на загальну суму 43 443 812 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковою кредиту на суму 10 664 606 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 - вересень 2008 року на 12 909424 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 29546219 грн.

На підставі акту перевірки 09 липня 2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення за формою «Р» №0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та податкове повідомлення-рішення за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції - 6454712 грн.

Посилаючись на безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності фактичних господарських операцій просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ м. Луганська від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0.

В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представник відповідача посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам у справі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, в судовому засіданні 11 та 18 грудня 2013 року проти доводів апеляційної скарги заперечував просив залишити оскаржувану постанову без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Груп-Мар» є юридичною особою, 09.06.2005 року зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради. 26.10.2009 року на підставі зміни місцезнаходження юридичної особи проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію (арк.спр. 44 том 1).

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м.Луганська згідно з наказом за № 724 від 18.06.2010 року (арк.спр. 202, том 1), прийнятого на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 18.06.2010 року про призначення позапланової невиїзної перевірки (арк.спр. 203 том 1), було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Трейд-Груп-Мар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпостачпром» за період з 01.03.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №468/23-616/33571549 від 22.06.2010 року (арк.спр. 17-42 том 1).

Відповідно до висновків акту перевірки №468/23-616/33571549 від 22.06.2010 року було встановлено порушення п. 7.2.4 п. 7.2. п. 7.4.1. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме:

встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 43443812,00 грн., в тому числі: за березень 2008 року у сумі 2747794,00 грн. за квітень 2008 року у сумі 3600727,00 грн. за травень 2008 року у сумі 6792805,00 грн. за червень 2008 року у сумі 2146714,00 грн. за липень 2008 року у сумі 3279704,00 грн. за серпень 2008 року у сумі 7483006,00 грн. за вересень 2008 року у сумі 6084382,00 грн. за жовтень 2008 року у сумі 3840701,00 грн. за листопад 2008 року у сумі 1182004,00 грн. за грудень 2008 року у сумі 511073,00 грн. за січень 2009 року у сумі 2565542,00 грн. за лютий 2009 року у сумі 2711220,00 грн. за березень 2009 року у сумі 498140,00 грн.

Крім того, встановлені порушення п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Трейд-Груп-Мар» завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.08 р. по 31.03.09 р. на загальну суму 43443812,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 32779206,00 грн., в тому числі по періодах:

березень 2008 року на суму 2747794,00 грн., квітень 2008 року на суму 360027,00 грн., травень 2008 року на суму 5666958,00 грн., серпень 2008 року нас суму 694915,00 грн., вересень 2008 року на суму 5928897,00 грн., жовтень 2008 року на суму 3840701,00 грн., листопад 2008 року на суму 1176 907,00 грн., грудень 2008 року на суму 511073,00 грн., січень 2009 року на суму 2565542,00 грн., лютий 2009 року на суму 2711220,00 грн., березень 2009 року на суму 334472,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковою кредиту на суму 10664606,00 грн. в тому числі по періодах: травень 2008 року на суму 1125847,00 грн., червень 2008 року на суму 2146714,00 грн., липень 2008 року на суму 3279704,00 грн., серпень 2008 року нас суму 3788091,00 грн., вересень 2008 року на суму 155485,00 грн., листопад 2008 року на суму 5097,00 грн., березень 2009 року на суму 163668,00 грн.,

Крім того, перевіркою встановлені порушення п. п. 7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» ТОВ «Трейд-Груп-Мар», завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 - вересень 2008 року на 12909424,00 грн., в тому числі по періодах за липень 2008 року на суму 2146714,00 грн., серпень 2008 року на суму 5951748,00 грн., вересень 2008 року на суму 4810962,00 грн.

Порушено вимоги п. 7.2.4 п.7.2. п. 7.4.1. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість», занижено податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 29546219,00 грн. у тому числі за березень 2008 року у сумі 2747794,00 грн. за квітень 2008 року у сумі 3600727,00 грн. за травень 2008 року у сумі 5666958,00 грн. за вересень 2008 року у сумі 5928897,00 грн. за жовтень 2008 року у сумі 4028199,00 грн. за листопад 2008 року у сумі 1176907,00 грн. за грудень 2008 року у сумі 651702,00 грн. за січень 2009 року у сумі 2586127,00 грн. за лютий 2009 року у сумі 2824436,00 грн. за березень 2009 року у сумі 334472,00 грн.

Вказані висновки зроблені з підстав відсутності реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від Приватного підприємства «Інтерметлуга» та Приватного підприємства «ВКФ Укрзбутпостачпром».

На підставі акту перевірки від 09 липня 2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення за формою «Р»№0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції - 6454712 грн. (т.1, арк.спр. 14-15).

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року. (т. 3 арк.спр. 163-167) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 09 липня 2010 року форми "Р" №0001212310/0 щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн. та форми "В1" №0000492360/0 щодо зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424грн., штрафні санкції 6454712грн. (т.2 арк.спр. 191-196).

22 травня 2013 року Вищим адміністративним судом України за наслідками розгляду касаційної скарги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську та скарги прокуратури Луганської області прийнято ухвалу якою, частково задоволено вказані касаційні скарги, скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 арк.спр. 236-239)

Під час нового розгляду справи судом ухвалою від 23 липня 2013 року залучено в якості другого відповідача Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій з контрагентами . Колегія суддів не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп.3 п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного й іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органа державної податкової служби на підставі представлених податкових декларацій, звітів й інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їхнього подання.

Відповідно до п. 2.3 Наказу Державної податкової адміністрація України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:

- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Аналізуючи зазначені норми закону, та надані матеріали справи, суд вважає, що відповідачем було проведено перевірку на законних підставах.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненням) (надалі - Закон № 168/97), чинного на час виникнення спірних правовідносин , не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові накладні які стали підставою для формування ТОВ «Трейд-Груп-Мар» податкового кредиту, надані ПП «Інтерметлуга» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», при цьому висновком експерта Головного управління МВС України в Донецький області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру від 18.06.10 №448 підписи директорів ПП «Інтерметлуга» ОСОБА_4 та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» ОСОБА_5 на податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Трейд-Груп-Мар» виконані не ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а іншими особами (том 2 а.с.73-132). Крім того, зазначені особи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідач в акті невиїзної документальної перевірки зазначив, що податкові накладні, які залучені до кримінальної справи №02/10/8021 та включені до податкового кредиту ТОВ «Трейд-Груп-Мар», не мають юридичної сили і доказовості первинного документу через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка дійсно уповноважена діяти від імені Приватного підприємства «Інтерметлуга» та Приватного підприємства «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», та, на думку відповідача, не підтверджують фактичне постачання товару.

На підставі акту перевірки від 09 липня 2010 року прийняті податкові повідомлення - рішення за формою «Р»№0001212310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 29546219 грн. та штрафних санкцій в сумі 14773110 грн., та за формою В1 №0000492360/0 по зменшення сум бюджетного відшкодування на суму 12909424 грн., штрафні санкції - 6454712 грн. (т.1, арк.спр. 14-15).

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача з посиланням на постанову Ленінського районного суду від 06 квітня 2011 року у справі №1-213/11 по обвинуваченню ОСОБА_6, директора ТОВ «Трейд-Груп-Мар», у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з вказаної постанови ОСОБА_6 визнав, що на підставі господарських договорів укладених між ТОВ «Трейд-Груп-Мар» та ПП «Інтерметлуга», ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач» фактичне постачання вугілля різних марок не здійснювалось, тобто зазначеним судовим рішенням підтверджено безтоварність вищезазначених господарських операцій .

Слід зазначити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних негативних наслідків у вигляді донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування податковим органом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «Трейд-Груп-Мар» належним чином оформлених податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права у зв'язку помилковим неприйняттям до уваги доводів податкового органу.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 3 частини 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 159 КАС України вона підлягає скасуванню з підстав наведених в апеляційній скарзі з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. у справі №812/6114/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. у справі №812/6114/13-а - скасувати. Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Груп-Мар" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.07.2010 №0001212310/0 та №0000492360/0- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 23 січня 2014 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

М.І. Старосуд

В.В. Попов