Рішення № 36769823, 24.12.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11360/13-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного Акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.11.2007 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» (згідно п. 5 перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» змінило найменування на ПАТ «Лізинг інформаційних технологій») в особі ПП «Мобіліті», яке діяло на підставі довіреності №10070201 від 02.07.2010 року та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №120185290 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, вартістю 2 452 гривень.

Вказує, що відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору відповідачка ОСОБА_1 взяла участь в системі LeaseIT, зокрема отримала ІТ-обладнання та інші товари та послуги, на умовах, визначених обраним нею пакетом фінансування LeaseIT, а позивач зобов'язався забезпечити передачу станній ІТ-обладаання, запасні частини, копмлектуючі, витратні матеріали, тощо.

Зазначає, що відповідно до п. 1.2. договору порядок отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг відповідачкою ОСОБА_1 визначались Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, затверджені та введені в дію наказом Генерального директора ЗАТ «Лізинг ІТ» від 01.02.2006 року, офіційно опубліковані на сайті www.lieaseit.ua/pravila.aspx і є незмінним з 01.02.2006 року, застосовуються до всіх договорів про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT.

Вказує, що відповідачка ОСОБА_1, відповідно до п.8.7. договору підтвердила (про що свідчить її підпис), що з правилами ознайомлена, їх зміст їй зрозумілий та погодилась їх виконувати, а саме - сплатити перший платіж у розмірі 10 % від загальної суми платежів та 9 платежів рівними частинами щомісячно до 20-го числа кожного місяця.

Крім того, вказує, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищезазначеним договором, 15.11.2012 року з іншою відповідачкою ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки № 120185290, відповідно до якого поручилась солідарно обсязі відповідати за належне та в повному виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором №120185290 від 15.11.2007 року.

Звертає увагу суду на те, що відповідачкою ОСОБА_1 сплачено на рахунок позивача лише 1 810 гривень 40 копійок, однак в подальшому ігнорувала обов'язки по сплаті взятих на себе фінансових зобов'язань.

В зв'язку з вищезазначеним, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порушення умов договору про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання №120185290 від 15.11.2007 року та договору поруки № 120185290 від 15.11.2012 року, свої зобов'язання не виконують, тому станом на 27.08.2013 року не погашена заборгованість становить 8 085 гривень 52 копійки, яку просить стягнути солідарно з відповідачів, а також судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з підстав зазначених вище та просила його задовольнити повністю.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак подали до суду заперечення, в яких позов визнали частково, а саме погасити заборгованості вартості товару в сумі 641 гривня 60 копійок, в решті позовних вимог просили відмовити, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 806 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ч. 1 - 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п.1 ч.2 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.11.2007 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» в особі ПП «Мобіліті», яке діяло на підставі довіреності №10070201 від 02.07.2010 року (а.с.26) та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №120185290 (а.с.6) про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, вартістю 2 452 гривень, що підтверджується актом приймання-передачі майна №120185290 від 15.11.2010 року (а.с.14).

Відповідно до п. 5 перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» змінило найменування на ПАТ «Лізинг інформаційних технологій», що підтверджується витягом з протоколу №65 від 16.12.2011 року (а.с.25).

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору відповідачка ОСОБА_1 взяла участь в системі LeaseIT, зокрема отримала ІТ-обладнання та інші товари та послуги, на умовах, визначених обраним нею пакетом фінансування LeaseIT, а позивач зобов'язався забезпечити передачу станній ІТ-обладаання, запасних частин, копмлектуючих, витратних матеріалів, тощо.

Відповідно до п. 1.2. договору порядок отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг відповідачкою ОСОБА_1 визначались Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (а.с.7-12), які є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, затверджені та введені в дію наказом Генерального директора ЗАТ «Лізинг ІТ» від 01.02.2006 року, офіційно опубліковані на сайті www.lieaseit.ua/pravila.aspx і є незмінним з 01.02.2006 року, застосовуються до всіх договорів про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT.

Згідно п. 2.1. договору умови, за яким ІТ-обладнання, інші товари та послуги надавались ОСОБА_1, визначались, обраним останньою «пакетом» LeaseIT «Десятка», а саме: умовами пакету є - платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів) 10%; вид договору - фінансовий лізинг; кількість місячних лізингових платежів (крім першого) - 9; розмір місячних платежів - щомісяця рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.

Крім того, відповідно до п 6.2. правил визначено, що строк, протягом якого ОСОБА_1 повинна сплачувати платежі, починається з дня передачі останній обладнання і закінчується в остнній день останнього календарного місяця, встановленого пакетом LeaseIT у загальній сумі 2 452 гривень в такому порядку: перший платіж у розмірі 10% від загальної суми платежів; 9 платежів рівними частинами щомісячно до 20-го числа кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1, відповідно до п.8.7. договору, підтвердила своїм підписом, що з правилами ознайомлена, їх зміст їй зрозумілий та погодилась їх виконувати, а саме - сплатити перший платіж у розмірі 10 % від загальної суми платежів та 9 платежів рівними частинами щомісячно до 20-го числа кожного місяця.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту розірвання з ініціативи будь-якої із сторін або з підстав, передбачених цим договором, Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT (Правила), але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обовязків.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачкою ОСОБА_1 було сплачено на рахунок позивача 1 810 гривень 40 копійок, з яких 94 гривень - за погашення штрафних санкцій за несплату рахунків, 1 716 гривень 40 копійок - за погашення місячних орендних платежів, що підтверджується довідкою, щодо підтверджується довідкою про структуру грошових нарахувань та надходжень останньої від 27.08.2013 року (а.с.15). Однак в подальшому ігнорувала обов'язки по сплаті взятих на себе фінансових зобов'язань.

Крім того, слід зазначити, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищезазначеним договором, 15.11.2010 року з іншою відповідачкою ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір поруки № 120185290 (а.с.13), відповідно до якого поручилась солідарно обсязі відповідати за належне та в повному виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором №120185290 від 15.11.2007 року.

Відповідно до п. 5.4.2. договору №120185290 від 15.11.2007 року ОСОБА_1 зобов'язалась своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseІT та цим договором.

Відповідно до п. 7.1 договору№120185290 від 15.11.2007 року, сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, Правилами та чинним законодавством.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

П. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. п.1, 3, 4 ст. 623 ЦК України, боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

В зв'язку з вищезазначеним, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порушення умов договору про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання №120185290 від 15.11.2007 року та договору поруки № 120185290 від 15.11.2012 року, свої зобов'язання не виконали, тому станом на 27.08.2013 року не погашена заборгованість становить 8 085 гривень 52 копійки, що підтверджується розрахунку заборгованості, який міститься в структурі грошових нарахувань.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч.ч.5,6 ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання її перебіг починається зі спливом строку виконання.

Оскільки, відповідачі не виконали належним чином своїх зобов'язань та умов, які передбачені правилами та договорами фінансового лізингу та поруки про своєчасність та повноту сплати платежів, передбачених пакетом LeaseIT «десятка», договір діє і на сьогодні, і з цього слідує, що позовна давність не спливла.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, знайшли своє доведення а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в сумі 229 гривень 41 копійок.

На підставі ст. ст. 252, 256, 261, 267, 553, 554, 509, 525, 526, 610, 623, 806 ЦК України , керуючись ст. ст. ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 207-208, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного Акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Приватного Акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (р/р 26008037217801 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 33149830) суму заборгованість у розмірі 8 085 гривень 52 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Приватного Акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (р/р 26008037217801 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 33149830) судовий збір у розмірі 229 гривень 41 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. М. Богінкевич