Ухвала суду № 36768536, 22.01.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 435/8796/12 Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/152/К/14 інстанції - Попов В.В.

Категорія 27 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Остапенко В.О., Митрофанової Л.В.,

при секретарі - Абрамян Н.Л.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 вересня 2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1391-АП відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 15873,27 доларів США з виплатою процентної ставки 14,15 % на рік, строком до 02.09.2014 року, та зобов'язався своєчасно і в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти. Згідно п.3.2 укладеного кредитного договору ОСОБА_4 поручилась за виконання відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань. У зв'язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість розмір якої станом на 19.07.2012 року становить 219860,01 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 119865,59 грн., заборгованість по відсоткам - 69680,90 грн., заборгованість по штрафам - 12687,53 грн. та пеня в сумі 17626,00 грн., та яку разом із судовими витратами просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволені, стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 27506,57 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 219860 грн. 01 коп. у рахунок погашення заборгованості за Договором «Автопакет» №8/2007/840-К/1391-АП від 03.09.2007 року та по 1099 грн. 30 коп. з кожного окремо в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25 жовтня 2013 року заява ОСОБА_3 про перегляд вищезазначеного заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на їх думку, суд неправомірно розглянув справу у заочному провадженні та задовольнив позовні вимоги, дійшов помилкового висновку щодо наявності відповідальності перед кредитором з боку ОСОБА_4 за неналежне виконання боржником взятих на себе зобов'язань, оскільки така відповідальність може бути покладена лише на поручителя, а договір поруки в даному випадку не укладався. Суд не взяв до уваги, що укладений між сторонами договір за своїм змістом є нікчемним правочином, оскільки його зміст суперечить вимогам статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, так як позивач не повідомив позичальника про валютний ризик під час виконання зобов'язань за договором.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», який надалі змінив свою назву на «Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачами було укладено Договір «Автопакет» №8/2007/840-К/1391-АП, згідно якого відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 15873,27 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,15% річних строком до 02 вересня 2014 року, а останній зобов'язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти на умовах, визначених у договорі.

Згідно п.3.2 укладеного договору ОСОБА_4 поручилась перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе кредитних зобов'язань за договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої станом на 19.07.2012 року складає 27506,57 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 219860 грн. 01 коп., з яких: 14996,32 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 119865 грн. 59 коп. - заборгованість по кредиту, 8717,74 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 69680 грн. 90 коп. - заборгованість по відсотках, 1587,33 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 12687 грн. 53 коп. - заборгованість по штрафам, 2205,18 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 17626 грн. 00 коп. - заборгованість по пені.

Вирішуючи спір та встановивши неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного договору, суд дійшов висновку про необхідність солідарного стягнення з відповідачів на користь Банку визначеної останнім суми заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У зв?язку з невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов?язань за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 219860,01 грн.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як убачається із матеріалів справи договір «Автопакет» №8/2007/840-К/1391-АП укладено між ВАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3 - позичальником та ОСОБА_4 - поручителем, про що свідчать їх підписи на договорі, отже сторонами дотримано вимоги про вчинення правочину щодо забезпечення зобов'язання у письмовій формі, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку щодо наявності відповідальності перед кредитором з боку ОСОБА_4 за неналежне виконання боржником взятих на себе зобов'язань, оскільки така відповідальність може бути покладена на поручителя лише за наявності укладеного договору поруки, а договір поруки в даному випадку не укладався є безпідставними.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором як із боржника так і із поручителя в солідарному порядку.

Не погоджується колегія суддів і з доводами відповідачів щодо невідповідності кредитного договору положенням ст. 203 ЦК України оскільки зміст договору не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а зміна курсу гривні до долара США та виниклі для відповідача ОСОБА_3 об'єктивні утруднення щодо повернення отриманих кредитних коштів не можуть свідчити про суперечливість правочину моральним засадам суспільства та підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України), на яку посилаються відповідачі, оскільки останні, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, не могли не усвідомлювати, що курс національної валюти України - гривні до долара США не є незмінним, так як стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, а тому могли і повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим Договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: