Ухвала суду № 36768258, 14.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2090/13-а

14.01.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2090/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 27.08.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" (вул. Шмідта, 8 кв. 13,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 у справі № 801/2090/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року №0010482204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600878 (шістсот тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 25 копійок, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової від 23 листопада 2012 року №0010492204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 68707 (шістдесят вісім тисяч сімсот сім) гривень 00 копійок, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року №0010472204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС», про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402819 (чотириста дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 25 копійок, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «БАРС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 14.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у справі є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ №765969 Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби 11.06.2013 реорганізована шляхом перетворення у Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідно до п.1 п.2 статті 104 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.1 п.2 статті 108 Цивільного Кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якої стадії адміністративного процесу заміну відповідно сторони чи третьої особи її правонаступником.

Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає за необхідне замінити відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 23.11.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0010482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 600878,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 483289 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 117589,25 гривень (т.1, а.с.47), № 0010472204 від 23.11.2012, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402819,25 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 324527,00 гривень та за фінансовими санкціями в розмірі 78292,25 гривень (т.1, а.с.48), № 0010492204 від 23.11.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 68707 гривень(т.1, а.с.49).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 05.10.2012 6874/22-8 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фірма «БАРС» по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, якою встановлено заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за червень 2012 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пп.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями , п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.4.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1,п.198.3, п.198.6ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в липні, листопаді-грудні 2009 року було придбано у КП «Альянс» автомобільні шини на загальну суму 94796,00 гривень, у тому числі ПДВ 15799,34 гривень.

На підтвердження придбання та отримання товарів, а саме автошин у КП «Альянс», оплату придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ, а також використання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних від КП «Альянс» товарів у своїй господарської діяльності підтверджується документами бухгалтерської та податкової звітності (т.2, а.с.206-217, 222-238, 249-250, т.3 а.с.1-7).

Окрім того, ТОВ «Фірма «БАРС» було придбано у КП «Альянс» послуг (робіт) з установки та виготовленню віконних блоків з металопластику на суму 162145,20 гривень, у тому числі ПДВ 27024,20 гривень, про що свідчить акт приймання - передачі виконаних робіт №б/н від 31.08.2009 року (т.3, а.с.8).

Оплата придбаного товару на зазначену суму, у т.ч. ПДВ підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №147 від 12.08.2009 на суму 30000,00 гривень; №150 від 17.08.2009 року на суму 50000,00 гривень; №1 від 08.09.2009 року на суму 50000,00 гривень; №12 від 18.09.2009 року на суму 32145,20 гривень.

Таким чином, матеріалами справи у повному обсязі підтверджується придбання товару та послуг у контрагента КП «Альянс» та подальше використання його у господарській діяльності.

Як свідчать надані документи, позивачем за період з 01.06.2010 по 31.01.2011 було придбано у ПП «Севелітстрой» автомобільні шини на загальну суму 1889694,75 гривень, у тому числі ПДВ 314949,13 гривень.

На підтвердження придбання та отримання товарів, а саме автошин у ПП «Севелітстрой», а також оплату придбаного товару в матеріалах справи наявні документи бухгалтерської та податкової звітності: (т.2,а.с.12-26, 34-53, 56-70.

Відповідно до вказаних платіжних доручень ТОВ «Фірма «БАРС» здійснено оплату за отриманий товар безпосередньо на користь ПП «Севелітстрой» на загальну суму 1758972,06 гривень,таким чином заборгованість перед ПП «Севелітстрой» склала 130722,69 гривень.

Згідно з договором поступки права вимоги №120 від 22.02.2012 ПП «Севелітстрой» в рахунок погашення своєї заборгованості перед новим кредитором (ПП «Пан Буд») поступається правом вимоги за договором, складеним між первинним кредитором - ПП «Севелітстрой» та ТОВ «Фірма «БАРС» в сумі 130722,69 гривень.

На підставі договору поступки позивач здійснив оплату за придбаний товар у первинного кредитора ( ПП «Севелітстрой») новому кредитору (ПП «Пан Буд») в сумі 130722,69 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №956 від 05.03.2012.

Використання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних у ПП «Севелітстрой» товарів у своїй господарської діяльності, а саме реалізація автошин покупцю ДАТ «Чорноморнафтагаз» з метою отримання підтверджується видатковими накладними, актами прийомом у-передачі (т.2 а.с.72-104).

Тобто, матеріалами справи у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угоди з контрагентом ПП «Севелітстрой» та подальше використання товару та послуг у господарській діяльності.

Як свідчать надані документи, позивачем за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 було придбано у ТОВ «Бренд Строй» автомобільні шини та запасні частини для автомобілів на загальну суму 173149,66 гривень, у тому числі ПДВ 28858,27 гривень.

На підтвердження придбання зазначених товарів у ТОВ «Бренд Строй», оплати придбаного товару, а також використання ТОВ «Фірма «БАРС» придбаних у ТОВ «Бренд Строй» товарів у своїй господарської діяльності позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності (т.2, а.с.105-114, 183-204):

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В 2009-2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

Вказане також підтверджується висновком експертизи 103/13 від 26.07.2013, якій судом першої інстанції відповідно до ст. 86 КАС України дана оцінка.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Отже, враховуючи висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті спірні повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 у справі № 801/2090/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.13 у справі № 801/2090/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко