Вирок № 36767338, 23.01.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.01.2014

642/1171/13-к

1-кп/642/38/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря - Алімурадової Т.Я.,

прокурорів - Калашнікова В.А., Старченко Ю.А., Хірного В.А., Гриценко О.Г., Уткіна Д.Ю., Ковальова Р.В..,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: 19.12.2005 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі,

у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2012 року приблизно о 22 годин 00 хвилин ОСОБА_2, за попередньою змовою, в групі з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, прибули до будинку АДРЕСА_3.

Реалізуючі свій злочинний намір, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зірвавши вхідні двері, проникли до вищевказаного будинку, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: газовий котел, вартістю 2365 гривень; гідро акумулятор-обігрівач, вартістю 400 гривень; змішувач для ванної L320, вартістю 722 гривень; циркулярний насос, вартістю 725 грн.; газову колонку ТМ «Горіння», вартістю 850 гривен, чим спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 26 від 27.03.2013 року - 5062 гривень, а також таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: болгарка «Мокіта», вартістю 1400 гривень; перфоратор «Bosh», вартістю 1169 гривень; шуруповерт «ДВТ», вартістю 774 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 26 від 27.03.2013 року - 3343 гривень.

Після чого ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця скоєння злочину з викраденим зникли, та розпорядились ним на власний розсуд.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Крім того, 05 грудня 2012 року близько 10 години ОСОБА_2, знаходився у дворі домоволодіння АДРЕСА_4, де мешкає його бабка ОСОБА_5, та у нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме алюмінієву бочку, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3 від 28.01.2013 року - 780 грн., чим спричинив потерпілій матеріальний збиток. Після з цього ОСОБА_2 з місця скоєного злочину з викраденим майном зник, та розпорядився ним на власний розсуд.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно.

Крім того, 18 січня 2013 року близько 21 години 15 хвилин, знаходячись в кафе-палатці «Балтика», що розташоване на привокзальній площі вокзалу станції Харків - Пасажирський, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, із застосуванням спеціально пристосованого предмету (спортивно - тренувальний револьвер ZORAKI - R 1 "Саl.4.mm. 2,5" виробництва АТАК Ltd. (Туреччина), призначений для тренувальної і спортивної стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм, і який до категорії вогнепальної зброї не відноситься) - відкрив вогонь з пістолета-револьвера, створюючи своїми умисними діями загрозу для життя і здоров'я відвідувачів і персоналу кафе, діючи з особливою зухвалістю, внаслідок чого від здійснених пострілів утворились скрізні отвори в стінці палатки, тим самим ОСОБА_2 пошкодив майно кафе «Балтика».

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для вчинення хуліганства, використання якого під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у скоєних кримінальних правопорушеннях визнав себе винним повністю, щиро покаявся, та пояснив, що 18 січня 2013 року зранку він купив спортивно - тренувальний револьвер. В цей же день він зустрівся в районі вокзалу із своїм знайомим ОСОБА_9, з яким також був його товарищ. Разом вони у кафе «Галина» пили горілку, при цьому він показав їм пістолет який купив. Після вони пішли ще у кафе «Балтика» де продовжили випивати спиртні напої. Знаходячись в стані сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 став стріляти з пістолета, який був при ньому по стені палатки. Цього ж дня він був затриманий працівниками міліції, та у нього вилучили пістолет та патрони.

Щодо епізоду від 05.12.2012 року пояснив, що оскільки у нього не було коштів, він вирішив у дворі своєї бабки, поки її не було дома, викрасти алюмінієву бочку, щоб здати її на металобрухт. Оскільки вона була важка, він попросив свого знайомого допомогти йому, але про те що бере її без дозволу бабки не казав. Викрадену бочку він здав до пункту прийому металобрухту, гроші витратив.

Щодо епізоду від 21 жовтня 2012 року пояснив, що з лютого 2012 року він працював підсобним робочим у приватному будинку по АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3 Працювати у цьому будинку йому запропонував його кум, також разом з ними працював брат його цивільної дружини ОСОБА_6. Також іноді працювали у будинку і інші працівники, середь них був і ОСОБА_4. Усі вони робили ремонт у будинку. Хозяйка - ОСОБА_3 проживала поки йшов ремонт у подруги. Знаючи, що до будинку була завезена техніка, та що там також знаходиться будівельний інструмент, він разом із знайомим - ОСОБА_7 вирішили викрасти це майно. Ввечері 21 жовтня 2012 року вони прийшли до будинку по АДРЕСА_3, та оскільки він знав що двері погано закріплені, вони зняли їх та проникли до будинку. Через вікно вони виставили майно, а саме газовий котел, гідро акумулятор-обігрівач, змішувач для ванної, циркулярний насос, газову колонку та будівельний інструмент, який належав ОСОБА_4. Газовий котел вони продали відразу знайомому ОСОБА_7, який проживав неподалік. Те що проданий котел вони викрали, ОСОБА_7 не знав. Інші речі вони перевезли на таксі додому ОСОБА_7, та у подальшому продали.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що на початку 2012 року вона купила пів будинку за адресою АДРЕСА_3. Для проведення ремонту її знайома запропонувала будівельну бригаду її сина. ОСОБА_2 також працював у її будинку. Поки йшов ремонт вона проживала у своєї подруги. До вчиненої крадіжки вона інколи стала проживати у будинку, але вдень коли сталася крадіжка вона у будинку не ночувала. Вказала, що з будинку викрали газовий котел, гідро акумулятор-обігрівач, змішувач для ванної, циркулярний насос, газову колонку та будівельний інструмент, який належав ОСОБА_4. Крім того, вказала що з будинку також викрали її гроші у розмірі 10000 грн.

- письмовими доказами:

По епізоду від 21.10.2012 року:

- протоколом огляду місця події від 22.10.2012 року, у якому зафіксована обстановка у домоволодінні АДРЕСА_3 (матеріали крим. провадж. № 12013220510000593 а.с. 14-17);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2013 року, вході якого ОСОБА_2 показав яким чином була скоєна крадіжка з домоволодіння АДРЕСА_3 (матеріали крим. провадж. № 12013220510000593 а.с. 59-63);

- висновком товарознавчої експертизи № 26 від 27.03.2013 року щодо вартості викраденого майна на момент скоєного злочину, відповідно до якого, вартість майна викраденого у ОСОБА_3 складає - 5062 грн., у ОСОБА_4 - 3343 грн. (матеріали крим. провадж. № 12013220510000593 а.с. 80);

По епізоду від 05 грудня 2012 року:

- протоколом огляду місця події від 05.12.2012 року, у якому зафіксована обстановка у дворі домоволодіння АДРЕСА_4 (матеріали крим. провадж. № 12012220510000223 а.с. 8-12);

- висновком товарознавчої експертизи № 3 від 28.01.2013 року, відповідно до якого вартість викраденого майна на момент скоєного злочину з урахуванням зносу, складає 780 грн. (матеріали крим. провадж. № 12012220510000223 а.с. 53);

По епізоду від 18 січня 2013 року:

- протоколом огляду місця події від 18.01.2013 року з фото-таблицею, у якому зафіксована обстановка у палатці-кафе «Балтика», що розташоване на пл.. Привокзальна у м. Харкові біля магазину «АТБ», а також в ході якого ОСОБА_2 видав пістолет та набої (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 11-12, 14-19);

- висновком судово - балістичної експертизи №24 від 23.01.2013року, відповідно до якого вилучений у ОСОБА_2 пістолет є спортивно - тренувальним револьвером ZORAKI - R 1 "Саl.4.mm. 2,5" виробництва АТАК Ltd. (Туреччина), призначеним для тренувальної і спортивної стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм, і який до категорії вогнепальної зброї не відноситься (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 40-41);

- протоколом огляду предмету від 25.01.2013 року (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 42);

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.01.2013 року (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 44-45);

- висновком судово - балістичної експертизи № 25 від 23.01.2013року відповідно до якого надані дванадцять предметів вилучених у гр. ОСОБА_2 є - три - короткі патрони Флобера калібру 4 мм виробництва фабрики Selier&ВеІІot (Чеська Республіка); - дев'ять - гільзи коротких патронів Флобера калібру 4 мм виробництва фабрики Selier&ВеІІot (Чеська Республіка); Надані предмети до категорії бойових припасів не відносяться. (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 51-52)

- протоколом огляду предметів від 25.01.2013 року (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 53-54)

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.01.2013 року (матеріали крим. провадж. № 12013200380000067 а.с. 55-56).

- Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи - АКТ № 160 від 26 лютого 2013 року. ОСОБА_2 на даний час ознак психозу та слабоумства не виявляє, виявлено дисоціальний розлад особистості. За своїм психічним станом може визнавати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_2 знаходився поза будь-яким тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 на даний час за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

- Згідно з висновком обласного наркологічного диспансеру №143 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 23 год. 25 хв. 18 січня 2013 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння.

- Згідно з висновком судово - наркологічної експертизи № 138 від 27.02.2013 року діагноз ОСОБА_2: «Синдром залежності до алкоголю, епізоди вживання коноплі, потребує лікування алкоголізму, протипоказань немає».

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд находить їх достатніми та допустимими, такими що узгоджуються між собою, об'єктивно доказуючими вину обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях, у зв'язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 скоїв кримінальні правопорушення та кваліфікує його дії відповідно за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для вчинення хуліганства, використання якого під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Суд зазначає щодо епізоду від 05.12.2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України матеріали до суду надійшли разом із угодою про примирення укладеною між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2 Але через канцелярію суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_5 у якій вона відмовилася від обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є її онуком, матеріальна шкода їй повністю відшкодована, та просила закрити кримінальне провадження.

Розглядаючи в порядку п.7 ч.1 ст.284 КПК України питання про можливість закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою) - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім'ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_5, яка звернулася з заявою про відмову від обвинувачення ОСОБА_2, який є її онуком, тобто близьким родичем потерпілої, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо поданої заяви.

ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

За таких обставин суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушенні за ч.2ст.185 КК України слід закрити у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_5 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за інші кримінальні правопорушення суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до тяжких злочинів, їх наслідки, частково відшкодував завдану матеріальну шкоду, дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на профілактичному обліку у лікаря нарколога з діагнозом зловживання каннабіоідів без синдрома залежності, за місцем проживання характеризується незадовільно, не працює, має постійне місце проживання, проживає разом із цивільною дружиною, з якою утримують спільну малолітню дитину, відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи - АКТ № 160 від 26 лютого 2013 року ОСОБА_2 на даний час ознак психозу та слабоумства не виявляє, виявлено дисоціальний розлад особистості..

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжуює покарання обвинуваченого по епізоду від 18.01.2013 року суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести покарання, передбачене санкціями ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, та необхідне і достатнє для його виправлення, та враховуючи те, що ОСОБА_2 в нетривалий проміжок часу скоїв кілька кримінальних правопорушень, що є свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, з врахуванням положень ст. 50, ч.2 ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочини, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що відбувати покарання ОСОБА_2 повинен лише в умовах ізоляції від суспільства. Остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Незважаючи на вказівку у висновку судово - наркологічної експертизи № 138 від 27.02.2013 року про те що ОСОБА_2 потребує лікування синдрому залежності до алкоголю, суд у відповідності до ст. 96 КК України не призначає примусове лікування, оскільки захворювання обвинуваченого не становить небезпеку для інших осіб.

У справі завлені цивільні позови потерпілою ОСОБА_3 на суму 25000грн., та цивільним позивачем ОСОБА_8 на суму 3600 грн.

Щодо цивільного позову ОСОБА_8 до суду надійшла його заява, у якій він зазначив що завдана йому матеріальна шкода повністю ОСОБА_2 відшкодована, тому він не має матеріальних претензій до нього.

У зв'язку з відшкодуванням завданої матеріальної шкоди цивільний позов ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Цивільний позов ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 визнав частково, а саме в частині встановленої матеріалами справи матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілою ОСОБА_3 позову, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як зазначила у судовому засіданні цивільний позивач потерпіла ОСОБА_3 до суми матеріальної шкоди вона включила 10000 грн., які як вона пояснила у неї також були викрадені з будинку 21.10.2012 року.

Оскільки згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачення у заволодінні майном ОСОБА_3, а саме грошовими коштами у розмірі 10000 грн. не пред»являлось, суду не надано доказів того, що обвинуваченим ОСОБА_2 було вчинено суспільно - небезпечне діяння, внаслідок якого ОСОБА_3 завдано матеріальні збитки на суму 10000 грн., тобто відсутні дані, щоб свідчили про наявність у ОСОБА_3 права на звернення з позовом до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні в цій частині, то вказаний позов в частині стягнення 10000 грн. необхідно залишити без розгляду.

Враховуючи те, що як встановлено судом, діями обвинуваченого ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на суму 5062 грн., то суд приходить до висновку, що вказаний позов потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню саме у вказаному розмірі, тобто у розмірі фактичних збитків завданих злочином. Будь-яких доказів завдання матеріальної шкоди у більшому розмірі цивільним позивачем не надано, тому в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою по іншому кримінальному провадження, суд не вбачає підстав для зміни зазначеного запобіжного заходу.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 284, 373, 374, 477 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання

- за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбування 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити, у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_5 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10000 грн. - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 5062 грн.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 53 від 26.03.2013 року у розмірі 586,80 грн., за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 216 від 15.11.2012 року у розмірі 610,42 грн., за проведення судово-балістичної експертизи № 24 від 23.01.2013 року у розмірі 490 грн., за проведення судово-балістичної експертизи № 25 від 23.01.2013 року у розмірі 490 грн., за наступними платіжними реквізитами: р/рахунок 31419544700005, одержувач УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011; код Банку 37999680.

Речові докази - набої та гільзи (квитанція № 605) та револьвер ZORAKI - R 1 "Саl.4.mm. 2,5" (квитанція № 604), що знаходяться на зберіганні у камері речових доказів ЛВ на ст. Харків.-пас. - конфіскувати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Бородіна