Рішення № 36767281, 22.01.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Ковальчук Н.М., Григоренко М.П.,

секретаря судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ПАТ КБ „Приватбанк" Лукашина Є.В.,

представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Гощанського районного суду від 27 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Гощанського районного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" 36168 грн. 70 коп. заборгованість за кредитним договором від 14.09.2007 року з яких: 5000 грн. заборгованості за кредитом, 18420 грн. 19 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 10550 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1698 грн.51 коп. штраф процентна складова. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 361 грн. 69 коп.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на незаконність рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення неустойки, пені та незастосування положень ст.258 ЦК України щодо річного строку за цими вимогами. Не задоволено його клопотання щодо застосовано судом положення ст.551 ЦК України про зменшення штрафних санкцій в зв'язку з тяжким матеріальним станом. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити стягнення з нього заборгованості за картковим кредитом на суму пені та штрафних санкцій.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2007 року між ОСОБА_4, на підставі поданої ним заяви, укладено договір б/н з ПАТ КБ „Приватбанк", за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо користування кредитом та повернення у строк встановлений договором, а позивач має право вимагати повернення позики та сплати процентів, належних його за договором.

Дані висновки суду відповідають положенням ст.ст.610,611,612, ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України.

Поряд з цим, поза увагою суду залишилось клопотання відповідача (а.с.73) щодо зменшення розміру неустойки при вирішенні питання про стягнення заборгованості за кредитом, яке ґрунтується на незадовільному його матеріальному стані.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Колегія суддів дійшла висновку, що за викладених обставин, враховуючи заяву відповідача та відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, за можливе зменшити розмір стягнення неустойки заборгованості по комісії за користування кредитом та штрафів з 12748 грн. 51 коп. до 6 000 грн.

На заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо застосування спеціального строку позовної давності до вимог щодо стягнення неустойки (пені та штрафу) з відповідача, відповідно до ч.2 п.1 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п.9.12 договору укладеного між сторонами, він діє протягом 12 місяців з часу підписання. Якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Пунктом 6.4 умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та /або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк протягом 35 днів з моменту підписання.

Кредит відповідачу видавався за платіжною карткою з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір між сторонами не є припиненим, за ініціативою сторін строк дії картки не припинявся.

Це свідчить про те, що сторони, укладаючи договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк зі спливом дії картки.

Зазначене свідчить, що строк дії договору та строк дії картки пролонгувався з кожним роком і діяв до звернення позивача до суду.

Відповідно до ст.260 ЦК України позовні давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановлених ст.ст.253-255 ЦК України, а початок перебігу цього строку починається з наступного для після відповідної події.

Позовна давність, ст.256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цей строк позивачем не пропущений, а тому застосування положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України є безпідставним.

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу лише в частині зменшення розміру стягнення неустойки, рішення в цій частині підлягає зміні, в решті рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, відповідно до ст.551 ЦК України, керуючись ст.ст.303,307,309,314,316,324-325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Гощанського районного суду від 27 листопада 2013 року змінити, зменшивши розмір стягнення неустойки заборгованості по комісії за користування кредитом та штрафів з 12748 грн. 51 коп. до 6 000 (шість тисяч) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: Н.М. Ковальчук

М.П. Григоренко