Рішення № 36766197, 22.01.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа № 918/1881/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова справа"

до відповідача Кооперативне підприємство "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств

про стягнення заборгованості в сумі 10 331,07 грн.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : Максимович М.М.

Від відповідача : Грибок Л.Г.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова справа" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості в сумі 10 331 грн. 07 коп., з яких 9 538 грн. 48 коп. - основний борг, 581 грн. 70 коп. - пеня, 210 грн. 89 коп. - 3% річних. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №40 від 12.12.2012 р. в частині оплати вартості отриманого товару. Також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просить стягнути з відповідача 10 331 грн. 07 коп. боргу, 2 000 грн. 00 коп. адвокатських послуг.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Пояснив, що борг виник у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова справа" (Продавець) та Кооперативним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №40 (арк.с. 9-11). Згідно з п.1.1 - п.1.4 Договору предметом Договору є поставка товарів продовольчої групи, побутової хімії, засобів особистої гігієни людини, кормів для тварин та інших товарів, надалі "Товар". Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити вартість отриманого Товару відповідно до умов Договору і додаткових угод до нього. Номенклатура, кількість, ціна Товару визначаються сторонами в видаткових накладних. Ціна на Товар може відрізнятися в окремих партіях в залежності від зміни цін виробником, умов поставки товару та інфляції.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Покупець зобов'язаний провести оплату вартості отриманого Товару на умовах: 35 календарних днів з моменту отримання Товару за видатковою накладною.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що у випадку невчасної оплати Покупець виплачує Продавцю штраф (пеню) з розрахунку подвійної ставки рефінансування НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день протермінування. Розрахунок штрафу (пені) проводиться відповідними фінансовими службами Продавця та надається на підпис Покупцю або його уповноваженому представнику. Відмова від підпису не є підставою для несплати штрафу (пені).

Згідно п.8.1 цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 р. і припиняє собою дію всіх попередніх усних чи письмових угод та домовленостей.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їхніх печаток.

На виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу Товар у період січень-лютий 2013 року на загальну суму 9 538 грн. 48 коп. Вказане підтверджується наявними у справі видатковими накладними (арк.с. 15-17).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконував, оплату не провів.

Керуючись пунктом 5.3 Договору купівлі-продажу та умовами ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 581 грн. 70 коп. (розрахунок на арк.с. 13-14).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 210 грн. 89 коп. - 3% річних (розрахунок на арк.с. 12).

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 10 331 грн. 07 коп., (9 538 грн. 48 коп. + 581 грн. 70 коп. + 210 грн. 89 коп.).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова справа" до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення 10 331 грн. 07 коп., з яких 9 538 грн. 48 коп. - основний борг, 581 грн. 70 коп. - пеня, 210 грн. 89 коп. - 3% річних, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню повністю.

У позовній заяві позивач також просив покласти на відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Як на підставу вимоги посилається на Договір №12-11/13-1 про надання правової допомоги від 12.11.2013 р., укладений з адвокатом Максимовичем Максимом Миколайовичем (арк.с. 22-23). Також подав до матеріалів справи копію свідоцтва про право Максимовича М.М. на заняття адвокатською діяльністю №565 від 01.02.2008р., платіжне доручення №481 від 02.12.2013 р. про сплату адвокату Максимовичу М.М. 2 000 грн. 00 коп. за правову допомогу (арк.с.24-25).

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката, інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача (ч.5 ст.49 ГПК України).

Згідно п.6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Отже, вимога позивача про покладення по відповідача витрат на оплату послуг адвоката обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33024, м.Рівне, вул.Млинівська, 20, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова справа" (33001, м.Рівне, вул.П.Могили, 28, код ЄДРПОУ 31765825) - 9 538 грн. 48 коп. основного боргу, 581 грн. 70 коп. пені, 210 грн. 89 коп. - 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 2 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

Повне рішення складено "23" січня 2014 року.