Постанова № 36764229, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2014 року № 826/19163/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., розглянувши відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедиал Шипинг" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедиал Шипинг» (далі по тексту - відповідач) податкового боргу в розмірі 74466,71 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати позивачем вчасно та в повному обсязі самостійно визначених сум грошового зобов'язання з ПДВ згідно декларацій та уточнюючих розрахунків, податкових повідомлень-рішень та пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2013 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Ухвала про відкриття скороченого провадження скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача, а саме: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 16. Однак судова кореспонденція, яка скеровувалася на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст.35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тедиал Шипинг» взяте на облік в ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області та є платником податку з орендної плати з юридичних осіб.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку податкової заборгованості відповідача станом на 22.11.2013 року за останнім рахується заборгованість з ПДВ в сумі 74466,71 грн.

Так, заборгованість по податку на додану вартість виникла у відповідача у зв'язку із наступним.

Посадовими особами позивача проведено камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за результатами яких складено акти (довідки) про результати камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 19.06.2013 року № 1830/10/15-2-14, № 1881/10/15-2-14. Як висновок актів перевірки, встановлено наступні порушення: неподання копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді з ПДВ (відповідальність передбачена п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України); заниження суми, що підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, заявлених у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року на загальну суму ПДВ 9689,00 грн., за травень 2013 року на загальну суму з ПДВ 25000,00 грн. (відповідальність передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України); заниження суми, що підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, заявлених уточнюючим розрахунком за березень 2013 року на загальну суму 9114,00 грн. (відповідальність передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України). На підставі актів перевірок 30.07.2013 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання: № 0000121501 - на 1020 грн., № 0000091501 - на 23503,75 грн., № 0000111501 - на 510 грн., № 0000101501 - на 37500 грн.

Крім того, податкова заборгованість відповідача виникла на підставі: уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ № 9049147566 - 3059 грн., уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ № 9049874362 - 3059 грн., уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ № 9054209690 - 3059 грн., податкової декларації з ПДВ № 9059314596 - 2087 грн., уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ № 9064953421 -223 грн. та пені - 445,96 грн.

Відповідачем зазначені суми податкового зобов'язання самостійно не сплачені, у зв'язку з чим на цю суму виник податковий борг, що підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком податкової заборгованості, корінцем податкової вимоги, податковими повідомленнями-рішеннями та актами перевірок, що стали підставою для їх винесення, уточнюючими розрахунками, податковими деклараціями з ПДВ.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було оскаржено винесені щодо нього податкові повідомлення-рішення.

В п.57.3 ст.57 Кодексу зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 28.05.2013 року № 122-19, повернуту без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Згідно з частиною третьою статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись положеннями статей 69-71, 158-163, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тедиал Шипинг» (код ЄДРЮОФОП 32229024) податковий борг у розмірі 74466 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 71 копійку на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник