ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2014 р. справа № 809/2952/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Бендас Н.В., Луканюка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 22.08.2013 року за №176-О, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3 706,78 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі по тексту - відповідач, Головне управління Міндоходів в області) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 22.08.2013 року за №176-О, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3 706,78 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, неналежно оцінивши в червні-серпні 2013 року переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі як працівника з збільш високою кваліфікацією і продуктивністю праці по відношенню до інших працівників податкової міліції, в порушення вимог статей 42, 43, 49 2 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту - КЗпП України), статті 22 Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'', пунктів 8, 45, 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (надалі по тексту - Положення №114), прийняв протиправний наказ №176-О від 22.08.2013 року про звільнення з посади та податкової міліції у запас Збройних сил України через скорочення штатів. У зв'язку з цим вважає своє звільнення незаконним, а захист порушеного права повинно бути реалізовано шляхом скасування наказу №176-О від 22.08.2013 року, поновлення на посаду рівнозначну посаді, яку позивач обіймав до звільнення, а також із одночасним стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3 706,78 грн. та відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінив в розмірі 25 000,00 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у адміністративному позові та письмових поясненнях (том 1 а.с. 4-6, 80-83, 97-102, 112-113; том 2 а.с. 52-54, 136-142). Додатково пояснив, що в процесі реорганізації і скороченні органів державної податкової служби області позивач по відношенню до інших працівників відділу податкової міліції (надалі по тексту - ВПМ) Калуської оДПІ, окремих працівників УПМ ДПС в області, ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, ВПМ Коломийської оДПІ, які у червні-серпні 2013 року претендували на посади в новоствореному ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області та оперативному підрозділі ДПІ в м. Івано-Франківську, мав значно вищу кваліфікацію і продуктивність праці. Зокрема, така обставина підтверджується наявністю у позивача двох вищих освіт, стажем роботи в органах податкової міліції більше 10 років, проходженням курсів підвищення кваліфікації в Академії податкової служби України м. Ірпінь, призначення та перебування на посадах завідувача Рогатинського сектору податкової міліції ВПМ Калуської оДПІ та виконанням обов'язків начальника відділення ВБНОПТ ВПМ Калуської оДПІ (за час відсутності начальника), тобто мав здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної відповідальної роботи. Зазначив, що за останні роки показники в роботі ОСОБА_1, що визначають кваліфікацію і продуктивність праці, та які взяті до уваги відповідачем, в порівнянні із 9-ма працівниками ВПМ Калуської оДПІ (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11), яких 2 липня і 2 серпня 2013 року було переведено відповідачем до новоствореного головного оперативного відділу ДПІ в м. Івано-Франківську, були значно кращими і більшими по кількісних і якісних параметрах. У зв'язку із чим, вважає, що 21 червня 2013 року на засідання Комісії з припинення в процесі реорганізації Державної податкової служби в Івано-Франківській області та адміністрації Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області для визначення найвищої кваліфікації і продуктивності праці внесено на розгляд недостовірна зведена інформація (текстові таблички) про результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ за 2012-2013 роки і характеризуючі дані про таких працівників. Такі таблиці містять в собі недійсні дані, які занижують показники в роботі позивача та, навпаки, підвищують такі показники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Зокрема, ''перекрученими'' є дані в таблиці ''Список працівників ВПМ Калуської оДПІ'' про стаж роботи в правоохоронних органах, кількості утриманців, дисциплінарних стягнень. В таблиці ''Результати роботи'' проставлені недостовірні дані відносно ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_13 Навмисно не зазначено, що у 2012 році за матеріалами позивача проведено 23 позапланові документальні перевірки, за результатами яких зменшено податковий кредит на загальну суму 167 млн. гривень. У 2013 році за такими матеріалами проведено 2 позапланові документальні перевірки, за результатами яких донараховано ПДВ в сумі 58,6 грн. гривень та зменшено податковий кредит на загальну суму близько 1 млн. гривень. Не зареєстровано за позивачем також 1 кримінальне провадження за фактом вчинення приватним підприємцем ОСОБА_14 злочину за частиною 3 статті 212 та статтею 358 КК України. Не відображено заходи попередження незаконного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 1,9 млн. гривень. Занижено показники в роботі щодо проведеної роботи по встановленню місцезнаходження суб'єктів господарської діяльності, так як таких перевірок було здійснено не 10, а 26. Не враховано також результати іншої роботи позивача, показники про яку навіть не введені в таблиці для визначення кваліфікації і продуктивності праці. Зокрема, позивачем забезпечено поступлення коштів до бюджету у 2011 році по Рогатинському районі - у сумі 605,92 тис. гривень, у 2012 році по Рогатинському районі - у сумі 305,5 тис. гривень, у 2013 році по Калуському районі - у сумі 266,8 тис. гривень. Істотне, на думку позивача, має значення не відображення фактів притягнення до відповідальності ОСОБА_4, ОСОБА_9 і інших працівників, яких переведено до новоствореного підрозділу податкової міліції. Підроблення у таблицях і використання даних щодо стажу роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ, кількості утриманців, дисциплінарних стягнень, порушених кримінальних справ, працевлаштування дружин працівників ВПМ Калуської оДПІ, а також переліку переваг у відповідності до статті 42 КЗпП України, дала змогу так би узаконити факт запропонування нових посад в ГУ Міндоходів в області тим працівникам, які в першу чергу мали бути скорочені в ході реорганізації податкової міліції в Івано-Франківській області, оскільки жодних переваг в порівнянні із ОСОБА_1 не мають. Порушенням є також те, що із недотриманням вимог статті 22 Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'', частини 3 статі 43 КЗпП України, при розгляді 5 липня 2013 року Комітетом первинної профспілкової організації працівників Калуської оДПІ звернення і подання відповідача на звільнення ОСОБА_1, на таке засідання Комітету позивача не викликали. Рішення про надання згоди ухвалено без участі ОСОБА_1, що є безумовним порушенням процедури звільнення з ініціативи власника, в тому числі в процесі скорочення штатів. Достроково звільняючи із служби в органах податкової міліції відповідач недотримався вимог пункту 2 абзацу 4 пункту 8, пункту 45, підпункту ''г'' пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, так як не довів відсутності можливості подальшого використання позивача на службі, в тому числі відсутності можливості переведення на нижчу посаду у разі скорочення чисельності штатів працівників. Звернув увагу позивач на те, що в процесі реорганізації і скороченні, 80% переміщених до оперативного управління ГУ Міндоходів в області та головного оперативного відділу ДПІ в м. Івано-Франківську, є працівники від 1 до 3 років, які не володіють достатніми знаннями у галузі податкового законодавства і практики викриття правопорушень і злочинів у даній сфері. Неправомірним позивач вважає також те, що 21 червня 2013 року на засіданні Комісії з припинення в процесі реорганізації, для переведення у новостворені оперативні підрозділт, визначення найвищої кваліфікації і продуктивності праці здійснювалося між працівниками ВПМ Калуської оДПІ, без порівняння таких показників в роботі в розрізі кожного працівника УПМ ДПС в області, ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, ВПМ Коломийської оДПІ. В сукупності вказаного ОСОБА_1 вважає, що його звільнено незаконно, а відтак підлягає поновленню на рівнозначну посаду у новоствореному підрозділі податкової міліції на рівні ДПІ в м. Івано-Франківську чи Головного управління Міндоходів в області.
Відповідач проти позову заперечив, подавши до суду письмове заперечення на позовні вимоги (том 1 а.с. 40-46). Під час розгляду справи представники відповідача подали письмові пояснення (том 2 а.с. 85-93; том 3 а.с. 16-22) і усно вказали, що відповідно до нормативних актів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України у 2013 році проведено реорганізацію Державної податкової служби в Івано-Франківській області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та Калуської оДПІ Івано-Франківської області Державної податкової служби шляхом приєднання до Калуської оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області. Наказом Міністерства доходів і зборів України у квітні 2013 року затверджено дислокацію та штатну чисельність оперативних підрозділів податкової міліції в районних, міських, районних у містах, об'єднаних та спеціалізованих ДПІ, відповідно до якого залишено тільки головний оперативний підрозділ ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області. Наявність оперативного підрозділу у Калуській оДПІ ГУ Міндоходів в області не передбачено. У зв'язку із проведенням реорганізації ДПС в області відповідно до статті 492 КЗпП України керівництвом ДПС в області 21 червня 2013 року на засіданні вказаної Комісії попереджено всіх працівників ВПМ Калуської оДПІ про наступне вивільнення у зв'язку із реорганізацією та скороченням, в тому числі і ОСОБА_1 При звільненні працівників ДПС в області враховано вимоги частини 1 статті 42 КЗпПУ, а саме: при скорочення штату працівників в зв'язку із зміною в організації органів ДПС області переважне право на залишення на роботі надано працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Враховуючи дану норму закону 11 червня 2013 року Комісією з припинення в процесі реорганізації ДПС в області та адміністрації ГУ Міндоходів в області прийнято рішення, що в головний оперативний відділ ДПІ в м. Івано-Франківську працевлаштувати працівників із ліквідованих територіальних підрозділів податкової міліції з врахуванням більш високої продуктивності праці та їх кваліфікації; при визначенні переважного права на залишення на роботі серед працівників податкової міліції врахувати факт притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності; з метою забезпечення працевлаштування висококваліфікованих працівників територіальних підрозділів податкової міліції, вищу кваліфікацію та продуктивність праці визначити за підсумками роботи 2012-2013 років за відповідними показниками; при визначені переважного права на залишенні на роботі серед керівників та заступників територіальних підрозділів міліції врахувати результати роботи відповідного територіального підрозділу податкової міліції в цілому. Таким чином, показники в роботі по кожному працівнику податкової міліції оцінювалися окремо в межах конкретного підрозділу, а їх керівників і заступників по результатах роботи підрозділу в цілому. На підставі такого рішення Комісії в межах кожного підрозділу податкової міліції встановлено працівників, які по визначених критеріях, отримали пропозицію на працевлаштування у новоствореному оперативному відділі. Такими працівниками ВПМ Калуської оДПІ є ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_9 Для визначення переважного права на залишення на роботі враховувалися умови і критерії визначенні рішенням комісії з ліквідації №2 від 11 червня 2013 року. Щодо доводів позивача в першу чергу зазначили, що у позивача станом на 21 червня 2013 року, момент вирішення питання про працевлаштування до новоствореного підрозділу, було непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, яке застосоване згідно наказу відповідача від 2 квітня 2013 року. Така обставина врахована щодо всіх 9 працівників, в тому числі по відношенню до помічника чергового ОСОБА_7, як такого, який згідно посадових обов'язків фактично не здійснював оперативну роботу. З приводу недоліків і недостовірності інформації, про які вказує позивач, то такі насправді відсутні. Така інформація зволилася безпосередньо керівництвом ВПМ Калуської оДПІ на підставі офіційних звітів підрозділу податкової міліції та даних відділу кадрів оДПІ. Від так, доводи про начебто ''перекручування'' інформації не відповідають дійсності. Відмітили, що для визначення кваліфікації і продуктивності праці взяті за основу відповідні показники за 2012 рік по червень 2013 року. Проведена робота, про яку у поясненнях вказав ОСОБА_1, було його виконанням поточної роботи, результати по яких не підпадають під умови, визначені рішенням Комісії від 11 червня 2013 року. А показники за 2010-2011 роки не підлягали врахуванням, так як періодом оцінки роботи були 2012-2013 роки. Кримінальне провадження, яке зареєстровано з ініціативи ВПМ Калуської оДПІ на початку 2013 року, зареєстровано за ОСОБА_8, який виконав найбільший обсяг роботи по даних матеріалах. Будь-яких доказів причетності до такого провадження позивача у матеріалах кримінального провадження не міститься. Представники відповідача не заперечили факту наявності у позивача двох вищих освіт, відповідного стажу роботи в органах податкової міліції, тимчасового заміщення посади начальника відділення і завідувача сектору ВПМ Калуської оДПІ, однак результати роботи за останні 2012-2013 роки і ставлення до власних посадових обов'язків, які відображені у звітах і наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності, свідчать про відсутність достатніх переваг перед тими працівниками міліції ВПМ Калуської оДПІ, які працевлаштовані до новоствореного підрозділу. З урахуванням вказаного, просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача і представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Із наявних у матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з листопада 2002 року на різних посадах перебував на службі в податковій міліції ДПС в Івано-Франківській області.
Наказом Головного управління Мінходів в Івано-Франківській області №176-О від 22 серпня 2013 року звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних сил України за пунктом 64 підпунктом ''г'' (через скорочення штатів) майора податкової міліції ОСОБА_1 (У-479925), старшого оперуповноваженого відділення оперативного супроводження адміністрування ПДВ відділу податкової міліції Калуської оДПІ Івано-Франківської області, з 22 серпня 2013 року (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що в розгляді даної справи має місце звільнення позивача через скорочення штатів підрозділу податкової міліції Калуської оДПІ. У зв'язку із чим підлягає дослідженню питання наявності факту скорочення штатів, можливості використання позивача в подальшому на службі органах ДПС області та визначення і врахування переважного права на залишенні на роботі у зв'язку із змінами в організації структури і системи органів ДПС на рівні області.
Спірні правовідносини, насамперед, врегульовані приписами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року за №114, із змінами та доповненнями (надалі по тексту - Положенням №114).
В частині відносин, які не визначені Положенням №114, підлягають застосуванню норми Кодексу законів про працю України та інших законів, підзаконно-нормативно правових актів.
За змістом вимог пункту 2 абзацу 5 пункту 8 Положенням №114 дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, серед іншого, у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
Відповідно до підпункту ''г'' пункту 64 Положенням №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Аналіз коментованих положень вказаного нормативно-правового акта свідчить про те, що дострокове звільнення із служби допускається через скорочення штатів, але за умови відсутності можливості подальшого використання на службі.
Втім, слід зауважити, що в результаті зміни в організації системи органів державної влади, в тому числі і структурних підрозділів міліції, що спричиняє скорочення чисельності штатів працівників, підлягає застосуванню положення статті 42 КЗпП України при визначенні переважного право на залишення на роботі при вивільненні працівників, а також інші приписи даного Кодексу, які не суперечать Положенню №114.
У судовому засіданні з'ясовано, що відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 року №726 ''Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади'' та постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 ''Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів'', проведено реорганізацію Державної податкової служби в Івано-Франківській області шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та Калуської об'єднаної ДПІ Івано-Франківської області Державної податкової служби шляхом приєднання до Калуської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №81 від 26.04.2013 року ''Про затвердження тимчасових типових структур територіальних органів Міндоходів'' та №80 ''Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів'', затверджено дислокацію та штатну чисельність оперативних підрозділів податкової міліції у районних, міських (крім міст Києва та Севастополя), районних у містах, об'єднаних та спеціальних ДПІ, відповідно до якого залишено тільки головний оперативний підрозділ ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області. Наявність оперативного підрозділу (податкової міліції) у Калуській оДПІ ГУ Міндоходів в області не передбачено (том 1 а.с. 47-65).
Вказані нормативні акти свідчать, що в період з квітня 2013 року розпочалися зміни в організації органів державної податкової служби в Івано-Франківській області, шляхом приєднання до новоствореного Головного управління Міндоходів в області, яка спричинила скорочення чисельності штатів, в тому числі підрозділів податкової міліції у складі УПМ ДПС в області, ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, ВПМ Коломийської оДПІ і ВПМ Калуської оДПІ. Така реорганізація структури відповідача мала наслідком створення лише одного оперативного підрозділу (податкової міліції) в структурі ДПІ у м. Івано-Франківську із значно меншою чисельністю штатних одиниць, в порівнянні із усім чисельним штатом працівників податкової міліції до такої реорганізації (том 2 а.с. 31-38).
На виконання наказів Міністерство доходів і зборів України було сформовано і затверджено Комісію з припинення в процесі реорганізації Державної податкової служби в Івано-Франківській області та адміністрації Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі по тексту - Комісія з припинення в процесі реорганізації).
11 червня 2013 року на засіданні Комісія з припинення в процесі реорганізації прийнято рішення №2, яким вирішено:
1. У зв'язку із реорганізацією державної податкової служби та скороченням штатної чисельності, попередження про наступне вивільнення працівників територіальних підрозділів податкової міліції проводити тільки після затвердження Міністерством доходів і зборів України тимчасового штатного розпису ДПІ у м. Івано-Франківському ГУ Міндоходів в області.
2. В головний оперативний відділ ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області працевлаштувати працівників із ліквідованих територіальних підрозділів податкової міліції з врахуванням більш високої продуктивності праці та їх кваліфікації, як це передбачено статтею 42 КЗпП України.
3. При визначенні переважного права на залишення на роботі серед працівників податкової міліції врахувати факти притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності та факти заохочень за сумлінне виконання ними службових обов'язків.
4. З метою забезпечення працевлаштування висококваліфікованих працівників територіальних підрозділів податкової міліції, вищу кваліфікацію та продуктивність праці визначати за підсумками роботи 2012 -2013 років за такими показниками:
- кількості порушених кримінальних справ за статтею 212 (частини 2, 3), 204, 207, 209, 216, 218, 364 та іншими статтями Кримінального кодексу України за матеріалами працівника податкової міліції;
- кількості ініційованих проведених планових перевірок та донарахованих за результатами перевірок сум;
- кількості ініційованих проведених позапланових перевірок (по ОРС, по постанові слідчого, по інформації) та донарахованих за результатами перевірок сум;
- попередження фактів незаконного відшкодування ПДВ;
- вилучення із незаконного обігу товарно-матеріальних цінностей, а саме ЛГВ, спирту, тютюнових виробів та інших товарів;
- встановлення місцезнаходження посадових осіб СПД.
5. При визначенні переважного права на залишення на роботі серед керівників та заступників територіальних підрозділів податкової міліції враховувати результативність роботи відповідного територіального підрозділу податкової міліції в цілому.
На виконання такого рішення Комісія з припинення в процесі реорганізації було підготовлено відповідна інформація про кожного працівника податкової міліції в межах територіального підрозділу податкової міліції, яка зведена у 3 таблиці.
В межах ВПМ Калуської оДПІ складено таблиці про ''Результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'', ''Список працівників відділу податкової міліції Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'' і ''Інформація про дисциплінарні стягнення працівників відділу податкової міліції Калуської оДПІ'' (том 2 а.с. 24-30).
На підставі такої зведеної інформації, підготовленої керівництвом ВПМ Калуської оДПІ та відділом кадрового забезпечення, 21 червня 2013 року Комісією з припинення в процесі реорганізації за наслідками визначення переважного права на залишенні на роботі в головному оперативному відділі ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області серед працівників податкової міліції Калуської оДПІ, прийнято рішення, яким переважне право на залишення на роботі серед працівників податкової міліції Калуської оДПІ надано: старшому прапорщику податкової міліції ОСОБА_7, майору податкової міліції ОСОБА_5, майору податкової міліції ОСОБА_9, капітану податкової міліції ОСОБА_11, старшому лейтенанту податкової міліції ОСОБА_13, старшому лейтенанту податкової міліції ОСОБА_8, майору податкової міліції ОСОБА_4, капітану податкової міліції ОСОБА_10 Вказаним працівникам, крім попередження про наступне вивільнення, запропоновано відповідні посади в головному оперативному відділі ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області.
На даному засіданні 21 червня 2013 року всіх працівників територіальних підрозділів податкової міліції попереджено про наступне вивільнення у зв'язку із реорганізацією і скороченням штатної чисельності, в тому числі працівників ВПМ Калуської оДПІ ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20, яким не надано пропозиції по працевлаштуванню у зв'язку з відсутністю вакантних посад (том 2 а.с. 21-23).
ОСОБА_1 письмове особисто пі розписку 21 червня 2013 року попередження про наступне вивільнення - звільнення із органів податкової міліції ДПС в Івано-Франківській області з 22 серпня 2013 року згідно підпункту ''г'' пункту 64 Положення №114 (том 1 а.с. 14).
За змістом вимог частини 1 статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Оскаржуваний наказ відповідача №176-О про звільнення ОСОБА_1 за підпункту ''г'' пункту 64 Положенням №114 виданий 22 серпня 2013 року, тобто через два місяці з дня офіційного попередження позивача про наступне вивільнення.
Частиною 2 статті 492 КЗпП України визначено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Таким чином, в першу чергу на переважне право на працевлаштування мають ті працівники, які в порівняні із іншими вирізняються як найкращі по двом критеріям - мають більш високу кваліфікацію і в них більша продуктивність праці.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6-45цс11 від 16 січня 2012 року ''поняття кваліфікації як таке, що включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, є оціночним та визначається у кожній конкретній справі залежно від установлених судом обставин.
Продуктивність праці, на переконання суду, у спірних правовідносинах з приводу проходження служби в органах податкової міліції, як і кваліфікація, також є оціночним поняттям та визначається у кожному конкретному випадку як узагальнений показник результативності праці, що характеризує ефективність і стабільність роботи працівника при виконанні ним власних службових обов'язків.
Питання визначення характеризуючи ознак кваліфікацією і продуктивністю праці в роботі працівників податкової міліції у КЗпП України та Положенням №114 не визначено.
Втім, як вже зазначено судом вище, Комісією з припинення в процесі реорганізації 11 червня 2013 року прийнято рішення, яким вирішено, що визначення вищої кваліфікації та продуктивності праці здійснити за підсумками роботи територіальних підрозділів за 2012-2013 року за відповідними показниками. Такі показники відповідають даним затвердженої форми звітності, що складалися і формувалися підрозділами податкової міліції за час спірних відносин (том 1 а.с. 216-237).
Комісією з припинення в процесі реорганізації чітко визначено критерії оцінки більшої кваліфікації і продуктивності праці. Відтак, Комісія для визначення переважного права на залишення на роботі у новоствореному оперативному відділі, в першу чергу позитивно оцінювала результати роботи працівника у 2012-2013 роках (по 21 червня 2013 року), які знайшли своє реальне відображення у офіційних звітах. Суд не заперечує, що кожний із працівників ВПМ Калуської оДПІ в продовж 2012-2013 років виконував доручену йому роботу і безпосередньо щоденно власні посадові обов'язки. Втім, переважне право для залишення на роботі згідно рішення Комісії було надано тим працівникам, робота яких мала наслідком дійсні показники офіційних звітів ВПМ Калуської оДПІ.
Безпідставними є доводи позивача про те, що переважне право на залишення на роботі необхідно було здійснювати відповідачема серед всіх працівників УПМ ДПС в області, ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, ВПМ Коломийської оДПІ та ВПМ Калуської оДПІ, а не лише серед працівників ВПМ Калуської оДПІ.
По перше, пунктом 1 рішенням Комісії з припинення в процесі реорганізації від 11 червня 2013 року вирішено, що працевлаштуванню в головний оперативний відділ ДПІ у м. Івано-Франківську підлягають працівники із ліквідуючи територіальних підрозділів податкової міліції, а не в тому числі працівники із УПМ ДПС в області.
По друге, із змісту рішення Комісією з припинення в процесі реорганізації від 11 червня 2013 року слідує, що Комісією вирішено вищу кваліфікацію та продуктивність праці визначати за підсумками роботи. В свою чергу, такі підсумки формуються у звітах на рівні відповідного територіального підрозділу податкової міліції.
По третє, рішення Комісії від 11 червня 2013 року не містить умов оцінки кваліфікації і продуктивності праці серед усіх працівників податкової міліції всіх територіальних підрозділів вцілому.
Таке рішення Комісії на час розгляду справи є чинним, ніким не оскаржене і не скасоване. На переконання суду, визначення найбільш кваліфікованого працівника ВПМ за сформованими критеріями за підсумками роботи на рівні територіальних підрозділів є логічним, так як результати роботи відображаються у звітах, що формуються на рівні окремих підрозділів - ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську, ВПМ Коломийської оДПІ та ВПМ Калуської оДПІ.
Єдиним винятком із таких умов є пункт 5 рішення Комісії від 11 червня 2013 року, відповідно до якого результати роботи керівників та заступників керівників територіальних підрозділів здійснюється серед таких посадових осіб за результатами роботи відповідних територіальних підрозділів податкової міліції в цілому в області. Тобто, оцінка роботи серед всіх територіальних підрозділів надавалася лише їх керівникам і заступникам таких керівників.
Представники відповідача подали у судовому засіданні три таблиці ''Результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'', ''Список працівників відділу податкової міліції калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'' і ''Інформація про дисциплінарні стягнення працівників відділу податкової міліції Калуської оДПІ'', дані яких розглядалися Комісією 21 червня 2013 року для визначення найбільш високої кваліфікації та продуктивності праці (том 2 а.с. 24-30).
Суд звертає увагу на те, що такі три таблиці містять різні характеризуючи дані, інформацію і показники в роботі кожного із 16 працівників ВПМ Калуської оДПІ. Втім, для визначення переважного права, в першу чергу Комісією використані дані, виходячи із умов визначених у пунктах 3 і 4 рішення Комісії від 11 червня 2013 року №2, а саме: наявність діючих стягнень і заохочень; кількість порушених кримінальних справ, ініційованих проведених планових і позапланових перевірок та донарахованих за їх результатами суми податку, попередження незаконного відшкодування ПДВ, вилучення із незаконного обігу відповідних товарів і цінностей, встановлення місцезнаходження посадових осіб СПД. А відтак, доводи позивача про наявність, в порівнянні із іншими працівниками, відповідних двох вищих освіт, загального і спеціального стажу роботи, проходження курсів підвищення кваліфікації, виконання обов'язків начальника відділення та завідувача сектора, наявності неповнолітніх утриманців і непрацюючої дружини, для вирішення питання про переважене право на залишення на роботі, не мають першочергового значення.
Судом встановлено, що умови, визначені у пунктах 3 і 4 рішення Комісії від 11 червня 2013 року №2, відображені у таблиці ''Результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'' і ''Інформація про дисциплінарні стягнення працівників відділу податкової міліції Калуської оДПІ'' (том 2 а.с. 27-30).
Із таблиці ''Результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'' судом з'ясовано, що найвищі результати роботи за 2012-2013 роки мали ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4
Показники в роботі вказаних 7-ох працівників ВПМ Калуської оДПІ є значно вищими від показників ОСОБА_1, в діяльності якого відображено лише результати роботи по встановленню місцезнаходження посадових осіб СПД - '' 10''. Всі інші графи і поля таблиці ''Результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ станом на 21.06.2013 року'' щодо позивача не містять показників, в тому числі обов'язкових умовах, визначених у пункті 4 рішення Комісії від 11 червня 2013 року №2.
На підставі такої зведеної інформації, 21 червня 2013 року, Комісією з припинення в процесі реорганізації за наслідками визначення переважного права на залишенні на роботі в головному оперативному відділі ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в області переважне право на залишення на роботі серед працівників податкової міліції Калуської оДПІ надано ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4
Як встановлено судом до переліку таких працівників потрапив також старший прапорщик податкової міліції ОСОБА_7, який обіймав посаду помічника чергового, і по роботі якого не міститься жодного показника.
Представники відповідача з даного приводу пояснили, що переважне право ОСОБА_7 перед ОСОБА_1 отримав у зв'язку із тим, що у позивача станом на 21 червня 2013 року було непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді судової догани.
В матеріалах справи наявна завірена копія наказу ДПА в Івано-Франківській області №116 від 2 квітня 2013 року ''Про результати оперативно-службової діяльності підрозділів податкової міліції ДПС в області протягом січня-лютого 2013 року'', за змістом якого допущені порушення вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за неналежну організацію оперативно розшукової діяльності, що призвело до відсутності результатів на дорученій ділянці роботи протягом січня-лютого 2013 року, ОСОБА_1 оголошено сувору догану (том 1 а.с. 71).
Судом вже зазначено, що пунктом 3 рішення Комісії від 11 червня 2013 року вирішено, що при визначенні переважного права на залишення на роботі серед працівників податкової міліції врахувати факти притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, така обставина має особливе значення для визначення переважного права на працевлаштування в порівнянні із ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, так як останні непогашених дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, станом на 21 червня 2013 року не мали.
Позивач не заперечив обставину притягнення його у квітні 2013 року до дисциплінарної відповідальності. Не подав суду будь-які докази оскарження чи скасування наказу відповідача №116 від 2 квітня 2013 року.
До переліку працівників, які отримали переважне право на залишення на роботі серед працівників податкової міліції Калуської оДПІ, потрапив також капітан податкової міліції ОСОБА_10, в якого відсутні будь-які показники в роботі. Як з'ясовано судом та не заперечується позивачем ОСОБА_10 станом на 21 червня 2013 року перебував у соціальній відпустці, у зв'язку із чим був захищений КЗпП України від звільнення у зв'язку із скороченням чисельності штатів.
Згідно змісту довідок відповідача №09-19-04-038/168 від 08.11.2013 року та №2139/9/09-19-04-062/767 від 26.11.2013 року за підписом начальника ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області та начальника відділу персоналу ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, станом на 22 серпня 2013 року, день звільнення позивача з податкової міліції, в оперативному управлінні ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області та в головному оперативному відділі ДПІ у м. Івано-Франківську були відсутні вакантні посади (том 1 а.с. 119; том 2 а.с. 68).
Таким чином, станом на день звільнення позивача у відповідача була відсутня можливість подальшого використання ОСОБА_1 на службі. Відтак, судом не встановлено порушення вимог пункту 2 абзацу 5 пункту 8, підпункту ''г'' пункту 64 Положенням №114.
Не підлягають застосуванню у спірних відносинах норми пункту 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, так як ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10 наказами відповідача №78-о від 2 липня 2013 року і №153-о від 2 серпня 2013 року були призначені на посади у новоствореному оперативного відділу, а не переміщені з вищих посад на нижчі, умови проведення якого визначено у пункті 45 Положенням №114 (том 1 а.с. 213-215; том 2 а.с. 39-40).
За змістом вимог частини 2 статті 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Тобто, якщо у кількох працівників абсолютно рівна продуктивність праці і кваліфікація, перевага в залишенні на роботі надається працівникам, які мають особливі додаткові умови, визначені частині 2 статті 42 КЗпП України.
У спірних правовідносинах, виходячи із особливостей, визначених пунктом 3 і 4 рішення Комісії від 11 червня 2013 року, позивач по відношенню до ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 не перебував у рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації. А відтак, у суду відсутні правові підстави для застосування у даній справі інших переваг ОСОБА_1, визначених частиною 2 статті 42 КЗпП України.
Щодо доводів позивача про порушення вимог частини 3 статті 22 Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'' в частині недотримання трьох місячного терміну попередження про звільнення працівників в зв'язку із реорганізацією, що тягне за собою скорочення штатів, а також порушення частини 3 статті 43 КЗпП України в частині розгляду подання відповідача на вивільнення позивача без його особистої участі на засіданні первинної профспілкової організації, суд зазначає наступне.
Положення частини 3 статті 22 Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності'' стосуються обов'язку роботодавця надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо заходів вивільнення працівників у зв'язку з реорганізацією чи ліквідацією для проведення консультації щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Таку інформацію роботодавець повинен подати не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень. Відтак, такий тримісячний термін не стосується позивача і його право на особисте попередження про майбутнє вивільнення не порушено, так як здійснено відповідачем у відповідності до вимог частини 1 статті 492 КЗпП України.
На вимогу суду відповідачем подано завірені копії листа голови Комісії з припинення в процесі реорганізації від 21.06.2013 року №152/10/04-035/454 до Комітету первинної профспілкової організації працівників Калуської оДПІ із клопотанням на звільнення 6-ти працівників, в тому числі ОСОБА_1, самого подання на звільнення ОСОБА_1 згідно із підпунктом ''г'' пункту 64 Положення №114, а також листа Комітету первинної профспілкової організації працівників Калуської оДПІ від 08.07.2013 року №2 про погодження на звільнення (том 1 а.с. 120-122).
Із змісту даних документів слідує, що Комісія з припинення в процесі реорганізації в порядку вимог статті 43 КЗпП України звернулася із поданням до Комітету первинної профспілкової організації працівників Калуської оДПІ, яким на власному засіданні 5 липня 2013 року погоджено звільнення ОСОБА_1 згідно підпункту ''г'' пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач у судовому засіданні вказує на те, що його особисто на засідання Комітету первинної профспілкової організації працівників Калуської оДПІ не запрошували і в його присутності подання відповідача не розглядали. Відповідач не зміг спростувати такої обставини.
З аналізу статті 43 КЗпП України слідує, що отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, ухвалення рішення про яке здійснено без особистої участі такого працівника, не являється самостійною підставою для визнання протиправним всієї процедури вивільнення, у разі додержання роботодавцем загального порядку звільнення, передбаченої чинним трудовим законодавством України.
Досліджуючи доводи позивача про невідповідність показників у зведених таблицях про результати роботи конкретних працівників ВПМ Калуської оДПІ за 2012-2013 року, які розглядалися Комісією 21 червня 2013 року, а також не відображення у таких таблицях окремих результатів роботи ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
По перше, для оцінки і визначення кваліфікації і продуктивності праці Комісією з припинення в процесі реорганізації рішенням від 11 і 21 червня 2013 року визначено, що за основу беруться результати роботи працівників за 2012 рік та 2013 рік (по 21 червня 2013 року - день розгляду показників на засіданні Комісії). А тому, всі усні і письмові пояснення позивача із посиланням на копії документів, які долучені до матеріалів справи, поза межами вказаного періоду не оцінюються судом і відповідно не надається їм правова оцінка.
По друге. З приводу не відображення за позивачем однієї кримінальної справи за січень 2013 року, порушеної з ініціативи ОСОБА_1 за фактом ухилення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 від сплати податків і підробки документів за частиною 3 статті 212, статтею 358 КК України, судом встановлено.
Із змісту листа від 16.12.2013 року №307/09-19-09-01-018, поданого відповідачем за підписом начальника ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в області полковника податкової міліції Косійчука І.Г., слідує, що кримінальне провадження, про яке вказує позивач, 17 січня 2013 року зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань слідчим з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківській області Осадців М.Ю. Вказана посадова особа засвідчила, що у зазначених матеріалах ВПМ Калуської оДПІ відсутні відомості щодо причетності оперуповноваженого даного відділу ОСОБА_1 до проведення дослідчої перевірки, виявлення злочину та здобуття будь-якої доказової бази щодо встановлення осіб, які його вчинили (том 2 а.с. 134-135).
Начальник ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в області листом від 13.01.2013 року №3/09-19-09-01 повідомив і про відсутність причетності ОСОБА_1 і до іншої кримінальної справи, про яку позивач вказав у своєму поясненні від 23 грудня 2013 року (том 2 а.с. 136-142).
Посилання позивача на копію рапорту від 11 січня 2013 року, складеного ним особисто, щодо повідомлення про злочин, вичинений ОСОБА_14, на переконання суду, не є належним і достатнім доказом у справі (том 2 а.с. 60). В змісті такого рапорту відсутні дані про те, що перевірку по такому порушенні податкового законодавства і дії по виявленню злочину здійснено особисто ОСОБА_1
Допитаний у якості свідка колишній начальник ВПМ Калуської оДПІ ОСОБА_9 показав, що такий рапорт ОСОБА_1 складав як в.о. начальника відділення ПНВ ПДВВПМ Калуської оДПІ, а фактичну перевірку по даних матеріалах проводив ОСОБА_8 У показах ОСОБА_9 не заперечив, що позивач мав часткове відношення до матеріалів, але основний обсяг роботи і перевірочних заходів здійснив ОСОБА_8, у зв'язку з чим за останнім такий показник роботи відображений у звітах ВПМ і подано у таблицях на засідання Комісії.
По третє. Щодо доводів позивача про проведену ним роботу по попередженні незаконного відшкодування ПДВ і донарахування за результатами ініційованих ним особисто планових і позапланових перевірок, судом встановлено.
Із пояснень позивача, що не заперечується представниками відповідача, у віданні ОСОБА_1 впродовж 2012-2013 років перебував нагляд в межах посадових обов'язків за м. Калуш і Рогатинським районом.
Згідно даних довідки начальника ДПІ у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в області №2493/170/17-217 від 11 грудня 2013 року судом з'ясовано, що протягом 2012-2013 років працівником ВПМ Калуської оДПІ старшим оперуповноваженим відділення оперативного супроводження адміністрування ПДВ ОСОБА_1, до ДПІ у Рогатинському районі не направлялися матеріали щодо ініціювання проведення планових та позапланових перевірок. Повідомлено, що ОСОБА_1 не вживалися заходи примусового стягнення податкового боргу та не забезпечувалося поступлень до бюджетів усіх рівнів (том 2 а.с. 99).
За клопотанням позивача судом долучено до матеріалів справи три таблиці ''Довідки про мобілізацію до бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу за участю підрозділів погашення податкового боргу та відділу податкової міліції Калуської оДПІ станом на 29 травня, 29 грудня 2012 року та березень 2013 року'', які містить в собі дані про вжиті заходи ВПМ по внесенню до бюджету коштів, що числилися як податковий борг (том 2 а.с. 216-217, 229). Втім, дані таблиці не місять будь-яких даних, що така мобілізація коштів до бюджету здійснена безпосередньо за участю або з ініціативи ОСОБА_1
Письмові документи про реєстри суб'єктів, які мають не підтверджені до відшкодування суми ПДВ, складені як виконавцем ОСОБА_1, не свідчать про попередження фактів незаконного відшкодування ПДВ, а є зведеною інформацією по платниках податку, які потребують проведення додаткової перевірки за ініціативи підрозділів податкової міліції.
По четверте. З приводу не відображення у таблицях непогашених дисциплінарних стягнень за ОСОБА_9, ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_15, судом встановлено, що стягнення у вигляді позбавлення премії не є видом дисциплінарного стягнення в силу вимог статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. А усне зауваження, застосоване до ОСОБА_23, наказом ДПС в області №98 від 14 березня 2013 року знято із вказаного працівника податкової міліції за добросовісне та ефективне виконання доведених до нього завдань.
По п'яте. Суд в розгляді справи дослідив доводи позивача про невідповідність відображених у зведених даних про нього показника роботи щодо встановлення місцезнаходження СПД.
Із поданих позивачем суду копій довідок про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, судом встановлено, що ОСОБА_1 з даного приводу проведено 17 перевірок, а не 10 як це відображено у зведеній таблиці від 21 червня 2013 року, а саме по: ТзОВ ''Аероспецекспрес'', ТОВ ''Техмаш'', ТОВ ''Фірма Рембудпостач'', ПП ''Пріорітетекосервіс 2005'', ТзОВ ''Бізон-ІФ'', ПП ''Колорекс'', ТзОВ ''Геліос-Сервіс'', ТОВ ''Омсо'', ФОП ОСОБА_24, ТзОВ ''Геліос-Сервіс'', ПТ ''Ломбард Галицькій Денека і компанія'', ТОВ ''Нафтохім-Україна'', ПП ''Агроінтерсервіс'', ПП ''Ін-Дом'', ТОВ ''Транскомсервіс'', ПП ''Пріорітетекосервіс 2005'' і ФОП ОСОБА_26 (том 2 а.с. 189-194, 230-250; том 3 а.с. 1-6).
По інших платниках податків, з приводу яких позивач подав письмові документи, суд не може встановити, що такі перевірки поведені ОСОБА_1, так як не містять ідентифікуючих резолюцій керівника на їх виконання позивачем, або дати їх складання є числа після 21 червня 2013 року.
Незважаючи на вказане, на переконання суду, заниження показника по 7 перевірках із встановлення позивачем місцезнаходження посадових осіб СПД, не змінює в цілому загальні зведені результати ОСОБА_1, відображених у таблиці станом на 21 червня 2013 року, та не є безумовною ознакою, яка вирізняє позивача серед інших працівників ВПМ Калуської оДПІ як такого, що має вищу кваліфікацію і продуктивність праці.
Всі інші доводи позивача з приводу виконання обов'язків керівників структурних підрозділів в межах ВПМ Калуської оДПІ, правильності обчислення працівникам ВПМ Калуської оДПІ стажу роботи в правоохоронних органах і безпосередньо в податковій міліції, даних працівників щодо їх утриманців та місця роботи дружин, а також достовірності показників по результатах роботи окремих працівників, викладені ОСОБА_1 у письмових поясненнях (том 1 а.с. 99-102, 112-113; том 2 а.с. 52-54, 136-142), не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовані письмовими поясненнями представників відповідача (том 2 а.с. 85-93, 132-133; том 3 а.с. 16-22 ), і поданими письмовими документами (доказами), які знаходяться в матеріалах справи.
Суд погоджується із доводами відповідача, що копії документів, які подав позивач, та наявні в матеріалах справи, свідчать про виконання ОСОБА_1 поточної роботи працівника міліції, згідно власних посадових обов'язків і доведених до нього вказівками керівництва та центрального органу ДПС.
Позивач не довів, що документи подані ним як доказ, свідчать про ініціювання ним особисто у 2012-2013 році проведення планових і позапланових перевірок та попередження особисто фактів незаконного відшкодування ПДВ. Згідно пояснень представників відповідача такі перевірки позивач здійснював на виконання галузевих наказів ДПА України і Міндоходів і зборів України, в межах дії яких вищестоящі органи податкової слжби постійно надають інформацію і зобов'язують підпорядковані територіальні підрозділи податкової міліції проводити відповідні попереджувальні і перевірочні заходи щодо недобросовісних платників податку.
Під час розгляду справи позивач не довів, що його продуктивність праці та кваліфікація, станом на 21 червня 2013 року із урахуванням встановлених Комісією із припинення в процесі реорганізації вимог, є вищою від інших працівників ВПМ Калуської оДПІ, які отримали право на працевлаштування в службу новоствореного оперативного відділу в процесі реорганізації.
Судом не встановлено факти ''фальсифікації'' даних про результати роботи працівників ВПМ Калуської оДПІ за 2012-2013 рік, які суттєво вплинули не невірне визначення кваліфікації і продуктивності праці таких працівників в порівнянні із результатами роботи позивача.
В сукупності вищевказаного, під час проведення реорганізації та вивільнення працівників Головне управління Міндоходів в області по відношенню до ОСОБА_1 діяло у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України і Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що судом не встановлено порушення при вивільненні позивача із посади і звільнення із податкової міліції, не підлягає до задоволення позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів, у зв'язку із тим, що закінчення такого терміну припадало на вихідний день, постанова в повному обсязі виготовлена 20.01.2014 року.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Судове рішення № 36764187, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/2952/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: