Рішення № 36763074, 21.01.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2014 р. Справа № 903/1128/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос", м. Луцьк

до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер", м.Луцьк

Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень

Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень

приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ

про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту майна

Суддя Шум М. С.

за участю представників сторін:

від позивача: Стасюк О. Л., довіреність від 20.11.2013 року №20/1-11/13, Столяр А. В., довіреність від 20.11.2013 року №20-11/13

від відповідача 1: Бачинський Я. Л., довіреність від 31.10.2013 року №31-10/13

від відповідача 2: Самчук О. П., довіреність від 28.01.2013 року №03-26/426

від відповідача 3: Миськів С. О., довіреність від 26.03.2013 року №13-11-3994

від відповідача 4: Самчук О. П., довіреність від 28.01.2013 року №4/4-03/4/4/1783

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Екзітос» просить визнати за собою право власності на майно, зазначене в акті опису та арешту майна від 29.05.2013 року, а саме на:

- лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре;

- лінію екстрагування яблучного пюре;

- лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре;

- лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки);

- лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. Та 1 дм.,

- станцію водо очистки (РКЗ),

а також виключити з акту опису та арешту майна від 29 травня 2013 року відповідне майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2011 року між ТзОВ «Екзітос» та ТзОВ фірма «Феміді-Інтер» укладено договір купівлі-продажу спірного майна на виконання умов якого позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 52 462 041 грн. 20 коп. в якості оплати такого майна.

Ухвалою суду від 30.10.2013 року позовну заяву ТзОВ «Екзітос» до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер", Відділу примусового виконання рішень, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області прийнято до розгляду, в порядку ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі в якості відповідача - приватне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра".

Ухвалою суду від 24.12.2013 року розгляд справи відкладено, замінено відповідача: Відділ примусового виконання рішень, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області на належного відповідача: Головне управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень, залучено до участі у справі іншого відповідача Державну виконавчу службу України в особі відділу примусового виконання рішень.

Представник позивача - ТзОВ «Екзітос» в судовому засіданні надав докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачам.

ПАТ «КБ «Надра» в поясненнях від 14.11.2013 року №02-01/1875 та його представники в судових засіданнях у позові просять відмовити повністю з огляду на наступне:

03.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» укладено кредитні договори №11/2008/980/978-КЛ/01, №11/2008/978-К/01, №11/2008/978-ЕКА/01. В забезпечення вказаних вище договорів між банком та ТзОВ «Феміда-Інтер» 03.04.2008 року укладено договір застави обладнання відповідно до якого в заставу банку передано обладнання консервного цеху розташованого за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9 згідно з переліком, що становить 227 одиниць, договір застави майнових прав відповідно до якого ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» передало в заставу ВАТ КБ «Надра» майнові права по контракту SFTE04 №01-2008 від 13.03.2008 року, що укладений між ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» та FMCTechnologiesItaliaS.p.A, що знаходиться за адресою: виа Мантова 63/А, 43100, Парма, Італія, а. саме:

- лінія розливу в скляні банки;

- обладнання для екстрагування яблучного пюре;

- обладнання для нагрівання, протирання, деаерації яблучного та морквяного пюре;

- установка прийому ягід, слив, вишень, мийка та екстрагування ягідного пюре;

- обладнання для асептичної стерилізації та наповнювання ягідного пюре.

У 2009 році ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою про розірвання вказаних вище кредитних договорів та договорів застави.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2012 року позовні вимоги ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» задоволено частково, розірвано вказані вище кредитні договори, в розірванні договорів застави відмовлено.

18.09.2013 року Київським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою рішення суду першої інстанції від 26.03.2012 року в частині задоволення вимог ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» залишено без змін.

Таким чином, ПАТ КБ «Надра» зазначає, що договори застави обладнання та майнових прав від 03.04.2008 року були чинними, починаючи з 03.04.2008 року і залишаються чинними на даний час, чинність таких договорів не припинялась та не переривалась.

Оскільки, ПАТ КБ «Надра» як заставодержатель спірного майна жодного дозволу на його продаж не давав (п. 2.4 договору обладнання), то посадові особи ТзОВ фірма «Феміда Інтер» не мали повноважень на укладення з позивачем - ТзОВ «Екзітос» договору купівлі-продажу обладнання від 01.08.2011 року та жодних правових підстав для передачі предмету застави у власність ТзОВ «Екзітос».

Крім того, ПАТ КБ «Надра» вважає, що позовні вимоги ТзОВ «Екзітос» не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав суду доказів належності йому вказаного майна на праві власності, розташування саме належного ТзОВ «Екзітос» майна на території Рожищенського консервного заводу, наявності спору щодо права власності на таке майно позивачем та відповідачами у справі. ТзОВ «Екзітос» не надало суду жодних доказів на підставі яких можна було б ідентифікувати так зване спірне майно.

На виконання вимог ухвал суду від 30.10.2013 року та 19.11.2013 року позивач - ТзОВ "Екзітос" супровідним листом від 02.12.2013 року подав суду установчі документи товариства, договір купівлі-продажу від 01.08.2011 року спірного майна, видаткові накладні на підтвердження оплати спірного майна, договір про відповідальне зберігання від 24.11.2011 року №24/11 відповідно до якого позивач передав, а відповідач - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" прийняв на тимчасове відповідальне зберігання консервне обладнання та станцію водоочистки, акт приймання-передачі від 24.11.2011 року до відповідного договору.

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримує повністю.

Відповідач - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" в поясненнях від 02.12.2013 року та його представник в судових засіданнях позов визнають у повному обсязі.

Додатково представник ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" повідомляє, що консервне обладнання, яке ТзОВ "Феміда-Інтер" продало ТзОВ "Екзітос" придбано у ТзОВ "Будсинтез" згідно договору №19/09-3 від 19.10.2009 року, станція водоочистки була придбана та побудована ТзОВ "Феміда-Інтер" у 2009 році, що підтверджується договорами №08-09 від 10.04.2009 року та №15-09 від 03.08.2009 року, укладеними з ПП "Термодистиляція". 24.11.2011 року між позивачем та відповідачем - ТзОВ "Феміда-Інтер" укладено договір зберігання спірного майна за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9. Таким чином, представник відповідача 1 стверджує, що 29.05.2013 року державним виконавцем разом з усім майном, що належить ТзОВ "Феміда-Інтер" арештовано та описано майно, яке належить позивачу - ТзОВ "Екзітос". На підтвердження викладеного позивачем 1 долучено до матеріалів справи зазначені договори та видаткові накладні.

Крім того, відповідач 1 долучив до матеріалів справи належно засвідчену копію рішення суду, на виконання якого господарським судом м. Києва видано наказ №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року.

Державний виконавець в поясненнях від 29.11.2013 року №04-32/15303 та в судових засіданнях зазначив, що постановою голови Державної виконавчої служби України Стадніка Г. В. від 06.08.2012 року при відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України утворено виконавчу групу по виконанню виконавчого провадження з примусового виконання наказу №7/474-34/365-27/2, виданого 17.05.2012 року господарським судом м. Києва про стягнення з ТзОВ "Феміда-Інтер" на користь ВАТ КБ "Надра" 42 563 846 грн. 50 коп. До відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області 20.05.2013 року надійшло доручення відділу примусового виконання рішень ДВС України, відповідно до якого членам виконавчої групи державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчуку О. П. необхідно провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника - ТзОВ "Феміда-Інтер". Так, на виконання зазначеного доручення державним виконавцем 29.05.2012 року здійснено виїзд за адресою м. Рожище, вул. Селянська, 9 та складено акт опису та арешту майна, яким описано та арештовано майно боржника: асептичну лінію по переробці ягід та пюре.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору неодноразово відкладався, спливає строк розгляду справи, імперативно визначений ст.69 ГПК України, господарський суд, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до справи докази-

встановив:

01 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (покупець) укладено договір купівлі-продажу консервного обладнання та станції водоочистки загальною вартістю 52 462 041 грн. 20 коп.

Відповідно до видаткових накладних №ЛНА-000045 від 24.11.2011 року на суму 48 201 437 грн. 02 коп. та №ЛНА-000046 від 28.11.2011 року на суму 4 260 604 грн. 18 коп., що разом становить 52 462 041 грн. 20 коп. (а. с. 14-15, 122-123) ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" як постачальник передало ТзОВ "Екзітос" на підставі договору від 01.08.2011 року наступний товар:

- лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре;

- лінію екстрагування яблучного пюре;

- лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре;

- лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки);

- лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. та 1 дм.,

- станцію водо очистки (РКЗ).

Згідно зазначених видаткових накладних товар передано Кирилюком В. В., який відповідно до Довідки з ЄДРПОУ є керівником ТзОВ фірма "Феміда-Інтер", а отримано відповідний товар Ліхтанським М. В. на підставі довіреностей, які долучено до матеріалів справи (а. с. 223-224). Зокрема, довіреність №5 від 24.11.2011 року та №7 від 28.11.2011 року, видані Ліхтанському Миколі Васильовичу на отримання товару від ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" на підставі накладних №ЛНА-000045 від 24.11.2011 року та №ЛНА-000046 від 28.11.2011 року.

Докази про припинення, розірвання чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що сторонами виконано умови договори купівлі-продажу від 01.08.2011 року належним чином.

24 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер" укладено договір про відповідальне зберігання відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач 1 приймає на тимчасове відповідальне зберігання консервне обладнання та станцію водоочистки відповідно до переліку, викладеному в акті приймання-передачі об'єкту на зберігання, адреса складу зберігання: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9. Строк дії цього договору обчислюється з моменту передачі позивачем об'єкту зберігання відповідачу 1, оформленого актом передачі зберігання до моменту повернення відповідачем 1 об'єкту зберігання позивачу, оформленого актом зняття із зберігання. (а. с. 124-126).

Відповідно до актів приймання-передачі від 24.11.2011 року та 28.11.2011 року (а. с. 127-128) ТзОВ "Екзітос" передало, а ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" прийняло на умовах договору відповідального зберігання №24/11 від 24.11.2011 року консервне обладнання, а саме:

- лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре;

- лінію екстрагування яблучного пюре;

- лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре;

- лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки);

- лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. та 1 дм.,

- станцію водо очистки (РКЗ).

11.06.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року про стягнення з ТзОВ "Феміда-Інтер" на користь ПАТ КБ "Надра" боргу в розмірі 42 563 846 грн. 50 коп. (а. с. 167-168).

06.08.2012 року головою Державної виконавчої служби винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо виконання наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року до складу якої увійшов, зокрема, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Самчук Олександр Петрович (а. с. 184-186).

09.04.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень членам виконавчої групи згідно з постановою від 06.08.2012 року доручено провести виконавчі дії щодо опису та арешту майна, зокрема, цілісного майнового комплексу Рожищенського консервного заводу, розташованого за адресою: м. Рожище, вул. Селянська, 9 (а. с. 187-188).

При цьому, суд зазначає, що у відповідному дорученні перераховані будівлі, які входять до цілісного майнового комплексу заводу.

29.05.2013 року державним виконавцем Самчуком О. П. при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року складено акт опису та арешту майна за адресою м. Рожище, вул. Селянська, 9 відповідно до якого складено та описано таке майно: асептична лінія по переробці ягід та пюре ЕМС Food Tech 2008 року випуску, Parma-Italia в асортименті №1 (а. с. 8).

Як зазначили представники позивача та відповідача 1 у судовому засіданні, відповідна асептична лінія є об'ємною, займає декілька приміщень та складається з багатьох окремих частин, приладів тощо. Спірне майно є частиною арештованої асептичної лінії. Державний виконавець в судовому засіданні 21.01.2014 року підтвердив, що спірне майно арештоване згідно акту опису та арешту майна від 29.05.2013 року.

Згідно з зазначеним актом опису та арешту майна від представника ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" Бачинського Я. Л. надійшло зауваження на одному аркуші, що є невід'ємною частиною акту опису та арешту майна.

Представник ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" Бачинський Я. Л. у відповідних поясненнях до акту опису та арешту майна зазначив, що вважає дії державного виконавця Самчука О. П. незаконними, повідомляє, що на території цілісного майнового комплексу Рожищенського консервного заводу знаходиться майно, що належить ТзОВ "Екзітос" на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року, а саме:

- лінія підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре;

- лінія асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре;

- лінія асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре;

- лінія екстрагування яблучного пюре;

- лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре;

- лінія пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки);

- лінія по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. та 1 дм.

Крім того, у відповідних поясненнях зазначено, що документи на підтвердження права власності на перераховане майно надано державному виконавцеві представником ТзОВ "Екзітос", тому складання акту опису та арешту майна та включення в нього майна позивача є незаконним (а. с. 11).

Вказане спричинило звернення ТзОВ "Екзітос" до суду з позовом про визнання права власності на перераховане вище майно та виключення його з акту опису та арешту.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно вимог ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально - правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Відтак, відповідач 1 - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" позов визнає у повному обсязі, зазначає, що спірне майно є власність позивача, який набув таке право власності у відповідності до вимог чинного законодавства, а дії державного виконавця при арешті спірного майна є незаконними, про що свідчать долучені до матеріалів справи докази.

Відповідач 2 - ПАТ КБ "Надра", яке виступає стягувачем згідно наказу господарського суду м. Києві на підставі якого державним виконавцем накладено арешт на спірне майно позов заперечує у повному обсязі. Зазначає, що відповідне майно є предметом застави та не могло бути відчужене будь-яким чином без згоди банку.

Відтак, судом встановлено, що 03.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» укладено кредитний договір №11/2008/980/978-КЛ/01 (а. с. 28-35). В забезпечення вказаного вище договору та інших кредитних договорів між банком та ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» 03.04.2008 року укладено:

- договір застави обладнання відповідно до якого в заставу банку передано обладнання консервного цеху, розташованого за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9 згідно з переліком, що становить 227 одиниць (а. с. 36-43),

- договір застави майнових прав відповідно до якого ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» передало в заставу ВАТ КБ «Надра» майнові права по контракту SFTE04 №01-2008 від 13.03.2008 року, що укладений між ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» та FMCTechnologiesItaliaS.p.A, що знаходиться за адресою: виа Мантова 63/А, 43100, Парма, Італія, а. саме:

- лінія розливу в скляні банки;

- обладнання для екстрагування яблучного пюре;

- обладнання для нагрівання, протирання, деаерації яблучного та морквяного пюре;

- установка прийому ягід, слив, вишень, мийка та екстрагування пюре;

- обладнання для асептичної стерилізації та наповнювання яблучного та морквяного пюре;

- обладнання для асептичної стерилізації та наповнювання ягідного пюре.

Відповідно до умов зазначених договорів (п. 2.4) заставодавець - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" засвідчує, що до повного виконання зобов'язань може відчужувати предмет застави тільки за наявності у нього письмової згоди банку.

ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" зазначає, що саме спірне майно не передавалося в заставу третім особам, будь якого відношення до контракту SFTE04 №01-2008 від 13.03.2008 року, що укладений між ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» та FMCTechnologiesItaliaS.p.A, що знаходиться за адресою: виа Мантова 63/А, 43100, Парма, Італія, не має. На підтвердження викладеного зазначає, що спірне майно придбане у третіх осіб у 2009 році, а зазначені вище договори застави укладені з банком у 2008 році.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 19.10.2009 року між відповідачем - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" як покупцем та ТзОВ "Будсинтез" як продавцем укладено договір №19/09-3 (а. с. 148-149) відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар згідно накладних, що є невід'ємними додатками до даного договору. В додатку №1 до договору від 19.10.2009 року сторони погодили порядок розрахунків за даним договором.

Відповідно до видаткової накладної №231101 від 23.11.2009 року ТзОВ "Будсинтез" відвантажило, а ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" отримало товар на загальну суму 32 531 005 грн. 00 коп. (а. с. 151). Перелік товару (консервне обладнання) в кількості 50 одиниць наведено у відповідній накладній.

10.04.2009 року та 03.08.2009 року між ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" та ПП "Термодистиляція" укладено договори №08-09, № 15-09 про поставку та встанолвлення обладнання для системи водоочистки (а. с. 152 - 160).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що спірне майно придбане відповідачем 1 у третіх осіб у 2009 році згідно перерахованих вище договорів, сторонами виконано умови таких договорів, недійсними чи розірваними вони не визнані, а тому спірне майно не могло бути предметом договорів застави, укладених з ПАТ КБ "Надра" у 2008 році.

Відтак, за рахунок такого майна не може погашатися заборгованість відповідача - ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" перед третіми особами, зокрема, перед ПАТ КБ "Надра", а тому не могло бути описано та арештовано при виконанні наказу про стягнення заборгованості з відповідача 1.

Відповідачем - ПАТ КБ "Надра" не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що саме спірне майно є заставним майном банку, банк як заставодержатель частини майна відповідача 1 був наділений правом перевіряти місцезнаходження заставного майна, проте жодного акту чи іншого документу щодо того, що саме спірне майно є заставним майном банку суду не надано.

Зазначення представником банку того, що заставне майно згідно договорів застави, а саме обладнання консервного цеху розташоване за адресою: Волинська область, м. Рожище, вул. Селянська, 9 не є доказом того, що саме спірне майно є заставним, оскільки встановлення місцезнаходження заставного майна станом на сьогодні не стосується предмету спору.

ПАТ КБ "Надра" в запереченнях також зазначає, що в позові слід відмовити оскільки жодного доказу належності позивачу спірного майна на праві власності суду не надано, докази розташування саме належного ТзОВ "Екзітос" майна на території Рожищенського консервного заводу відсутні.

Проте, зазначене спростовується документами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, договором купівлі-продажу спірного майна від 01.08.2011 року, видатковими накладними до відповідного договору, договором про відповідальне зберігання цього майна від 24.11.2011 року та актами приймання-передачі до нього.

У суду немає підстав вважати, що ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" при укладенні договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року порушило норми чинного законодавства чи договірних зобов'язань в частині продажу заставного майна без згоди заставодержателя. Натомість, відповідачем 1 представлено суду докази, що спірне майно придбане у 2009 році, тобто через рік після укладення договорів застави з банком.

Відповідно ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Господарським судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Екзітос" було власником спірного майна згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2011 року на час складання відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Волинській області акту опису та арешту майна від 29.05.2013 року, тому вимоги позивача до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер", публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" про визнання права власності та виключення майна з акта опису та арешту майна є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, позивачем ТзОВ "Екзітос" безпідставно пред'явлено позов до Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень, Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень про визнання права власності на майно, оскільки ДВС не є особою, від якої відповідне право перейшло, або особою, яка може претендувати на таке право (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 25.09.2007р. №2-27/14547-2005).

Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 27.08.1976 № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису", п. 16 постанови Пленуму №14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", Вищий господарський суд України у п. 5 постанови пленуму від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказали, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

За змістом п. 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Враховуючи викладене та зважаючи, що Головне управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень, Державна виконавча служби України в особі відділу примусового виконання рішень є неналежним відповідачем у даній справі, у позові до Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень, Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень слід відмовити.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 25.09.2007р. №2-27/14547-2005, Вищого господарського суду України від 25.05.2011р. №17/2258.

Керуючись ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 334, 392 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1. У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" до Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень, Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту майна відмовити.

2. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Екзітос" до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Феміда-Інтер", приватного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання права власності на майно та виключення майна з акта опису та арешту майна задовольнити.

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Екзітос" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, каб. 421, код ЄДРПОУ 37669179) право власності на

- лінію підігріву, протирки і деаерації яблучного та морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач для яблучного і морквяного пюре;

- лінію асептичної стерилізації і наповнювач яблучного пюре;

- лінію екстрагування яблучного пюре;

- лінію приймання ягід, слив, вишень, мийка і екстрагування пюре;

- лінію пастеризації етикировки та упаковки соку 0.25 дмта 1 дм. (розливу в скляні банки);

- лінію по виробництву та розливу соку з м'якоттю 0,25 дм. Та 1 дм.,

- станцію водо очистки (РКЗ).

та виключити з акту опису та арешту майна від 29 травня 2013 року відповідне майно (акт опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Києва №7/474-34/365-27/2 від 17.05.2012 року).

Повний текст рішення

складений 22.01.2014 року

Суддя М. С. Шум