Ухвала суду № 36762316, 25.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2013 року Справа № 805/16790/13-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо винесення постанови від 13 листопада 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 40700861, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 40700861 від 13 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року Головне управління Міндоходів у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо винесення постанови від 13 листопада 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 40700861, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 40700861 від 13 листопада 2013 року.

Згідно статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 106 КАС України позивач на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Також, частиною 3 статті 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як свідчать матеріали поданого адміністративного позову позивач не дотримався вимог вищевказаної частини 2 статті 106 КАС України, оскільки до адміністративного позову не надані докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме: позивач у позовній заяві посилається на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 805/15944/13-а за позовом прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ «Альфа-Плюс», про вилучення (конфіскацію) в дохід держави алкогольних напоїв, як на документ на підставі якого, на думку позивача, державним виконавцем незаконно відкрито виконавче провадження, однак наведену ухвалу позивач до адміністративного позову не надав, так само не вказав причин неможливості її надання до суду.

Таким чином, у порушення наведеної норми позивач до позовної заяви не надав докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Крім цього, позивачем в порушення вимог вищенаведеної частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору.

Згідно вимог частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового зборувстановлюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 590-VII від 19 вересня 2013 року, діючими з 23 жовтня 2013 року, визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що у грошовому виразі становить 68,82 грн. (станом на 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати визначено 1 147,00 грн., згідно із Законом України від 06 грудня 2012 року за № 5515-VI).

Водночас, пунктом 21 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлюються пільги щодо сплати судового збору, а саме, наведений перелік органів, які звільняються від сплати судового збору тільки у справах (при подачі адміністративних позовів, позовних заяв), пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів, серед таких органів, від сплати судового збору звільняються: Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється контролюючими органами з метою правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

У підпунктах 20.1.30 - 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначені повноваження контролюючих органів стосовно звернення до суду.

Так, органам доходів і зборів надані повноваження: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами; звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків; звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін; звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання; звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом; звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство; звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

Як свідчать позовні вимоги позивача у поданому адміністративному позові, останні не обумовлені зверненням до суду на виконання вищенаведених повноважень, що прямо визначені нормами ПК України, а стосуються не згоди позивача із діями державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та, власне, із самою постановою про відкриття виконавчого провадження, що виключає можливість застосування пільг щодо сплати судового збору, визначених пунктом 21 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Приймаючи до уваги, що звернення до суду гарантується, у тому числі нормами Конституції України, не зважаючи на суб'єктний склад осіб, що потребують судового захисту, однак такі гарантії у контексті норм Закону України «Про судовий збір» не звільняють від обов'язку сплати позивачем, у даному випадку Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області, судового збору у розмірі визначеному наведеним Законом.

Підсумовуючи вищезазначене, позивачу під час усунення недоліків позовної заяви необхідно вирішити питання стосовно надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (ухвала про забезпечення позову) або ж вказати причини неможливості надання таких доказів до суду, а також надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 68 грн. 82 коп. (який необхідно сплачувати за наступними реквізитами: отримувач: - Держбюджет Калінінського району м. Донецька, код ЕДРПОУ - 38034015, рахунок - 31217206784005, банк - ГУКСУ у Донецькій області, МФО банку - 834016, призначення платежу - «Судовий збір, код 35099148, п.3.1».

Враховуючи вищевикладене, подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України та підлягає залишенню без руху.

Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо винесення постанови від 13 листопада 2013 року про відкриття виконавчого провадження № 40700861, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 40700861 від 13 листопада 2013 року - залишити без руху і встановити строк до 20 грудня 2013 для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення з позовом до суду у випадках, передбачених законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядок, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання особою копії ухвали.

Суддя Зінченко О.В.