П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
16 січня 2014 р. Справа № 802/4938/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 6939,95 гривень, -
В С Т А Н О В И В :
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 6939,95 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі з мотивів наведених у запереченні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи у письмовому провадженні.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007 Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» №42 від 10.02.2007 було затверджено звіт форми 10-ПІ.
Так, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів здано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, за Формою №10-П1 в якому середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону - 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників становить 124000 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 13777,78 грн.
Частиною п'ятою статті 19 Закону передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно до ст. 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за №1534/11814, для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців використовується форма звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій".
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 2012 році звіти за формою З-ПН «Звіт про наявність вакансій», з метою працевлаштування інвалідів, в Калинівський районний центр зайнятості подавалися, але не щомісячно, що підтверджується довідкою Калинівського районного центру зайнятості від 07.05.13 р. № 03-18/719 (а.с.36). Аналізуючи докази, які є у справі, суд наголошує, що відповідачем звіти за формою 3-ПН за квітень, серпень, з жовтня по грудень 2012 року включно не здавались, в зв'язку з чим, працівники державної служби зайнятості не володіли відомостями щодо вільних вакантних місць для працевлаштування інвалідів ФОП ОСОБА_1 і в свою чергу, не мали змогу направити інвалідів для працевлаштування відповідачу в квітні, серпні, жовтні-грудні 2012 року.
Як видно з матеріалів справи у 2012 році відповідач не працевлаштував жодного інваліда згідно направленням на працевлаштування та корінців до них (а.с.13-20) відповідачем відмовлено у працевлаштуванні 7 особам з інвалідністю, вказавши, що вони не відповідають вимогам. Всього на вакансію підсобного робітника було надано 13 направлень інвалідам з числа безробітних, з яких 6 направлень - відмова особи, 7 - направлень відмова роботодавця (кандидатура не відповідає вимогам), що підтверджується листом Калинівського районного центру зайнятості від 07.05.2013 року № 03-18/671 (а. с. 6).
Таким чином, відповідач не вживав усіх заходів для забезпечення працевлаштування інвалідів, а відповідно до ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для вирішення питання працевлаштування інвалідів роботодавець має не тільки інформувати центри зайнятості про наявність вільних вакансій, а ці вакансії фактично мають бути вільними в будь-який час.
Також суд зазначає що, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між роботодавцем та інвалідом (в даному випадку), а факт здійснення звернення роботодавця до Державної служби зайнятості, не може свідчити про вжиття всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано нормативу створення робочих місць для інвалідів, а отже фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі визначеному чинним законодавством.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача складає 124000 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить - 13777,78 грн., таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, адміністративно - господарські санкції складають - 6888,89 грн. та пеня - 51,06 гривень.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 20 Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). В зв'язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій, він повинен сплатити пеню в розмірі 51,06 грн.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Оскільки вказані вище суми відповідачем добровільно не сплачено у останнього утворилась заборгованість перед Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 6888,89 грн., і пені 51,06 грн., що підтверджується наявними в справі доказами, не спростовано відповідачем, а отже позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Пирогова, 135-А, м. Вінниця, адміністративно-господарські санкції в сумі 6888,89 гривень (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 89 коп.) та пеню в сумі 51,06 грн. (п'ятдесят одна гривня 06 коп.), одержувач: Держбюджет Калинівського району, р/р №31210230700222, код 37503268, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2012 рік».
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Судове рішення № 36762310, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 16.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/4938/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: