Постанова № 36760890, 16.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2014 р. справа№ 910/8004/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Павлік О.М.

відповідача - Войтенко І.Г., Банар О.В.

скаржника - Кирич С.О.

розглянувши апеляційну скаргу Капіліста Ігоря Валерійовича

на рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 р.

у справі № 910/8004/13 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»

до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Рууккі Україна»

про зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Рууккі Україна» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача вчинити дії по поставці позивачу продукції, що оплачена Капілістом Ігорем Валерійовичем, а саме: прогін легкий LP-Z200A 1,50 mm в кількості 710м., прогін легкий LP-Z2050 2 mm в кількості 670,16м., 320GD-Z275 профіль несучий T60-53L-915 0,45 mm POL S320GD+Z275 RR1G6/біла в кількості 597,17 кв.м., 4. 1050 0,50 mm POL S80GD+Z275 RR37/зелений в кількості 499,84 кв.м.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 910/8004/13 від 29.07.2013 р. позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ «Рууккі Україна» вчинити дії по поставці ТОВ «Основа» продукції, що оплачена Капілістом Ігорем Валерійовичем, а саме: прогін легкий LP-Z200A 1,50 mm в кількості 710м., прогін легкий LP-Z2050 2 mm в кількості 670,16м., 320GD-Z275 профіль несучий T60-53L-915 0,45 mm POL S320GD+Z275 RR1G6/біла в кількості 597,17 кв.м., 1050 0,50 mm POL S80GD+Z275 RR37/зелена в кількості 499,84 кв.м.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2013 р., Капіліст І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в позовних вимогах у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що місцевим судом не було прийнято до уваги того, що Капіліст І.В. договору на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт з ТОВ «Основа» не укладав та не підписував, тому жодних зобов'язань між ним та позивачем не виникло.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р., визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/8004/13, а розгляд справи призначено на 10.12.2013 р.

10.12.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 24.12.2013 р.

24.12.2013 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 16.01.2014 р.

10.12.2013 р. через канцелярію суду від ТОВ «Основа» надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також клопотання про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. представник позивача відмовився від вказаних клопотань та просив суд їх не розглядати.

Представники відповідача та скаржника не заперечували проти зняття з розгляду вказаних клопотань.

Таким чином, судова колегія ухвалила прийняти відмову позивача від клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та скаржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.07.2012 р. між Фізичною особою Капілістом Ігорем Валерійовичем (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа» (далі - підрядник) укладено договір на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт № 3/07-12М/В (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник зобов'язується на свій ризик або залученими силами і засобами у відповідності до Проектної та Робочої документації, КМД, діючих будівельних норм і правил та в обумовлений договором строк виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій та виконання підрядних робіт на об'єкті, а замовник - забезпечити належне фінансування, надати частину матеріалів, прийняти і оплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2 договору підрядник виконує роботи по договору з використанням матеріалів підрядника та з матеріалів замовника, які він має право замовляти в необхідній кількості та отримувати після їх оплати замовником.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що сукупна вартість робіт за договором складає 2 748 238,91 грн. включаючи ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору замовник здійснює фінансування робіт на підставі підписаних актів.

Замовник зобов'язується сплатити аванс на придбання матеріалів в розмірі 914 655,59 грн., включаючи ПДВ протягом десяти днів з дати підписання договору (п. 5.2 договору).

На виконання вказаного пункту договору замовник сплатив позивачеві 914 655,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22553586 від 13.07.2012 р. на суму 135 925,82 грн. та платіжним дорученням № 22183489 від 11.07.2012 р. на суму 778 729,77 грн.

Також, згідно з п. 3.2 договору Капілістом І.В. було сплачено аванс відповідачу у сумі 1 234 659,01грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем було поставлено позивачу продукцію, зокрема, будівельні матеріали для будівництва об'єкта «Кінно-спортивна школа «Алюр» на загальну суму 1 038 122, 93 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних у матеріалах справи.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не було поставлено частину оплаченої продукції на суму 196 536,08грн., а саме:

- прогін легкий LP-Z200A 1.55 mm в кількості 710.00 m;

- прогін легкий LP-Z2050 2.00 mm в кількості 670.16 m;

- 320GD-Z275 профіль несучий Т 60-53L-915 0.45 mm. POL S320GD+Z275 RR1G6/біла в кількості 597,17 кв.м.;

- 1050 0,50 mm. POL S80GD+Z275 RR37/зелений у кількості 499,84 кв.м.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду про зобов'язання відповідача повернути йому частину оплаченої продукції на суму 196 536,08грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, відповідач в силу вимог цивільного законодавства повинен поставити продукцію, не чекаючи пред'явлення вимоги від позивача. Крім того, непред'явлення вимоги позивачем не позбавляє його права отримати спірну продукцію.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у справі № 42/113.

Стосовно доводів апелянта про те, що Капіліст І.В. договору на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт з ТОВ «Основа» не укладав та не підписував, а тому жодних зобов'язань між вказаними особами не виникло, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Так, чинність спірного договору підтверджується подальшими конклюдентними діями його сторін, а саме: здійснювалось замовлення продукції та сплачувався аванс на користь ТОВ «Руккі Україна».

В свою чергу, Капілістом І.В. сплачувався аванс на користь ТОВ «Основа» для проведення робіт позивачем на об'єкті Капіталіста І.В. відповідно до умов договору, за погодженням і з відома останнього, що підтверджується:

- належним чином засвідченою копією договору від 03.07.2012 р. на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт № 3/07-12М/В, який підписаний та скріплений печатками обох сторін;

- належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 22183489 від 11.07.2012 р. та № 22553586 від 13.07.2012 р.;

- належним чином засвідченими копіями актів прийому-передачі виконаних робіт за період з липня по вересень 2012 р.

Стосовно доводів апелянта про те, що спірний договір є підроблений, оскільки Капіліст І.В. його не підписував, що підтверджується відкритим провадженням у Святошинському районному суді м. Києва у справі № 2/759/2593/13 від 21.02.2013 р., колегія зазначає наступне.

Встановлено, що Святошинським районний судом м. Києва у вказаній справі судова експертиза щодо ідентичності підпису Капіліста І.В. у спірному договорі не проводилась.

Крім того, позивач відмовився від клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було заявлене ним у судовому засіданні в межах розгляду даної справи.

Скаржник, в свою чергу, не наполягав на призначенні судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази підробки підпису Капіліста І.В. у договорі на виготовлення та монтаж металоконструкцій та виконання підрядних робіт № 3/07-12М/В від 03.07.2012 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач позивачу спірну продукцію не поставив, вимога позивача про зобов'язання ТОВ «Рууккі Україна» вчинити дії по поставці ТОВ «Основа» продукції, що оплачена Капілістом І.В., а саме: прогін легкий LP-Z200A 1,50 mm в кількості 710м., прогін легкий LP-Z2050 2 mm в кількості 670,16м., 320GD-Z275 профіль несучий T60-53L-915 0,45 mm POL S320GD+Z275 RR1G6/біла в кількості 597,17 кв.м., 1050 0,50 mm POL S80GD+Z275 RR37/зелений в кількості 499,84 кв.м. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Капіліста Ігоря Валерійовича задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Капіліста Ігоря Валерійовича залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. у справі № 910/8004/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/8004/13 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам, скаржнику.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран