Постанова № 36760864, 20.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 року Справа № 904/3233/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В.- доповідача,

суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

За участю прокурора Міщук Н.П.. старший прокурор Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури, посвідчення № 014159 від 24.12.2012 року.

Представники сторін:

від позивача: Годько І.О. представник, довіреність №2 від 13.01.14;

від позивача: Ривкач І.О. представник, довіреність №36 від 15.04.13;

від відповідача: Савельєв С.Ф. представник, довіреність №01-02-14/15892 від 11.12.13;

від третьої особи: Мальцева О.В. представник, довіреність №363/0/261-14 від 20.01.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської екологічної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.13 по справі №904/3233/13

за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора, в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" в особі: Філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2013 року (суддя Ярошенко В.І.) у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області про стягнення збитків - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, заступник Дніпровського екологічного прокурора звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення 12 290 688 грн. шкоди, завданої державі протиправним забрудненням атмосферного повітря.

В обґрунтування своєї скарги заступник Дніпровського екологічного прокурора посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав їм неправильну правову оцінку.

Зокрема, апелянт вважає, що висновки суду про відсутність вини відповідача у отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, є безпідставними, оскільки саме у зв'язку із неналежною підготовкою відповідачем документів на отримання дозволу, вони не були отримані своєчасно. Приписи та повідомлення про подовження терміну дії дозволу є недопустимими та неналежними доказами, оскільки їх видання не входить до компетенції Державного управління охорони навколишнього середовища.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 18.12.2013 року.

У судове засідання 18.12.2013 року не з'явився представник відповідача, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи, та задоволено клопотання Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про що була винесена ухвала.

Зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження в.о. голови суду Дарміна М.О. від 17.01.2014 року.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись із позовом, прокурор посилався на те, що відповідач здійснював свою господарську діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, тобто, з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ст. ст. 10, 11, 29, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 № 2707-ХІІ (зі змінами) зобов'язаний відшкодувати шкоду, спричинену порушенням вимог законодавства.

Судом встановлено, що 14/09- 28/09/2012 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ПраТ "Кримський ТИТАН" (далі - відповідач), про що складено акт, з якого вбачається, що термін дії Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 06.04.2006 року № 124357, який виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ПраТ "Кримський ТИТАН" закінчився 31.12.2007 року.

За результатами перевірки позивачем проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Приватним акціонерним товариством " Кримський ТИТАН" в особі Філії "Вільногірський гірничо- металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в період з 01.01.2010 року по 05.08.2012 року в сумі 12 290 688 грн., які визначалися за формулою (12) "Методики рахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 за № 48/16064 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звернення відповідача до уповноваженого органу із заявою про продовження дії дозволу у лютому 2009 року та повідомлення Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про продовження терміну дії дозволу на викиди на період розгляду та погодження матеріалів, спростовують доводи позивача про обґрунтованість позовних вимог. Крім того, суд прийшов до висновку про відсутність вини відповідача у завданні шкоди, оскільки він вживав всіх необхідних заходів для отримання означеного дозволу.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 №2707-ХІІ підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ст.11 вказаного Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

В статті 33 даного Закону передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 вищевказаного закону).

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2006 Державним управлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області відповідачу був виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря терміном дії до 21.12.2007.

25.05.2007 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (далі - Держуправління) було надано припис № 4-794-10-1 де зазначено, що на виконання листа Мінприроди України від 05.03.2007 № 2307/10/2-8 та через відсутність затверджених технологічних нормативів допустимих викидів від основного технологічного обладнання, Міністерством дозволено перенести термін видачі дозволів на викиди, які затверджені Першим заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України 24.02.2007року в "Плані робіт на 2007-2008 роки з видачі підприємствам, установам.... дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по території Дніпропетровської області" .

Враховуючи необхідний обсяг робіт, відповідачу переглянуто термін надання документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для видачі дозволу та доводиться термін отримання нового дозволу на викид до кінця 4 кварталу 2008 року.

Держуправління підтвердило, що до отримання дозволу за новою формою, затвердженою наказом Мінприроди України № 266 від 30.05.2006 діє дозвіл на викиди, який був виданий в установленому раніше порядку (том 1, арк. с. 56).

Відповідачем були подані заяви до Держуправління від 10.12.2008 №18-01/4721 та 22.12.2008 № 18-01/4911 про продовження терміну дії дозволу на викиди (том 1, арк. с. 57-58).

31.12.2008 Держуправлінням відповідачу надано повідомлення № 4-3863-10-1 про те, що Мінприродою України перенесено термін отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за новою формою, у складі затвердженого Мінприроди України "Плану роботи з видачі дозволів на викиди за новою формою на 2009 рік по території Дніпропетровської області".

Враховуючи необхідний обсяг робіт, відповідачеві переглянуто термін надання документів, у яких обґрунтовується обсяги викидів для видачі дозволу та доведено термін отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за новою формою до кінця І кварталу 2009 року.

Пунктом 11 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, була передбачена можливість продовження терміну дії дозволу суб'єкта господарювання за умов завчасного, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, звернення із заявою до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

23.02.2009 відповідачем до Держуправління подано заяву №18-01/780 та відповідний пакет документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (том 1, арк. с. 60), а 19.03.2009 відповідач звернувся до Держуправління з заявою №18-01/1211 про продовження терміну дії дозволу на викиди (том 1, арк. с. 61).

07.04.2009 Держуправління листом №4-838-10-1 повідомило, що відповідно до листа Мінприроди України № 1127/11/10-09 від 30.01.2009 та в зв'язку з тим, що відповідач завчасно надав на розгляд відповідну заяву, термін дії дозволу на викиди № 124357 триває на період розгляду та погодження матеріалів (том 1, арк. с. 62).

У період з лютого 2009 року по серпень 2012 року тривав процес розгляду заяви відповідача та погодження матеріалів, які обґрунтовують обсяги викидів, для отримання дозволу.

Оскільки законодавство не містить конкретних строків, протягом яких повинні бути розглянуті означені заяви, а лист Держуправління №4-838-10-1 від 07.04.2009 року про продовження терміну дії дозволу на викиди на період розгляду та погодження матеріалів свідчить про наявність необхідних дозволів, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Аналогічна позиція висловлена у Постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011 року по справі № 8/58/2011.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності вини відповідача спростовуються діями відповідача, направленими на отримання відповідного дозволу.

05.02.2010 направлено лист до Державного управління охорони навколишнього природного середовища про надання роз'яснень по доопрацюванню обґрунтовуючих матеріалів (лист № 18-01/343);

13.04.2010 направлено лист до ДП "Придніпровського експертно-технічного центру" про розроблення обгрунтовуючих матеріалів на викиди ( лист № 18-01/1353).

16.04.2010 направлено лист ДВУЗ "УКХТУ" про коригування інвентаризації джерел викидів ( лист № 18-01/1423).

розроблені плани робіт по отриманню дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та направлені на адресу Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 15.03.2011 №18-01/1047, та до Держуправління 25.03.2010 №28-01/1061. Кінцевий термін виконання робіт по отриманню дозволу на викиди - липень 2012 року, однак фактично отримано дозвіл в серпні 2012.

21.05.2010 направлено лист до ДВУЗ "УКХТУ" про укладання договору на здійснення робіт по коригуванню інвентаризації джерел викидів (лист №18-01/1979).

23.06.2010 направлено лист до ДП "Придніпровського експертно - технічного центру" про укладання договору на розроблення обґрунтовуючих матеріалів на викиди (лист № 18-01/2453).

11.08.2010 направлено лист до ДП "Придніпровського експертно - технічного центру" про укладення угоди для розроблення обґрунтовуючи матеріалів на викиди.

Відповідачем укладено договори з підрядними організаціями :

21.07.2010 № 2-ПЛАС.РС-10 з Державним підприємством "Придніпровський експертно-технічний центр Національно науково-дослідницького інституту промислової безпеки і охорони праці" на розробку пакету документів на отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря;

27.07.2010 № 20.10.72.24 з Державним вищим навчальним закладом "Український державний хіміко-технологічний університет" на коректування "Звіту з інвентаризації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря";

21.10.2010 №221/4 з Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області на отримання фонових концентрацій;

10.09.2010 №381 з Дніпропетровським обласним центром з гідрометеорології на отримання кліматичних характеристик;

26.04.2011 № 411-53 з Українським державним науково-технічним центром по технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" на визначення видів і об'ємів забруднювальних речовин, які викидаються стаціонарними джерелами підприємства.

08.02.2011 №10/02-6, 27.04.2011 №4-781-10-1, 01.07.2011 №19/02-11 ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічний університет" направляв до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області "Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел" для Відповідача для реєстрації.

04.03.2011 № 4-781-10-1; 20.05.2011 № 4-1791-10-1; 02.08.2011 №4-3299-10-1 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області своїми листами відхилили від реєстрації "Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел" відповідачу.

12.01.2012 Держуправлінням зареєстровано "Звіт по інвентаризації джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел" для відповідача (лист № 4-205-10-1)

13.01.2012 відповідачем укладено договори з підрядною організацією ТОВ "ЦЕПЕКС":

- №14/В на проведення інструментальних вимірів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та оформлення протоколів вимірювань;

- № 15/В на проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства;

- № 13/В на проведення розрахунку розслідування забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для отримання дозволу;

- № 12/В на розробку матеріалів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди.

04.05.2012 Держуправлінням зареєстровано "Звіт з інвентаризації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря" виданий ТОВ "ЦЕПЕКС" для відповідача (повідомлення № 4-2069-10-1)

17.05.2012 відповідачем укладено договір № 17 на визначення геодезичних координат з ДП УДНВІ "Укргеоінформ".

29.05.2012 гідрометеоцентром надані метеохарактеристика ( лист № 05-30/127);

12.06.2012 повідомлення Держуправлінням щодо постановки відповідача на держоблік в галузі охорони атмосферного повітря ( лист № 4-2681-10-1).

19.06.2012 за актом приймання - передачі по договору № 17 з ДП УДНВІ "Укргеоінформ" прийнято роботи по визначенню геодезичних координат.

21.06.2012 Повідомлення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради до Держуправління про відсутність зауважень громадкості міста (№1212/02-11-603/02).

21.06.2012 висновки Дніпропетровської обласної СЕС щодо видачі дозволу на викиди (№ 2/1-19-11-3-1430, № 2/1-19-11-3-1431, № 2/1-19-11-3-1432).

У липні 2012 відповідачем отримані від Держуправління величини фонових концентрацій забруднюючих речовин, а відповідно 06.08.2012 отримано Дозвіл на викиди №121020000000-27.

Відсутність вини відповідача підтверджується також його зверненням 27.05.2010 року із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екосфера" про стягнення коштів та розірвання договорів № 645 від 17.07.2008, № 687 від 17.03.2009р. , які були укладені між ЗАТ "Кримський ТИТАН" в особі філії "Вільногірський ГМК" ЗАТ "Кримський титан" та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Екосфера" у зв'язку з неналежним виконанням робіт по розробці та погодженню пакета документів для отримання дозволу. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2010 по справі № 25/167-10(25/168-10), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 14.12.2010р. справа №25/167-10(25/168-10) та постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011 справа № 25/167-10(25/168-10), позовні вимоги ЗАТ "Кримський ТИТАН" в особі філії "Вільногірський ГМК" ЗАТ "Кримський титан" були задоволені.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екосфера", яке було серед Переліку установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, обов'язків за договором по розробці та погодженню пакета документів для отримання дозволу стало причиною того, що відповідач був вимушений звернутися до іншого підприємства, а саме: ДП "Придніпровського експертно-технічного центру" для розроблення обгрунтовуючих матеріалів на викиди, що також стало причиною тривалого не вирішення питання незалежно від відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме неналежне оформлення документів відповідачем стало причиною їх неодноразового повернення для доопрацювання та його невдалий вибір підприємства, яке повинно було розробити та погодити пакет документів для отримання дозволу, з яким у подальшому були розірвані договори у зв'язку із неналежним виконанням означених робіт, не свідчать про бездіяльність відповідача та його вину у отриманні дозволу.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з дій відповідача вбачається, що він вживав всіх залежних від нього заходів задля якнайшвидшого отримання відповідного дозволу.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував той факт, що відповідачем були здійснені оплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" від 1 березня 1999 р. N 303 та Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (розділ УІІІ- екологічний податок) за період: 2006 рік -153 346 грн. 90 коп., 2007рік - 139 610 грн. 24 коп., 2008 рік - 130 137 грн. 91коп., 2009 рік - 139 189 грн. 09 коп., 2010 рік - 171 652 грн. 31 коп., 2011рік - 42 941 грн. 80 коп., 2012 рік - І півріччя - 36 168 грн. 46 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції як про відсутність вини відповідача, так і про відсутність причинного зв'язку між його діями та збитками, нарахованими позивачем, що виключає відповідальність у відповідності до ст. 1166 ЦК України.

Не є обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що приписи, листи та повідомлення про продовження терміну дії дозволу на викиди є неналежними та недопустимими доказами по справі, оскільки їх видання не входить до компетенції Державного управління охорони навколишнього природного середовища.

Так, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди від 19 грудня 2006 року N 548, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти прямо уповноважують спеціальний центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, яким є Мінприроди, і його органи на місцях, в тому числі й Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері природокористування, у визначений цими Законами спосіб.

Згідно із ст.7 означеного закону одним із розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) є припис, який видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» також визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Таким чином, приписи, повідомлення означених контролюючих органів шляхом направлення листів та повідомлень також не суперечить як приписам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", так і Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки ними в загальних рисах визначено спосіб (процедуру) здійснення державного нагляду (контролю) для широкого кола державних органів нагляду (контролю), і відповідно є належними та допустимими доказами по справі.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 104 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2013 року у справі № 904/3233/13 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 23.01.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов