Рішення № 36760668, 15.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19223/13 15.01.14

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Ломака В.С.

Любченко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Горлач В.М. довіреність б/н від 09.01.2014;

від третьої особи - Глущенко М.М. довіреність №11 від 31.12.2013;

від прокуратури - Лядецька Л.В. посвідчення №016098 від 10.04.2013.

Суть спору: Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,27 га, яка знаходиться у Дарницькому районі м. Києва по проспекту Бажана, 32 та використовується під розміщення автостоянки і передати її позивачу, привівши в придатний для використання стан (далі спірна земельна ділянка), а також відшкодувати шкоду в сумі 39119,53 грн., заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві перевіркою встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку по проспекту Бажана, 32 загальною площею 0,5088 га, частина якої площею 0,23 га використовується на підставі договору №ДНП-2012-12/22 від 21.12.2012, укладеного з КП "Київтранспарксервіс", а інша частина - площею 0,27 га самовільно захоплена відповідачем та використовується без правовстановлюючих документів для розташування місць паркування, чим заподіяно майнову шкоду позивачу в розмірі 39119,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.10.2013.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу №910/19223/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу №910/19223/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу № 910/19223/13 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку із поверненням судді Васильченко Т.В. з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справу № 910/19223/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено розгляд справи на 18.11.2013.

18.11.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №826/16407/13-а Окружним адміністративним судом м. Києва за адміністративним позовом відповідача на дії інспекторів державної інспекції сільського господарства в м. Києві при складанні актів та розрахунку шкоди, на підставі яких заявлено даний позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" та у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи.

16.12.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору державну інспекцію сільського господарства в м. Києві та витребування у неї матеріалів перевірки відповідача.

Також 16.12.2013 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №826/19272/13-а Окружним адміністративним судом м. Києва за адміністративним позовом відповідача на дії інспекторів державної інспекції сільського господарства в м. Києві при складанні актів та розрахунку шкоди, на підставі яких заявлено даний позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2013 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 13.01.2014 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.01.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 13.01.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/19223/13 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014, на підставі ст. ст. 65, 86 ГПК України, справа №910/19223/13 прийнята до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Любченко М.О.

Розглянувши в судовому засіданні 15.01.2014 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, подане ним 18.11.2013, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2013 у справі №826/16407/13-а позовну заяву відповідача залишено без розгляду.

Також, розглянувши в судовому засідання 15.01.2014, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, подане ним 16.12.2013, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами у даній справі є вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, спричиненої таким зайняттям.

На думку суду, обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

Крім того, із обставин даної справи не вбачається, що вона має бути розглянута тільки після завершення розгляду справи № 826/19272/13-а за адміністративним позовом ТОВ "Стартайм-плюс» до Державної інспекції сільського господарства в м. Києві в особі державного інспектора Швайдак М.М. про визнання протиправними дій.

До того ж, у разі, якщо судовим рішенням у справі №826/19272/13-а будуть встановлені додаткові обставини, які на думку учасників судового процесу можуть мати істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те, що буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті, жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні 15.01.2014 судом було в тому числі розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору державну інспекцію сільського господарства в м. Києві і витребування у неї матеріалів перевірки відповідача та вирішено його залишити без задоволення, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки даної особи, що є необхідною умовою в силу вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для залучення таких осіб, а в частині витребування матеріалів перевірки з підстав не відповідності клопотання в цій частині вимогам ст. 38 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2014 прокурор та третя особа вимоги викладені в позовній заяві підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2014 проти вимог викладених в позовній заяві заперечив у повному обсязі.

Позивач в судове засідання своїх представників не направив, про причини їх неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник позивача в судове засідання не з'явився, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 15.01.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація мають право встановлювати правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс" єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила) та визначено єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва (п. 17.1.1).

П. 17.3.1 вказаних Правил визначено, що платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 № 722/6958 "Про внесення змін до рішення Київради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" затверджено перелік земельних ділянок, спеціально відведених для забезпечення паркування транспортних засобів, що закріплені за комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", до якого, зокрема, включено паркувальний майданчик по просп. Бажана, 32 у Дарницькому районі м. Києва площею 0,23 га.

21.12.2012 на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 між КП "Київтранспарксервіс" (третьою особою) та ТОВ "Стартайм-плюс" (відповідачем) укладено договір №ДНП-2012-12/22 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до умов якого третя особа надає за плату відповідачу право на організацію та експлуатацію 85 (вісімдесяти п'яти) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 (дев'ять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. М. Бажана, 32, в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - Об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно п. п. 1.3, 6.1 договору відповідач набуває право на організацію та експлуатацію об'єкту з моменту набрання чинності даним договором, а саме з 01.01.2013.

Отже, відповідач з 01.01.2013 отримав законне право на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів строком на 1 (один) рік, що розташовані на земельній ділянці (на паркувальному майданчику) за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. М. Бажана, 32, загальною площею 0,23 га згідно рішення Київської міської ради від 01.12.2011 № 722/6958.

11.09.2013 державним інспектором сільського господарства в місті Києві Швайдак М.М. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Києві по проспекту Бажана, 32, за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки №169, яким встановлено, що станом на 09.09.2013 відповідач займає територію під паркувальний майданчик площею 0,5088 га, що становить 203 машиномісць на земельній ділянці за адресою: просп. Бажана, 32 у Дарницькому районі міста Києва. Порушення орієнтовно на 109 машиномісць, що становить орієнтовно площу 0,27 га земельної ділянки.

20.09.2013 Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс", за результатами якої складено Акт перевірки № А384/101.

Проведеною Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві перевіркою встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,5088 га, частина якої площею 0,23 га використовується на підставі договору від 21.12.2012 №ДНП-2012-12/22, а інша частина - площею 0,27 га самовільно захоплена товариством та використовується без правовстановлюючих документів для розташування місць паркування, що є порушенням п. "б" ч. 1 ст. 211, ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України та чим заподіяно майнову шкоду позивачу, яка за розрахунком на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 становить 39119,53 грн.

Вказані документи, складені за результатами перевірки, були надіслані відповідачу та отримані останнім 26.09.2013, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа.

З цих підстав, враховуючи виявлення порушення вимог земельного законодавства та наявність факту заподіяння шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 39119,53 грн. прокурор звернувся з позовом про звільнення земельної ділянки площею 0,27 га на підставі ст. 212 Земельного кодексу України та стягнення шкоди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст.123 ЗК України).

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами статті 125 вказаного Кодексу унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Самовільним же зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, просп. М. Бажана, 32 використовується відповідачем для розміщення та обслуговування автостоянки загальною площею 0,5088 га., з якої ділянка площею 0,27 га. використовується без будь-яких документів, що посвідчують право користування (власності) на неї. Вказаний факт встановлений актом обстеження №169 від 11.09.2013 та актом перевірки від 20.09.2013 №А 384/101, які складені державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в м.Києві в межах наданих йому законом повноважень і які є належними доказами порушення вимог земельного законодавства.

Під час розгляду справи, документи, які б підтверджували наявність у відповідача права власності, користування або оренди земельної ділянки по просп. М. Бажана, 32 в м. Києві площею 0,27 га відповідачем не надано, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення до власника земельної ділянки, в даному випадку до позивача, щодо оформлення права землекористування на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку чи спонукання до оформлення такого права в разі необґрунтованої відмови.

Не надано відповідачем під час розгляду справи і жодних доказів у спростування того факту, що спірна земельна ділянка використовується для розміщення місць паркування саме ним.

З врахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідач займає спірну земельну ділянку по просп. М. Бажана, 32 в м. Києві площею 0,27 га самовільно, без належних правових підстав, створюючи позивачу перешкоди у користуванні нею.

За статтею 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач на даний час займає спірну земельну ділянку самовільно - без наявності будь-яких документів на неї, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,27 га, яка знаходиться у Дарницькому районі м. Києва по проспекту Бажана, 32 та використовується під розміщення автостоянки, передавши її позивачу, привівши в придатний для використання стан є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Обґрунтованими суд визнає і вимоги в частині стягнення з відповідача заявленої шкоди в сумі 39119,53 грн., оскільки статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, визначається відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

Згідно з зазначеною методикою відповідачу визначено розмір шкоди в сумі 39119,53 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,27 га нормативною грошовою оцінкою 1 кв. м в розмірі 2921,21 грн.

Отже, оскільки факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заподіяної державі внаслідок цього шкоди в розмірі 39119,53 грн., яка розрахована у відповідності до п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи в порушення наведених процесуальних норм не надав належних доказів у спростування позовних вимог та підтвердження наявності у нього на день розгляду справи законного права на використання земельної ділянки площею 0,27 га, яка знаходиться у Дарницькому районі м. Києва по проспекту Бажана, 32.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладенням на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат по сплаті судового збору на відповідача, який підлягає стягненню в доход Державного бюджету, оскільки заявник - прокурор, звільнений від його сплати.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на 2013 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 грн.

Таким чином, оскільки позовну заяву подано до суду 03.10.2013 та в ній заявлено вимоги як майнового так і не майнового характеру, з відповідача в доход бюджету належить стягнути 2867,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, ідентифікаційний код 35030966) звільнити земельну ділянку площею 0,27 га по проспекту Бажана, 32 у Дарницькому районі м. Києва (нормативна грошова оцінка якої складає 7887267 грн.), що використовується під розміщення автостоянки, та повернути її Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) привівши у придатний для використання стан.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, ідентифікаційний код 35030966) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) 39119 (тридцять дев'ять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 53 коп. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, ідентифікаційний код 35030966) в доход Державного бюджету України 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2014.

Головуючий суддя: Т.В.Васильченко

Судді В.С.Ломака

М.О.Любченко