Рішення № 36760593, 07.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.13р. Справа № 904/7682/13

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про розірвання договору

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 15.12.2010р.; ОСОБА_2, представник, довіреність №1363 від 22.10.2013р.

від відповідача - Смірнов А.А., представник, довіреність №470 від 11.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.м.т.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1", с.м.т.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про розірвання договору № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р.

Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р. Відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки за укладеним між сторонами договором № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р., а якість послуг, які надавалися відповідачем, позивача не влаштовували, позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про розірвання договору № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р., однак кожного разу відповідач ігнорував ці заяви. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від 01.10.13р. ухвалою суду від 03.10.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 17.10.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відомостями відображеними в протоколі судового засідання. Відповідач надав суду відзив на позов, позовні вимоги не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що доказ наданий позивачем, а саме лист відповідача про те, що договір № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р. не є належним доказом, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.12р. по справі № 8/5005/5589/2012; щодо заяви відповідача про розірвання договору, яка направлялася на адресу відповідача в серпні 2013 року, то слід зазначити, що цю заяву підприємство не отримувало, її копію позивач до матеріалів справи не долучав; З огляду на викладене відсутні будь-які правові підстави вважати, що договір № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р. не діє, тому в задоволенні позову, на думку відповідача, слід відмовити.

17.10.13р. в судове засідання з'явився представник відповідача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 31.10.13р., у зв'язку з неявкою позивача.

31.10.13р. в судове засідання з'явилися сторони. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 07.11.13р., у зв'язку з необхідністю витребувати у позивача додаткові документи.

07.11.13р. в судове засідання з'явилися сторони. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.10р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг - далі по тексту - договір, відповідно до п.1.1 якого балансоутримувач (відповідач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 180 м2 (далі -будівля), а також утримання прибудинкової території, а позивач бере участь у витратах балансоутримувача (відповідача) на виконання вказаних робіт, пропорційно до займаної площі в цій будівлі, на якій розташований продуктовий магазин, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Позивач підтвердив своє право власності та надав документи для огляду на підтвердження права власності на 1/2 частку приміщення магазину загальною площею 180,40 м2 що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 5.1 договору цей договір укладено з 20.01.10р. по 31.12.10р.

Відповідно до п. 5.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.4 договору за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірваний рішенням арбітражного суду у випадку, передбачених законодавством України.

З огляду на викладене, сторони безпосередньо в договорі звернули увагу на можливість подовження дії договору за мовчазною згодою сторін або його припинення зі спливом конкретного строку (п. 5.3), а також визначили порядок його розірвання, тобто припинення дії договору за ініціативою сторони під час його дії (п. 5.4).

Таким чином, договір може бути припинений або за спливом строку (п. 5.3), або у разі його розірвання під час його дії (п. 5.4).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у вересні 2010 року позивач звернулася до відповідача з листом про розірвання договору. Даний лист секретар відповідача відмовилася приймати та відповіла позивачеві, що договір буде розірвано з 30.09.10р. без заяви. В жовтні 2010 року працівник відповідача особисто передала позивачу довідку в якій зазначалося, що договір розірвано з 30.09.10р. та будь-якої заборгованості у позивача перед відповідачем не існує. Зазначена довідка була завірена печаткою відповідача, однак перед підписом начальника відповідача стояла риска, у зв'язку з чим позивач дійшов висновку, що довідка була підписана іншою особою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.12р. по справі №8/5005/5589/2012 встановлено, що доводи позивача про те, що спірний договір № 54 від 20.01.2010р. є розірваним з 30.09.2010р. не може прийматись судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідний лист комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1" про розірвання договору позивачу не направлявся, що підтверджується витягами з журналів вхідної та вихідної кореспонденції відповідача, які знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим, позивач не надавав відповіді на цей лист. Матеріалами справи також встановлено, що позивач з пропозиціями до відповідача про розірвання спірного договору не звертався, у зв'язку з чим, відповідач не надавав відповіді на пропозиції позивача.

З огляду на викладене господарський суд лист з інформацією про те, що договір буде розірвано з 30.09.10р. належним доказом не визнає та визнає обґрунтованими заперечення відповідача в даній частині.

В останньому судовому засіданні позивач надав суду лист від 21.11.12р. з доказами відправки відповідачу та отримання відповідачем зазначеного листа про розірвання спірного договору.

Листу від 21.11.12р. була надана оцінка в рішенні господарського суду від 21.08.13р. по справі № 904/4607/13, а саме встановлено, що відповідач звернувся до позивача із письмовою заявою від 21.11.2012р. про розірвання Договору з 01.11.2012р., докази поштового направлення та вручення адресату 28.11.12р. такої заяви відповідач (у даній справі - позивач) представив суду. Але, порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено ст.188 Господарського кодексу України, тому у разі виникнення спору з приводу розірвання Договору у відповідність до наведених вище норм відповідачу (в даному випадку - позивачу) належало діяти в судовому порядку, оскільки, заява від 21.11.2012р. містить вимогу про розірвання договору з 01.11.2012р., заява про припинення дії договору в порядку передбаченому п. 5.3 Договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, тобто у строк з 01.01.2013р. по 01.02.2013р. відповідачем (в даному випадку - позивачем) вчинена не була. Сторони не надали суду доказ розірвання спірного Договору в судовому порядку, а тому, Договір не можливо вважати розірваним та зобов'язання за цим Договором припиненими.

Статтею 188 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5).

З урахуванням встановлених рішенням господарського суду від 21.08.13р. по справі №904/4607/13 обставин та положень ст.188 Господарського процесуального кодексу України господарський суд встановив недосягнення згоди сторонами щодо розірвання спірного договору в добровільному порядку та вирішив, що позивач дотримався вимог ст.188 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач посилається на заяви про розірвання договору з якими позивач звертався до відповідача у березні та серпні 2013 року, однак суду такі заяви не були надані ані в копіях, ані в оригіналах, у зв'язку з чим суд їх не приймає до уваги та визнає обґрунтованими в даній частині заперечення відповідача.

Заперечення відповідача суд врахував під час прийняття рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1147,00грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір № 54 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг від 20.01.10р. укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційна контора - 1" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.м.т. Ювілейне, вул. Фрунзе, 18, ідентифікаційний код 21946537).

Стягнути з комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора - 1" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.м.т. Ювілейне, вул. Фрунзе, 18, ідентифікаційний код 21946537) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1147,00грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 11.11.13р.