Рішення № 3676054, 03.12.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2007 р. Справа № 55/244-07

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача- Левченка Р.В.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" ,м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Скло", м. Мерефа

про стягнення 164181,48 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" ,м. Суми , звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договору поставки № 09/Б-08 від 08.02.07 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним підприємством з іноземними інвестиціями "Скло", м. Мерефа, та стягнення з відповідача 158000,00 грн. сплачених за товар коштів, 6181,48 грн. пені та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 09/Б-08 від 08.02.07 р. поставив товар неналежної якості. Крім того позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача в межах заявленої суми .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 липня 2007 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 30 липня 2007 року представника відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 14 серпня 2007 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу було поставлено товар належної якості, про що свідчить сертифікат відповідності серії ВБ № 750544 та сертифікати якості СП з ІІ "СКЛО" у формі ТОВ від 14.03.07 р., які були видані на товар після проходження відповідного контролю у відділі технічного контролю підприємства, щодо акту невідповідності товару по якості зазначає, що він не існує взагалі, представники відповідача жодного разу його не підписували, щодо головного інженеру Савченка О.П. та начальника ВТК Гордієнка Т.І., фамілії яких зазначені у листах № 1-13-461 від 15.03.07 р. зазначає, що вони не є повноважними представниками відповідача та не направлялись для здійснення будь- яких дій, також зазначає про те, що відповідачем 15.05.07 р. було повернуто позивачу 20000 грн. передплати, тобто до подачі позову до суду. Відповідач вказує на те, що наявність або відсутність логотипів взагалі не визначена, як показник якості пляшки та в ТУ У 26.1-30357198-001:2006 взагалі не міститься ніякої інформації про логотипи; потертість корпусу не визначена, як показник якості пляшки, а в ТУ У визначено, що на пляшці не допускається потертість поверхні із сколами (п.п.3.2.5.11.); "мошка" на пляшці згідно із п.3.2.6. ТУ У 26.1-30357198-001:2006 є допустимою і позивач при укладанні договору не висував додаткових вимог, щодо обов"язкової її відсутності. Відповідач стверджує про те, що прийняті на себе зобов"язання виконав в повному обсязі та належним чином, тому підстав для розірвання договору та нарахування пені не існує.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 14 серпня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України до 04 жовтня 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 02 жовтня 2007 р.

24 вересня 2007 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір поставки №09/б-08 від 08.02.07 р. та стягнути з відповідача 138000,00 грн. сплачених за товар коштів, 11664,54 грн. пені та судових витрат, з посиланням на те, що позивачем з"ясовано про те, що 15.05.2007 року відповідач частково повернув грошові кошти у сумі 20000 грн.

Вказані уточнення були прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 02 жовтня 2007 року було призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Гребенюк Н.В., суддів: Інте Т.В., Пелипенко Н.М.

02 жовтня 2007 р. сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи до 01 грудня 2007 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2007 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено строк її розгляду та відкладено розгляд справи на 05 листопада 2007 р.

05 листопада 2007 року позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи, зазначивши певний перелік питань, які на його думку необхідно поставити на вирішення експерта.

05 листопада 2007 р. було оголошено перерву до 19 листопада 2007 р.

15 листопада 2007 р. відповідач до канцелярії господарського суду Харківської області надав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю прибути у судове засідання для реалізації своїх прав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2007 р. було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 29 листопада 2007 р.

29 листопада 2007 р. представник позивача надав до суду клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду справи до 01 січня 2008 р. у зв"язку з необхідністю проведення експертизи.

29 листопада 2007 р. представник позивача надав до суду клопотання, в якому зазначив додаткове питання, яке вважає за необхідне поставити на вирішення експерта.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 листопада 2007 р. було відкладено розгляд справи на 03 грудня 2007 р., дату та час, на який відкладено розгляд справи було оголошено у судовому засіданні представнику позивача.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача судом встановлено наступне.

08 лютого 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Горобина", м.Суми (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Скло", м. Мерефа (відповідач) було укладено договір поставки № 09/Б-08 та спеціфікацію до нього№1, у відповідності до умов яких відповідач зобов"язався поставити, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити нові скляні пляшки з безбарвного скла типу "Губернія" ємністю 0, 5 л., по ціні, яка вказана в спеціфікаціях. Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено про те, що загальна кількість товару становить:5000000 штук та загальна кількість товару може бути змінена за погодженням сторін. Пунктами 1.5 , 1.6 договору сторони визначили про те, що якість, товару що постачається повинна відповідати ТУ У 26.1-30357198-001:2006, товар повинен відповідати чертежу, який є невід"ємною частиною договору. Згідно п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах EXW, згідно правил Інкотермс 2000, (автомобільним транспортом покупця). Пунктом 1.3 договору та згідно специфікації, яка є невід"ємною частиною договору, ціна товару складає 395 000,00 грн. Згідно п. 2.4. договору тара та упоковка товару, який постачається повинні відповідати вимогам,забезпечувающим збереженість товару при транспортуванні. Пунктами 3.1.1 та 3.1.2 сторонами передбачений порядок оплати, який здійснюється позивачем шляхом передоплати у розмірі 40% від ціни товару, вказаній у специфікації у безготівковій формі на поточний рахунок відповідача, кінцевий розрахунок за кожну поставлену партію здійснюється позивачем напротязі 10-ти банківських днів з моменту поставки. Згідно п. 4.2 договору, приймання товару по якості проводиться на складі позивача. В разі виявлення невідповідності товару ТУ У 26.1-30357198-001:2006 позивач зобов"язаний скласти акт. Відповідно до п.4.3 договору товар по кількості приймається у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості на складі постачальника. Згідно п. 5.3. договору внаслідок виявлення покупцем невідповідності товару ТУ У 26.1-30357198-001:2006 та чертежу, який є невід"ємною частиною вказаного договору згідно п.1.6 договорук та укладання акту згідно п. 4.2 договору, постачальник зобов"язаний на протязі десяти календарних днів з моменту складання акту за свій рахунок замінити неякісний товар на якісний та поставити товар на склад покупця або перерахувати на поточний рахунок покупця грошові кошти у сумі вартості неякісного товару. Пунктом 8.4 договору передбачений строк дії договору, а саме договір є укладеним з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 р.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вказаного договору та додатків до нього позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати у розмірі 158 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 261 від 02.03.07 р.

14 березня 2007 р. відповідач поставив позивачу 2 партії товару, перша у кількості 21400 пляшок, друга- 47420 пляшок, що підтверджується видатковими накладними № 109 від 14.03.07 р., № 108 від 14.03.07 р.

В позовній заяві позивач вказує на те, що 15 березня 2007 року комісією у складі представників позивача та відповідача було складено акт№1-13-461 та акт №1-13-502 про те, що партія пляшок типу "Губернія" виробництва СП з іноземними інвестиціями ТОВ "Скло" в кількості 47420 штук та в кількості 21400 штук не відповідає вимогам по показникам якості, а саме: є потертості корпусу, наявна "мошка", відтиск верхнього логотипу нечіткий. Крім того позивач у позовній заяві вказує на те, що оскільки акт №1-13-502 був складений без участі представників відповідача, то 22.03.2007 року на адресу відповідача факсимільним зв"язком була направлена копія цього акту.

В позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач поставив неякісний товар, у зв"язку з чим відповідач зобов"язаний був до 25.03.07 р. або замінити неякісний товар або повернути суму передоплати у розмірі 158 000 грн., а також вказує на те, що неодноразово звертався до останнього з листами № 1-11-520 від 23.03.07 р. та № 1-11-521 від 27.04.07 р. з вимогою повернути грошові кошти, на які відповідач не відреагував, що і стало позивачу підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

У відзиві на позов та під час судових засідань представник відповідача стверджував про те, що позивачу було поставлено товар належної якості, про що свідчить сертифікат відповідності серії ВБ № 750544 та сертифікати якості СП з ІІ "СКЛО" у формі ТОВ від 14.03.07 р., які були видані на товар після проходження відповідного контролю у відділі технічного контролю підприємства, а наявність або відсутність логотипів взагалі не визначена, як показник якості пляшки та в ТУ У 26.1-30357198-001:2006 взагалі не міститься ніякої інформації про логотипи; потертість корпусу не визначена, як показник якості пляшки, а в ТУ У визначено, що на пляшці не допускається потерртість поверхні із сколами (п.п.3.2.5.11.); "мошка" на пляшці згідно із п.3.2.6. ТУ У 26.1-30357198-001:2006 є допустимою і позивач при укладанні договору не висував додаткових вимог, щодо обов"язкової її відсутності. Відповідач зазначив про те, що акт невідповідності товару по якості у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості (П-7) взагалі не існує, оскільки такий акт у відповідності до вимог вказаної Інструкції, що є обов"язковим при прийманні продукції по якості внаслідок невідповідності поставленого товару якісним показникам сторонами не було укладено. Стосовно осіб головного інженеру Савченка О.П. та начальника ВТК Гордієнка Т.І., фамілії яких зазначені у листах № 1-13-461 від 15.03.07 р. зазначає, що вони не є повноважними представниками відповідача та не направлялись для здійснення будь- яких дій.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Як зумовлено приписами статті 180 вказаного Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Тобто в силу укладення договору певного виду сторони підпорядковують свої відносини як загальним положенням про зобов’язання, визначеним Господарським кодексом України або Цивільним кодексом України так і відповідним законодавчим актам, що регулюють такий вид господарських відносин. Відповідно до приписів статті 15 Господарського кодексу України застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для учасників угоди щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні стандарти. Відповідність продукції вимогам стандартів підтверджується шляхом випробувань за правилами та процедурами обов’язкової та добровільної сертифікації.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного між сторонами договору сторонами було визначено про те, що про те,що (пункти 1.5 , 1.6 договору) якість, товару що постачається повинна відповідати ТУ У 26.1-30357198-001:2006, товар повинен відповідати чертежу, який є невід"ємною частиною договору.

Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію ТУ У 26.1-30357198-001:2006, у розділі 5 "Правила приймання", вказаного ТУ визначено про те, що приймання пляшок здійснюється партіями. За партію приймається кількість пляшок одного типу, однієї марки скла та оформлене одним документом про якість. В документі повинно бути вказано: найменування країни-виробника; найменування підприємства-виробника та його товарний знак; юридична адреса підприємства-виробника; найменування та умовне позначення пляшок; головні показники якості; коляр скла; кількість пляшок в партії; дата відправки; -позначення нормативного документу;висновок про якість та штамп ВТК або особи, відповідальної за приймання.

Тобто складання вказаного документу визначено загальним правилом Правил приймання ТУ У 26.1-30357198-001:2006.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що при прийманні продукції по якості, внаслідок невідповідності якісним показникам сторони повинні скласти акт невідповідності поставленої продукції по якості, про що як було вищевказано сторонами було визначено умовами укладеного між ними договору у розділі 4 "приймання товару". Прийом продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, техничними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов"язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність постачаємої продукції(техничний паспорт, сертификат, посвідчення про якість, рахунок- фактура, специфікація та інше). Відсутність вказаних супровідних документів або кількох з них не зупиняють прийом продукції. У даному випадку складається акт про фактичну якість та комплектність надходженої продукції та в акті зазначається, які документи відсутні. Часткова перевірка якості продукції з розповсюдженням результатів перевірки якості будь-якої частини продукції на всю партію дозволяється у випадках, коли це передбачено стандартами, техничними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов"язковими правилами або договором. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркировки надійшовшої продукції, тари або упаковки вимогам стандіртів, техничних умов, чертежам, зразкам , договору або даним, які вказані у маркировці та супровідних документах, які засвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальший прийом продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі недоліків. Отримувач зобов"язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції на умовах, які попереджують погіршення її якості та змішення з іншою однорідною продукцією.

Надані позивачем "акт" № 1-13-461 (документ взагалі не містить назви) та акт № 1-13-502 від 15.03.2007 року, надані позивачем в обгрунтування позовних вимог на підтвердження невідповідності товару по якості, складені при грубому порушені вищеперелічених встановлених норм, які передбачено відповідними правилами приймання продукції, що є обов"язковим та не мають доказової сили в обгрунтування заявлених вимог.

Відповідно до п. 29 Інструкції № П-7, по результатам прийому продукції по якості та комплектності за участю представників , визначених в п.п.19,20 Інструкції складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

В порушення п. 29 Інструкції П-7 в актах № 1-13-461 та № 1-13-502, наданих позивачем не вказано місце прийому продукції та складання акту, час початку та закінчення прийому продукції; дата та номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції по якості та комплектності, а також вказівка про те, що вказані особи ознайомлені з правилами прийому продукції по якості; адреса відправника продукції; дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника відправника або відмітка про те, що виклик відправника основними та особливими умовами поставки, іншими обов"язковими правилами або договором не передбачений; дата та номер рахунка- фактури та документа, який підтверджує якість товару, транспортної накладной; дата відправки продукції зі станції відправлення або зі складу відправника; час доставки продукції на склад отримувача; номера та дата договору на поставку продукції, стан тари та упаковки в момент огляду продукції, зміст наружної маркировки тари , чи здійснено відбір зразків та куда вони відправлені, номери стандартів, технічних умов, чертежів, образців, по яким здійснювалась перевірка якості продукції. номера браковщика-підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано, та інші дані, на підставі яких можна скласти висновок про те, в упаковці пред"явлена продукція- відправника або виготовлювача, дата відкриття тари; наявність або відсутність упаковочних ярликів, пломб на окремих місцях; номера стандартів, технічних умов, чертежів, зразків, за якими проводилася перевірка по якості; чи здійснений відбір зразків та куди вони направлені; висновок про характір виявлених недоліків в продукції та причина їх виникнення.

Проте, в наданих позивачем "акті" № 1-13-461 (документ взагалі не містить назви) лише зазначено :дата, вих. номер, а також про те, що:" комісія у складі: Головний інженер Глибін С.М., начальник ВТТК Козловська А. П., начальник відділу постачання Гончаров В.В., , начальник тарного цеху Бойко В.С. склала цей акт про те, що партія фірмової 47420 пляшок посуди для горілки "Губернія" виробництва з іі ТОВ "Скло" не відповідає вимогам по слідуючим показникам: -потертість корпусу пляшки; наяність "мошки", не читкий відтиск верхнього логотипу." Підписано вказаний документ від СП з іі ТОВ "Скло" головним інженером Савченко О.П., начальником ВТК Гордієнко Т.І (документи, що підтверджують повноваження вказаних осіб на участь в приймані продукції відсутні; від ТОВ "Горобина" головним інженером Глибіним С.М., начальником ВТТК Козловською А.П., начальником відділу постачання Гончаровим В.В.

Акт № 1-13-502 від 15.03.2007 року взагалі підписано лише представниками з боку ТОВ "Горобина" та також вказано про те, що партія пляшок скляних для горілки "Губернія" в кількості 21400 штук виробництва СП іі "Скло" в формі ТОВ не відповідає вимогам договору №09/Б-08 від 08.02.2007 року по наступним показникам-потертість корпусу пляшки; наяність "мошки", не читкий відтиск верхнього логотипу. Позивач зазначив про те, що копія вказаного акту була направлена факсимільним зв"язком відповідачу.

Суд зазначає про те, що відповідно до розділу 7 "Зберігання" "ТУ У 26.1-30357198-001:2006 пляшки повинні зберигатися:в опалювальних складах -не більш ніж 1 року;- в неопалювальних складах -не більш ніж 5 місяців; під навісом або на відкритій площі -не більш ніж 3 місяців.

Позивачем на вимогу суду надано довідку за підписом виконавчого директора Мелентьєва О.В., в якій зазначено про те, що станом на 19 листопада 2007 року пляшки, отримані згідно накладних №108 від 14.03.2007 року та №109 від 14.03.2007 року зберігаються в неопалюваних приміщеннях закритого типу.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про призначення судової експертизи, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вирішила про недоцільність її призначення, оскільки акти, надані позивачем про підтвердження невідповідності якості товару ТУ У 26.1-30357198-001:2006, не відповідають вимогам Інструкції П-7, а отже не мають доказової сили, крім того слід зазначити про те, що з вищеперелічених актів не вбачається , яким саме вимогам ТУ У 26.1-30357198-001:2006 не відповідає товар, не зазначено показників, про яким можливо ідентифікувати товар, у зв"язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що за відсутністю згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може, як було вищевказано, бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Договір поставки№09/Б-08 від 08 лютого 2007 року було укладено з визначенням строку його дії до 31 грудня 2007 року, в Спеціфікації до вказаного договору сторони визначили загальну вартість договору, а саме 395 000 грн., на зазначену суму відповідач повинен був виготовити та поставити товар до 31 березня 2007 року, також умовами договору було визначено про те, що товар постачається товарними партіями. З листування сторін, а саме з листа відповідача вих.№289 від 08.06.2007 року за підписом директора Кузнецова С.А. вбачається,що відповідач вказує позивачу на те, що на підставі укладеного договору, спеціфікації до нього, а також на підставі перерахованих позивачем 02.03.2007 року грошових коштів 158000 грн., позивач після отримання вказаних коштів виготовив 500000 штук пляшок, про що було повідомлено позивача, проте, покупець виконав прийняті на себе зобов"язання частково, прийнявши 14.03.2007 року лише частини узгодженої партії товару на суму 54367,8 грн., залишок на суму 340632,2 грн.. який покупець зобов"язаний був прийняти у березні 2007 року до теперешнього часу не прийнятий та покупець відмовляється його приймати, що призводить постачальника до збитків, у зв"язку з чим відповідач просив позивача негайно отримати зі складу товар виготовлений на виконання прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до укладеного між сторонами договору та додатків до нього.

Слід також зазначити, що відповідачем частково було повернуто позивачу у серпні 2007 року грошові кошти у сумі 20000 грн., проте, відповідач не відмовлявся від виконання договору поставки, договір поставки№09/Б-08 від 08 лютого 2007 року на теперешній є діючим , позивачем не доведено порушення прийнятих на себе зобов"язань з боку відповідача щодо поставки неякісної продукції.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов"язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про розірвання договіру поставки №09/б-08 від 08.02.07 р. та стягнення з відповідача 138000,00 грн. сплачених за товар коштів, 11664,54 грн. пені та судових витрат.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Позивачем було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи, у зв"язку з поданим клопотанням про призначення експертизи, однак вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті , за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною , представник відповідача заперечував проти продовження строку та призначення судової експертизи, колегія суддів, як вже було вищевказано дійшла висновку про недоцільність призначення судової експертизи по данній справі.

Згідно ст.44,49 ГПК України при відмові у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.15, 175,180, 268 Господарського кодексу України, ст.ст.664,673,674, 678,679,712 Цивільного кодексу України, 4-2,4-3,22,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, колегія суддів –

ВИРІШИЛА:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи та продовження строку розгляду справи..

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В позові відмовити.

Повний текст рішення підписаний 06 грудня 2007 р.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

суддя Інте Т.В.

суддя Пелипенко Н.М.