Постанова № 3676007, 16.04.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2009 р. м.Чернівці Справа № 2/106

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович при секретарі Добровольській А.Я.,

розглядаючи справу

за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області

про скасування постанови № 18-24/02 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів

за участю представників:

позивача – Білянський М.І., довіреність від 05.01.2009р.

відповідача– Костик М.І., довіреність від 01.01.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” звернулось з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови № 18-24/02 від 30.03.2007р. в частині сплати за перевитрати природного газу в обсязі 38,154 тис.м.3 по котлоагрегатах внаслідок заниження ККД на суму 53837,26грн.

Ухвалою суду від 25.06.2007р. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі 3/160.

29.12.2008р. від відповідача надійшло клопотання (вх. № 9504) про поновлення провадження у справі, так як судове рішення апеляційної інстанції у справі 3/160 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 08.01.2009р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання за участю сторін на 29.01.2009р.

У ході судового розгляду представником позивача подана заява про зміну позовних вимог, а саме: визнати постанову територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області “Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів” за № 18-24/02 від 30.03.2007р. нечинною

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) понад показники питомих витрат не є тотожними марнотратному споживанню ПЕР.

Отже, при прийнятті оскаржуваної постанови, відповідач застосував до позивача економічні заходи, передбачені ст.17 Закону України «Про енергозбереження» (марнотратне витрачання та прямі витрати паливно-енергетичних ресурсів), що є неправомірним.

Ухвалою суду від 29.01.2009р. задоволено заяву позивача про зміну позовних вимог та відкладено розгляд справи на 25.02.2009р.

У судовому засіданні 25.02.2009р. оголошено перерву до 17.03.2009р.

Відповідно до ухвали суду від 17.03.2009р. розгляд справи відкладено на 16.04.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.

Так, Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області проведено в лютому-березні 2007 року комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів МКП “Чернівцітеплокоуненерго”, у процесі якої було виявлено перевитрати природного газу, внаслідок відхилення режиму роботи котлів від режиму, затвердженого режимною картою, затвердженою МКП “Чернівцітеплокомуненерго”, що суперечить п.п.6.1, 6.2 “Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, а тому перевитрати теплової енергії на окремих ділянках теплопроводів, де було зафіксовано відсутність теплової ізоляції, тобто недотримання встановлених нормативів теплоопорів згідно СНіП 2.04.14-88.

Вищезазначене зафіксовано актом № 18-24/04 від 30.03.2007р.

За наслідками перевірки та на підставі акту від 30.03.2007р. прийнято оскаржувану постанову від 30.03.2007р. за № 18-24/02 про застосування до МКП “Чернівцітеплокомуненерго” подвійної плати за перевитрату природного газу в обсязі 38,15 тис.нм3/розрахунковий період та перевитрату теплової енергії в обсязі 29,71 Гкал/розрахунковий період у розмірі 62051,20грн. відповідно до ст. 11 Закону України “Про енергозбереження” та Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. № 699 із змінами “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві”.

Нарахування відповідачем позивачу підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів було проведено у відповідності до Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.22.01, затвердженої Комітетом України з енергозбереження від 26.10.2001р. № 113 та від 27.11.2001р. за № 123.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувану постанову прийнято у відповідності з чинним законодавством та в межах компетенції державної інспекції з енергозбереження.

Отже, при зазначених обставинах, правових підстав для задоволення позову немає, оскільки, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України , с у д –

ПОСТАНОВИВ:

У позові МКП “Чернівцітеплокомуненерго” про скасування постанови № 18-24/02 від 30.03.2007р. відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.В. Скрипничук