Рішення № 36758740, 17.01.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року справа № 919/1350/13

За позовом державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, 3)

до військової частини А 4424 Військово-морських сил Збройних сил України

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1А)

про стягнення заборгованості у розмірі 10 416,37 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю представників:

позивача - Ісаєвої Н.О., довіреність №ДВ-02 від 09.01.2014;

відповідача - Альошкіної О.Ю., довіреність б/н від 04.12.2013.

Суть спору:

Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до військової частини А 4424 Військово-морських сил Збройних сил України про стягнення заборгованості за договором про надання буксирувальних послуг суднами ДП "Севастопольський морський торговельний порт" суднам Військово-морських сил Збройних сил України №366 (1302/59-а) від 19.02.2013 у розмірі 10 416,37 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.11.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 04.12.2013.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в останнє на 17.01.2014.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з викладених у ньому підстав, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача пояснила, що військовою частиною не спростовується факт отримання послуг та наявність заборгованості у розмірі 10 080,00 грн, але у задоволенні вимог щодо стягнення пені у розмірі 336,37 грн просила відмовити оскільки у 2013 році не було фактичного надходження коштів на оплату наданих позивачем послуг на рахунок військової частини, зазначений у договорі.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013 між державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (далі - позивач, виконавець) та військовою частиною А 4424 Військово-морських сил Збройних сил України (далі - відповідач, замовник) був укладений Договір надання послуг щодо буксирування та штовхання у морі та прибережних водах судів Військово-морських сил Збройних сил України №366 (1302/59-а) (далі - Договір) (арк.с.10-12).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, виконавець зобов'язаний надати послуги, згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити послуги.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, послугами є надання буксирувальних послуг суднами виконавця суднам Військово-морських Сил Збройних Сил України за обумовлену плату, згідно заявки Замовника.

Пунктом 3.2.1 Договору встановлено, що замовник, не пізніше ніж за 3 (три) доби до початку наданих послуг, надає заявку виконавцю. Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, замовник сплачує платню за термін надання маневрових та буксирувальних послуг, за виключенням часу, коли судно не надавало послуги замовнику, яке іменується часом поза надання послуги.

Розмір та порядок оплати наданих послуг замовником встановлений у розділі 4 Договору, в якому, зокрема, зазначено, що за буксирувальні послуги замовник сплачує виконавцю плату згідно рахунків, актів виконаних послуг у розмірі 100 (сто) % протягом 30 банківських днів після надання, підписання акту та рахунку виконавцем та замовником та надходження коштів на реєстраційні рахунки замовника (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору, після виконання послуг, передбачених заявкою замовника, складається акт наданих послуг, надається наряд (ордер), в якому вказується фактично затрачений час послуг, а судно надає витяг з суднового журналу, де вказано розхід паливно-мастильних матеріалів та витрачений час для надання маневрових та буксирувальних послуг. Виконавець надає замовнику рахунок та акт наданих послуг на оплату.

У пункті 4.3. Договору визначена встановлена сторонам платня за час буксирувальних послуг у розмірі:

- мб "Маяк" - 2 520,00 грн в т.ч. ПДВ 420,00 грн;

- лмб "Механик Репин" - 1 440,00 грн в т.ч. ПДВ 240,00 грн;

- мб "Прогресс" - 2 520,00 грн. в т.ч. ПДВ 420,00 грн.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у робочий час з 22.00 до 06.00 тарифна ставка збільшується на 25%. Відповідно до пункту 4.5. Договору, у суботу, неділю та святкові дні з 06.00 до 22.00 тарифна ставка збільшується на 50%, з 22.00 до 06.00 тарифна ставка збільшується на 100%.

Згідно з пунктом 4.7 Договору, загальна ціна за договором складає 31 000,00 грн в т.ч. ПДВ 5166,66 грн.

Вказаний Договір діє з дати підписання до повного виконання зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2013 року (пункт 5.1 Договору).

У розділі 6 Договору сторони узгодили власну відповідальність за порушення умов Договору.

Додатковою угодою від 29.03.2012 №1 до Договору змінено пункт 11, а саме: у зв'язку зі зміною рахунку замовника визначено читати пункт 11 Договору № 366 від 19.02.2013 в наступній редакції: 99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1а, військова частина А4424, код ЄДРПОУ 24291870, МФО 824509, ГУДКСУ у м. Севастополі, р/р №35210001000515 (арк.с.13).

Відповідно до акту приймання та здавання виконаних робіт б/н за договором № 366 (1302/59-а) від 19.02.2013, підписаного представниками сторін та скріпленого їх печатками, відповідач прийняв фактично виконані роботи за Договором загальною вартістю 10 080,00 грн (арк.с.58).

На суму наданих послуг позивачем був пред'явлений відповідачеві до оплати дисбурсментський рахунок №369 від 14.03.2013 (арк.с.16).

Претензією від 26.09.2013 №100-1692 позивач вимагав від відповідача у місячний строк повного виконання умов спірного договору від 19.02.2013 № 366 (1302/59-а) в частині оплати за надані послуги, проте відповіддю відповідача від 21.10.2013 зазначені вимоги були залишені без задоволення із посиланням на відсутність коштів у Міністерстві оборони України. Також у вказаній відповіді на претензію, відповідач зобов'язався погасити спірну заборгованість після надходження коштів на його рахунки (арк.с.17, 18).

Але, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вищевказаного рахунку не виконав, що і стало причиною для звернення ДП "Севастопольський морський торговельний порт" до господарського суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання оплати надані позивачем послуги за договором надання послуг щодо буксирування та штовхання у морі та прибережних водах судів Військово-морських сил Збройних сил України №366 (1302/59-а) від 19.02.2013.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статі 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною сьомою статі 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статі 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами, свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір про надання послуг, згідно приписів статті 901 Цивільного кодексу України за якими одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за умовами Договору (пункт 4.1) замовник зобов'язаний сплатити виконавцю плату згідно з рахунками, актами виконаних послуг у 100 (сто) % розмірі протягом 30 банківських днів після надання, підписання акту та рахунку виконавцем та замовником та надходження коштів на реєстраційні рахунки замовника.

На виконання вимог Договору позивачем здійснено буксировку фрегата "Гетьман Сагайдачний" від причалу № 15 і до причалу № 15 за допомогою буксира "Маяк", що підтверджується згідно із пунктом 4.2. Договору ордерами від 19.02.2013 та від 20.02.2013 (арк.с.14-15), а також актом приймання та здавання виконаних робіт б/н на суму 10 080,00 грн.

14.03.2013 позивачем був наданий відповідачу дисбурсментський рахунок №369 на сплату наданих йому послуг на суму 10 080,00 грн (арк.с.16).

Оплата за надані послуги відповідачем станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час вирішення спору здійснена не була, що представником відповідача у судовому засіданні не спростовувалось.

Як вбачається з довідки про наявність коштів, наданої відповідачем, станом на 31.12.2013 по загальному фонду згідно договору № 366 від 19.02.2013 та додаткової угоди до договору № 366 від 19.02.2013 по рахунку № 35210001000515 кошторисні призначення були у наявності.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих йому послуг, позовні вимоги про стягнення 10 080,00 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати наданих послуг у розмірі 336,37 грн.

Відповідач у поясненнях на позовну заяву зазначив, що сума несплачених зобов'язань у розмірі 10 080,00 грн відповідно до акту приймання та здавання виконаних робіт б/н за договором № 366 (1302/59-а) від 19.02.2013, Державною казначейською службою України у місті Севастополі на рахунок військової частини проведена не була у зв'язку з тим, що у 2013 році кошторисні призначення на дані видатки були передбачені по загальному фонду, але фактичного надходження коштів по загальному фонду на оплату даних послуг до військової частини не надходило. Вважає, що порушення зобов'язання сталося внаслідок випадку, незалежного від відповідача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Однак зазначені доводи відповідача є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 ст.549 ГК України).

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 6.3 Договору сторони узгодили, що у випадку затримки платежів більш ніж на 15 банківських днів після отримання замовником рахунку виконавця та підпису акту приймання та здавання наданих послуг, надходження коштів згідно плану асигнувань, замовник сплачує на користь виконавця пеню за кожний прострочений день, яка обчислюється у відсотках (розмір облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу.

Як вже зазначалось, за умовами договору відповідач зобов'язаний сплатити виконавцю плату згідно рахунків, актів протягом 30 банківських днів після надання, підписання акту та рахунку сторонами та надходження коштів на реєстраційні рахунки замовника. В той же час на які саме рахунки повинні надійти грошові кошти договором не конкретизовано.

Згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи, відповідач має шість реєстраційних рахунків (арк. с. 59).

Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача, грошові кошти були відсутні на реєстраційному рахунку військової частини А 4424, який зазначений у розділі 11 Договору - реквізити сторін, проте на інших рахунках грошові кошти були.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо неспроможності доводів відповідача про відсутність підстав для стягнення пені.

Окрім того, частина друга статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені визнав його вірним, тому вимога щодо стягнення пені за прострочення оплати наданих відповідачу послуг у розмірі 336,37 грн підлягає задоволенню (арк.с.8).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання буксирувальних послуг суднами ДП "Севастопольський морський торговельний порт" суднам Військово-морських сил Збройних сил України №366 (1302/59-а) від 19.02.2013 у розмірі 10 416,37 грн, з яких: 10 416,37 грн - сума основного боргу, 336,37 грн - пеня підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини А4424 Військово-морських сил Збройних сил України (вул. Дибенко, буд. 1-а, м. Севастополь, 99028, ідентифікаційний код 24291870, р/р № 35226201002738, № 31257201202738 в ГУ ДКСУ у м. Севастополі МФО 824509) на користь державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (пл. Нахімова, буд. 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01125548, р/р № 2600501885154 в СФ ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 384986, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 10 416,37 грн (десять тисяч чотириста шістнадцять грн 37 коп.), з яких: 10 080,00 грн - заборгованість за надані послуги, 336,37 грн - пеня, а також стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.01.2014.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка простим поштовим відправленням:

1. ДП "Севастопольський морський торговельний порт"

(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, 3)

2. Військова частина А 4424 Військово-морських сил Збройних сил України

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1А)