Постанова № 36756573, 14.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2014 рокуЛуганськ№ 812/10393/13-а

о 15 годині 45 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.

за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Артюхової Л.Т. (довіреність №38/10-010/12 від 20.06.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 №000144701 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться позов ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 №000144701.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3 зазначає, що він не є платником податку на додану вартість, податкове законодавство не порушував, а оскаржуване рішення податковою ухвалено без урахувань вимог п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Валовий доход позивача за червень-грудень 2012 року склав 146590,73 грн. Всього на розрахунковий рахунок за весь період, що перевірявся, надійшло коштів - 339221,70 грн. З приводу цього податкова, посилаючись на норми ПКУ, означені в ст. 183, 187, врахувала всі кошти, що надійшли на рахунок позивача як об'єкт оподаткування, з чим він не погоджується.

В 2012 році між ПП Яковлєв та ПП «Ярило» були складені угоди: № 0104 - на ремонт Мирнодолинського будинку культури, № 0107- на ремонт системи опалення Попаснянської райради, № 0109 - на ремонт системи водовідведення Попаснянської ЦРБ, №18\1 - на ремонт системи опалення АТ ОБ м. Попасна, №19\1 - на ремонт системи опалення АТ ОБ м. Кіровськ. ПП «Ярило» перераховувало на рахунок позивача кошти авансовими платежами, як це було вказано в договорах та додатках до договорів, де було визначено, що в разі невідповідності якості робіт чи у разі інших випадків невиконання чи неповного виконання договірних обов'язків з сторони виконавця ці кошти чи їх частина повинна бути повернута замовнику . Згідно договорів остаточне розрахування повинно бути проведено тільки після узгодження сторонами договору та після складання відповідних актів взаємних розрахунків, які були складені після прийому - здавання виконаних робіт та послуг 12.12.2012р. Тобто, кошти отримані від ПП «Ярило» в 2012 році, а саме 11.05-30000 грн., 11.06.-30000 грн., 16.08-30518.26грн.,04.10-10825грн., 30.11- 32319.52 грн.,03.12- 21964 грн. = 155626,78 грн. - були авансовими платежами за означеними договорами та могли бути об'єктом оподаткування тільки після 2.12.2012 р., відповідно до чого, позивач вважає, він був зобов'язаний з січня 2013 року обрати відповідно до вимог ст. 183 п. 183.2 ПКУ порядок оподаткування та звітувати про отримання вказаних коштів. Тобто, виконання обов'язку звернення з відповідною заявою виникло, на думку позивач, не раніше 10 січня 2013 року, а це вже інший податковий період, який не входить до періоду, який перевірявся.

Ураховуючи, що валовим доходом податкова визначила всі грошові надходження на рахунок позивача, що складають 339221.70 грн.: з яких авансових платежів - 155626.78 грн., які, на думку позивача, не є об'єктом оподаткування відповідно до вимог п.1 ст. 136.1 ПКУ , позивач вважає, що він не зобов'язаний був сплачувати ПДВ в 2012 році, не повинен його сплачувати зараз, тим більше сплачувати фінансові санкції.

У зв'язку з чим, позивач не погоджується з винесеним рішенням, вважає його безпідставним, прийнятим всупереч чинному податковому законодавству.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що Первомайською ОДПІ на підставі отриманих копій первинних бухгалтерських документів від ФОП ОСОБА_3, уточнюючої декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1., 78.1.4. п.78.1. ст.78, ст.79 ПК України, була проведена позапланова невиїзна перевірка за результатами якої складено акт перевірки від 01.11.2013 року № 172/12-10-17/НОМЕР_1 та прийнято повідомлення - рішення від 28.11.2013 р. №0001441701 про нарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 88640,00 грн. та штрафних санкцій 22160,00 грн. у відповідності з діючим законодавством.

В судовому засіданні представник відповідача надав аналогічні пояснення, вказав, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, тому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що Первомайською ОДПІ відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та згідно наказу Первомайської ОДПІ від 08.10.2013 року № 125 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 01.11.2013 року за № 172/12-10-17/НОМЕР_1 ( а.с. 12-23).

Перевіркою були встановлені наступні порушення :

- п. 177.2, п.п. 177.5.3 п. 177.5. ст. 177 ст. 177 ПК України занижено податок на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 3410,99 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 ПК України ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 занижені податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 88640 грн., у тому числі: у липні 2012 року - 13511 грн., у червні 2012 року - 7869 грн., у серпні 2012 року - 11533 грн., у вересні 2012 року - 12334 грн., у жовтні 2012 року - 15538 грн., у листопаді 2012 року - 19731 грн., у грудні 2012 року -8124 грн.

ФОП ОСОБА_3, не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки від 01.11.2013 року за № 172/12-10-17/НОМЕР_1, надав письмові заперечення на акт перевірки до Первомайської ОДПІ 18 листопада 2013 року (а.с. 117-118). В запереченнях, наданих позивачем до акту перевірки, викладені пояснення стосовно витрат, які були відображені ним помилково у книзі доходів і витрат за 2011 рік та надано додаткові копії первинних документів, які підтверджують ці витрати, та які не були надані під час проведення позапланової невиїзної перевірки.

За результатами розгляду заперечень ФОП ОСОБА_3, комісією по розгляду спірних питань, що виникають при проведенні перевірок суб'єктів господарювання було переглянуто висновок акту перевірки від 01.11.2013 № 172/12-10-17/НОМЕР_1 щодо заниження податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 13 410,99 грн., та викладений висновок акту в наступній редакції: «Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені наступні порушення, допущені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3:

1. п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 занижені податкові зобов'язання на загальну суму 88640 грн., у тому числі: у липні 2012 року - 13511 грн.; у червні 2012 року - 7869 грн.; у серпні 2012 року - 11533 грн.; у вересні 2012 року - 12334 грн.; у жовтні 2012 року - 15538 грн.; у листопаді 2012 року - 19731 грн.; у грудні 2012 року - 8124 грн. (а.с.177-181).

На підставі вищенаведеного, за актом перевірки від 01.11.2013 № 172/12-10-17/НОМЕР_1 з урахуванням розгляду заперечень Первомайською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.11.2013 № НОМЕР_2 (а.с.9).

ФОП ОСОБА_3 заперечення стосовно визначених Первомайською ОДПІ грошових зобов'язань до податку на додану вартість за основним платежем 88640,00 грн. та штрафних санкцій 22160,00 грн. до Первомайської ОДПІ не надавалися.

Вирішуючи спір по суті суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 181.1. ст. 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з/використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 29.08.2013 ФОП ОСОБА_3 до Первомайської ОДПІ була самостійно надана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік, в якій він самостійно визначив суму загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності у сумі 662885 грн., тобто самостійно вказана позивачем сума загального оподатковуваного доходу є узгодженою платником податку (а.с.182-185).

Під час проведення документальної перевірки, аналізом руху коштів на банківських рахунках, що надійшли ФОП ОСОБА_3 як доходи від здійснення господарської діяльності, було встановлено перевищення 300000 тис.грн. за період з січня 2012 року по травень 2012 року , а саме:

Січень 2012 року 108376,87 грн.

Лютий 2012 року 37697,78 грн.

Березень 2012 року 43123,38 грн.

Квітень 2012 року 79874,04 грн.

Травень 2012 року 40020.66 грн.

Разом доходи з січня по травень 309092,73 грн.

Відповідно до пунктів 183.1,183.2, 183.10 статті 183 ПК будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державно; податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України.

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Розділу V Кодексу.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку про те, що позивач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість з 11.06.2012 року, після того, як у травні 2012 року відбулось перевищення 300000 гривень загальної суми від здійснення господарських операцій, що підлягають оподаткуванню.

Первомайською ОДПІ листом від 07.10.2013р. вих. № 1796/12-10-17-009/593, на підставі пп. 20.1.2. п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, було направлено позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження, для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських взаємовідносинах за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року із своїми контрагентами (а.с. 186). Позивачем до перевірки були надані пояснення та копії документів.

Згідно наданих позивачем відомостей обліку доходів, отриманих на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 у 2012 році, судом встановлено надходження доходів на розрахункові рахунки позивача від здійснення господарської діяльності всього у сумі 761 248,16 грн. (а.с. 128-132).

Твердження позивача про те, що податкове повідомлення - рішення стосовно нарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 88640,00 грн. та штрафних санкцій 22160,00 грн. ухвалені відповідачем без урахування вимог 1.136.1 ст. 136 ПКУ, суд оцінює критично, оскільки стаття 136 ПКУ - доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування відноситься до розділу III ПК України - Податок на прибуток підприємств, а оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регламентовано статтею 177 ПК України та відноситься до розділу IV ПК України - Податок на доходи фізичних осіб, тому вимоги ст. 136 ПК України не враховуються при визначенні Доходів фізичних осіб-підприємців.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється статтею 177 ПК України.

Відповідно до пункту 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2. ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця.

Тобто, доходом приватного підприємця на загальній системі оподаткування є

виручка у грошовій та не грошовій формі, тобто всі суми коштів, що поступили на

розрахунковий рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за товари, роботи

(послуги).

Таким чином, якщо підприємець ще не реалізував товар чи не надав послуги, а вже отримав гроші (аванс), то такі суми включаються до складу доходів.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання податкового повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 28.11.2013 №000144701 нечинним та його скасування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено, решта суми судового збору у розмірі 1994,40 грн. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.01.2014 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 126, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2013 №000144701 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету решту суми судового збору у розмірі 1994,40 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 40 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 січня 2014 року.

Суддя О.В. Ципко