Рішення № 36756308, 22.01.2014, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6396/13-ц Провадження № 2/0274/211/14

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22.01.2014 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції, представником якого є Юхимчук Володимир Станіславович,доОСОБА_3простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) в особі Житомирської обласної дирекції звернулось з вказаним позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/1846/73/121866 від 17.10.2007 р. у розмірі 153 535,39 грн.

Від ОСОБА_3 заперечень проти позову, заяви про визнання позову або письмових пояснень не надходило.

Частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з вказаної норми Цивільного процесуального кодексу України та враховуючи те, що, представник Банку не заперечує проти заочного розгляду справи (а. с. 36), а ОСОБА_3 двічі було повідомлено про розгляд справи у відповідності до частини п'ятої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (а. с. 24 - 25, 35 - 36), а відтак, виходячи з вказаної статті Цивільного процесуального кодексу України, вважається, що судовий виклик вручено йому належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, причини неявки не повідомлені, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом з'ясовано, що між Банком та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 014/1846/73/121866 від 17.10.2007 р. (далі - Договір) та додаткову угоду № 1 від 15.05.2009 р. до Договору (а. с. 7 - 9, 10).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник - отримує його на наступних умовах: сума кредиту - 83 560,00 грн., цільове використання - покупка автомобіля Чері Естар, дата надання кредиту - 17.10.2007 р., дата повернення кредиту - 16.10.2013 р., строк кредиту - 72 місяці, процента ставка - 13.5%.

Згідно з пунктами 2.1, 3.3, 3.5 Договору Позичальник зобов'язується, зокрема, повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом строку дії Договору згідно Графіку (додаток 1 до Договору), Позичальник з метою сплати платежів, передбачених Графіком, зобов'язаний вносити грошові кошти на свій поточний рахунок та/або підтримувати залишок коштів на поточному рахунку в сумі, достатній для сплати чергового платежу в рахунок погашення кредиту та процентів в строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 3.13 передбачено, що, зокрема, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти в разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов Договору.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зобов'язань зі сплати у встановлені строки платежів за Договором ОСОБА_3 належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом 11.09.2013 р. виникла прострочена заборгованість у розмірі 153 535,39 грн., яка складається з заборгованості кредитом у розмірі 37 702,35 грн. (у тому числі прострочена - 33 563,43 грн.), заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 15 484,09 грн. (у тому числі прострочена - 15 358,59 грн.) та заборгованості з пені у розмірі 100 348,95 грн., підтверджується розрахунком заборгованості (а. с. 4 - 6).

Доказів, які спростовували обставини, наведені у попередньому абзаці, ОСОБА_3 не подав.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором у розмірі 153 535,39 грн. ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Разом з тим, частиною першою статті 549, частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що розмір неустойки (пені) за Договором становить 100 348,95 грн., тобто значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, та, крім того, перевищує розмір кредиту, отриманого ОСОБА_3.

Банком не подано доказів, які б підтверджували, що через неналежне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Договором йому було значних збитків.

Зважаючи на наведене, а також виходячи з таких загальних засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь Банку, зі 100 348,95 грн. до 20 000,00 грн.

Таким чином, позов Банку підлягає частковому задоволенню, а саме - на його користь з ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 73 186,44 грн.

Частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, на користь Банку з ОСОБА_3 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню 731,86 грн.

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 - 60, 64, 79, 88, 209, 212 - 215, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/1846/73/121866 від 17.10.2007 р. у розмірі 73 186,44 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Обласної житомирської дирекції у якості відшкодування судових витрат 731,86 грн.

Роз'яснити, що:

- рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на рішення може бути подана лише позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

- апеляційна скарга на рішення може бути також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки;

- рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Корбут