Постанова № 36756223, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 р.

Справа №801/8924/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕС.Т.КОМ"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- Приватне підприємство "Мобкримторг",

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: У провадженні Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим розглядається адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕС.Т.Ком" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,- Приватне підприємство "Мобкримторг", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000731504 від 28.02.2013 року та №0305221501 від 06.06.2013 року.

Позов обґрунтований тим, що всі господарські операції, здійснені позивачем з контрагентами підтверджуються документально, що не враховано відповідачем при проведенні перевірки ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ».

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕС.Т.КОМ" зареєстроване юридичною особою 18.11.1999 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою: 95051, АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 10А, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.141), Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с142), та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010, зокрема, є надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, неспеціалізована оптова торгівля згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №855019 (а.с.143) та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕС.Т.КОМ" (нова редакція), затвердженого протоколом від 05.08.2013 ороку Загальними зборами Учасників Товариства (а.с.146-154).

Позивач є платником ПДВ згідно Свідоцтва платника податку серії НБ №389681 №100256706 від 05.12.2009 року (ас.145).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС у відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу 1, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розділу 2 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 15.02.2013 року №705, проведена невиїзна позапланова перевірка ТОВ «НВП "ЕС.Т.КОМ" (код ЄДРПОУ 30624262) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окнополь» (ЄДРПОУ36070617) за березень-травень 2011 року, з ПП «Мобкримторг» (ЄДРПОУ 37081792) за лютий 2012 року,за результатами якої складено акт №1315/15.4/30624262 від 28.02.2013 року (далі – акт перевірки, а.с.11-18).

Не погодившись з Наказом про проведення перевірки 15.02.2013 року №705, позивач листом від 21.02.2013 року №98 повідомив відповідача про його протиправність, однак зазначив про допуск співробітників ДПІ до проведення перевірки (а.с.190).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) №283/97-ВР від 22.05.1997 року, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся на загальну суму 13 156 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2011 року – у сумі 5938 грн., 2 квартал 2011 року – у сумі 2668 грн., 1 квартал 2012 року – у сумі 4 550 грн.;

- пп.14.1.18, пп.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п.198.6 ст.198, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податкових зобов’язань з ПДВ 11403 грн.. у т.ч.: за березень 2011 року – 4750 грн., квітень 2011 року – 1150 грн., травень 2011 року – 1170 грн., лютий 2012 року – 4333 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- Форми «№Р» від 26.03.2013 року №0000731504 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 12487,25 грн., у т.ч. за основним платежем – 11 403 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1084,25 грн. (а.с.19);

- Форми «Р» від 06.06.2013 року №0305221501 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 14294,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 13156 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 1 138,50 грн. (а.с.20), прийнятий на підставі акта перевірки 1338/10/10.2-14 (4892/7/10.2-12).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернув скаргу та повторну скаргу №7267/6, №7268/6 від 17.06.2013 року до ГУ Міндоходів в АР Крим та ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 12.08.2013 року за №8707/6/99-99-10-01-15 скаргу залишено без задоволення (а.с.9-10).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним правомірно визначені суми грошового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з ПП «Мобкримторг», ТОВ «ВТК «Окнополь», що відповідає вимогам податкового законодавства України. Крім того, позивач вказує на безпідставність посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.03.2013 року, 06.06.2013 року протиправними.

Відповідач в акті перевірки вказує на те, що згідно до акту від 06.04.2012 року, про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» з встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, оскільки правовідносини позивача з вказаними контрагентами мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, надав оцінку доказам у справі, суд вважає позов обґрунтованим, в частині нарахування позивачу ПДВ в сумі 4 378,5 грн. – за основним платежем, штрафних санкцій в розмірі 416,36 грн. та з податку на прибуток підприємств в сумі грошового зобов’язання – 5 035,27., штрафних санкцій – 435,95 грн.. виходячи з наступного.

У періоді, що перевірявся позивач мав правовідносини з ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» щодо придбання ТМЦ та отримання маркетингових послуг.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товарів здійснювалася ТОВ «ВТК «Окнополь» у березні-травні 2011 року.

Так, у березні 2011 року позивач отримав від ТОВ «ВТК «Окнополь» ТМЦ на суму 16710,84 грн. (без урахування маркетингових послуг), ПДВ – 4750,00 грн., 10992,17 грн., у т.ч. ПДВ – 1832,03 грн., про що свідчать: рахунок-фактура №102 від 14.032011 року (а.с.35), видаткова накладна №102 від 14.03.2011 року (а.с.36), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №102 транспортних витрат, витрат з пакування і відвантаження товару на загальну суму 3 360,84 грн., у т.ч. ПДВ – 560,14 грн. (а.с.37), податкова накладна від 14.03.2011 року №20 на суму 14 353,01 грн., у т.ч. ПДВ – 2 392,17 грн. (а.с.39).

Оплата за отримані товари та надані послуги здійснена позивачем на підставі платіжного доручення №279 від 31.03.2011 року на суму 28 500,00 грн. (а.с.41).

У квітні-травні 2011 року ТОВ «ВТК «Окнополь» здійснено поставку відповідачу ТМЦ без урахування маркетингових послуг на загальну суму 6066,67 грн. на підставі рахунку-фактури №165 від 01.04.2011 року (а.с.66), видаткової накладної №238 від 01.04.2011 року, податкової накладної №9 від 01.04.2011 року (а.с.70-71), рахунок фактура №СФ-0000228 від 16.05.2011 року на суму 6 186,67 грн. (а.с.86), видаткова накладна №355 від 16.05.2011 року (а.с.87), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з пакування та відвантаження товарів на суму 85,91 грн., у т.ч. ПДВ – 14,32 грн. (а.с.88), податкова накладна №45 від 16.05.2011 року на суму 6020,00 грн., у т.ч. ПДВ – 1003,33 грн. (а.с.90).

Оплата здійснена ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» на суму 6 900,00 грн., про що свідчить платіжні доручення №284 від 29.04.2011 року (а.с.72) та №297 від 31.05.2011 року на суму 7 020,00 грн. (а.с.92).

На підтвердження отримання позивачем маркетингових послуг від ТОВ «ВТК «Окнополь» у березні-травні 2011 року до матеріалів справи надані:

- рахунок-фактура №102 від 14.03.2011 року на суму 11789,16 грн., акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.38), податкової накладної №46 від 31.03.2011 року (а.с.40) у березні 2011 року;

- рахунок-фактура №165 від 01.04.2011 року на суму 833,33 грн. (а.с.66), ату здачі-прийняття робіт №165 (а.с.68), податкової накладної №8 від 01.04.2011 року (а.с.69) у квітні 2011 року;

- рахунок-фактура №СФ-000228 від 16.05.2011 року на суму 833,33 грн. (а.с.86), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №358 (а.с.89), податкової накладної №86 від 31.05.2011 року на суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 166,67 грн. (а.с.91) у травні 2011 року.

У лютому 2012 року ПП «Мобкримторг» надавалися маркетингові послуги позивачу у вигляді дослідження кон’юнктури ринку згідно рахунку-фактури №СФ-0000052 від 15.02.2012 року на суму 26000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 4 333,33 грн. (а.с.109), акту здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.110), податкової накладної №5 від 15.02.2012 року на суму 26 000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 4333,33 грн. (а.с.111): оплата здійснена позивачем на підставі платіжного доручення №439 від 15.02.2012 року. на суму 26 000,00 грн. (а.с.112).

Зазначені вище суми ПДВ відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ: за березень 2011 року (а.с.60-62), за квітень 2011 року (а.с.79-81), за травень 2001 року (а.с.102-104) та розшифровках податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.64, 83-84, 106-107, 120-121) .

Крім того, в матеріалах справи міститься реєстр виданих та отриманих податкових накладних позивача, що підтверджують отримання ним ТМЦ від контрагентів – ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» (а.с.57-58, 76-77, 99-100, 113-114).

Податкові декларації та реєстри прийняті податковим органом, про що свідчить квитанція №2 (а.с.63, 78, 82, 85, 101, 105, 108, 115, 119, 122).

З матеріалів справи вбачається, що отримані від ТОВ «ВТК «Окнополь» ТМЦ позивач використав у господарській діяльності, шляхом їх продажу третім особам.

Так, 03.03.2011 року між ВАТ «Укртелеком» - Покупець та позивачем – Постачальник укладено договір поставки №1930, за умовами якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю вузли та деталі для апаратури електрозв’язку за ціною, визначеній в Специфікації (додаток №1) до цього Договору, що є його невід’ємною частиною, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити його вартість на мовах цього Договору (а.с.169-172).

За договором постачання №90-2 від 01.02.2011 року позивачем поставлено ВАТ «Укртелеком» комплектуючі матеріали для ремонту ліній та обладнання зв’язку (а.с.176-177).

До матеріалів справи позивачем надано таблицю реалізації куплених товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ВТК «Окнополь», (а.с.179-181), а також платіжні доручення (а.с.42, 45, 48, 52, 55, 75, 93, 97, 98), податкові накладні (а.с.43, 46, 50, 53, 56, 74, 94, 96), видаткові накладні (а.с.44, 47, 49, 51, 54, 73, 95) від контрагентів, що підтверджують факт продажу отриманих товарів третім особам (БО «Севастопольський благодійний фонд юристів «Правосуддя та правопорядок», ТОВ «Восток-Руда», ВАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія, ПАТ «Укртелеком»).

Таким чином, первині документи податкового та бухгалтерського обліку вказують на реальність здійснення позивачем правочину щодо постачання ТМЦ відТОВ «ВТК «Окнополь».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

Первинні документи — це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Згідно пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Неналежність оформлення первинних документів, що надані до матеріалів справи або їх спростування відповідачем не доведено та п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов’язаний надати покупцю ( отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи – продавця або податкова адреса фізичної особи – продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Надані до перевірки податкові накладні, якими підтверджується здійснення операції з постачання товару від ТОВ «ВТК «Окнополь» оформлені у чіткій відповідності до норм чинного законодавства України, отже, висновок відповідача про порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України не підтверджується матеріалами справи.

Стосовно висновку відповідача про заниження податку на прибуток в сумі 13 156,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8,9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. (п.138.2 ст.138 ПКУ).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. (п.138.6 ст.138 ПКУ).

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включається до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинними документами, наданими позивачем підтверджується, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток фактично здійснені і такі документи відображають реальність господарської операції позивача ТОВ «ВТК «Окнополь» щодо придбання ТМЦ.

При встановленні реальності надання контрагентами позивача маркетингових послуг, суд виходив з наступного.

Надання маркетингових послуг, у т.ч. з дослідження кон’юнктури ринку належить до договірних відносин з надання послуг.

Договірні засади щодо надання послуг регулюються Главою 63 ЦК України.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг вимагає письмової форми, але може оформлюватися у вигляді розрахункового або іншого документа, що засвідчує факт надання послуги.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Обов’язковим елементом договору є його істотні умови , під якими розуміються умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (абз.2 ч.1 ст.638 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що маркетингові послуги надавалися позивачу ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» без укладання договору про надання послуг в письмовій формі.

Маркетинг — це дослідження цільового сегмента ринку, яке проводить суб'єкт господарювання з метою збільшення обсягів продажу товарів, продукції, робіт (послуг). Маркетингові дослідження — комплекс заходів, який передбачає збір і аналіз інформації з метою дослідження ринків продажу та виявлення факторів попиту споживача для мінімізації ризику при прийнятті стратегічних рішень у ході здійснення господарської діяльності підприємства. Такі дослідження підприємства можуть здійснювати самостійно за наявності відповідних фахівців, однак найчастіше для вирішення зазначених питань вдаються до допомоги спеціалізованих організацій, що надають маркетингові послуги. Деякі маркетингові послуги можуть надаватися як додаткові послуги, що супроводжують процес продажу, та іншими контрагентами підприємства — постачальниками (підрядчиками) та/або покупцями.

У сфері торговельної діяльності маркетинг передбачає проведення комплексу заходів: аналіз кон'юнктури ринку, дослідження в галузі ціноутворення, вплив на рівень попиту, налагодження комунікацій тощо. Здійснювана виконавцем за завдання Замовника діяльність має відповідати нормам КВЕД 74.13.0 «Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки» відповідно до ДК 009:2005 або КВЕД 73.20 такого самого змісту згідно з ДК 009:2010 (діє з 01.01.2012 р.).

Підтвердженням фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути, зокрема, але не виключно, такі документи:

- акт приймання-передавання послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг;

- звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовникові.

Акт приймання-передавання послуг має містити всі обов’язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання-передавання послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати умовам договору про надання маркетингових послуг і відомостям звіту про проведені маркетингові дослідження.

Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретно перелічено надані послуги, вказано місце і дату їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.

З наданих до матеріалів справи актів-приймання наданих послуг не вбачається відображення сторонами договірних відносин (позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» результатів надання таких послуг та в чому власне такі послуги виражалися.

Пояснення позивача та третьої особи щодо реальності здійснення господарських операцій з надання маркетингових послуг суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені доказами.

Суд також вважає за необхідне зазначити про протиправність нарахування грошових зобов’язань за актом зустрічної звірки ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Мобкримторг» від 06.04.2012 року, оскільки вони не є належним доказом. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

Враховуючи невідповідність наданих до матеріалів справи здачі-приймання робіт (надання послуг) з приводу надання маркетингових послуг вимогам чинного законодавства України, а також не підтвердження реальності здійснення позивачем та контрагентами господарських операцій з надання вказаних послуг, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ».

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0000731504 від 26.03.2013 року в частині нарахування ТОВ "Науково-виробниче підприємство ЕС.Т. КОМ" податку на додану вартість в сумі грошового зобов’язання - 4 378,50 грн., штрафні санкції - 416,36 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0305221501 від 06.06.2013 року в частині нарахування ТОВ "Науково-виробниче підприємство ЕС.Т. КОМ" податку на прибуток в сумі грошового зобов’язання - 5 035,27 грн., штрафних санкцій - 435,95 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ЕС.Т. КОМ" суму сплаченого судового збору в сумі 165,15 грн.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.