Постанова № 36755676, 21.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

21 січня 2014 року № 826/16961/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДніпропетровського державного університету внутрішніх справдоОСОБА_1третя особаГоловне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києвіпростягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок: р/р 31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 28 896 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 80 коп.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач в порушення укладених договорів від 11.08.2008 та від 01.09.2011 про підготовку фахівців у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням та його працевлаштуванням, після закінчення університету не пропрацював за місцем розподілу 3 роки, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію» має відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Просив стягнути витрати, пов'язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 28 896,80 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 25.12.2013 р. сторони не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Прибув представник третьої особи.

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що 11.08.2008 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві як замовником та ОСОБА_1 з третього боку - укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом (спеціальністю) «Правознавство».

01.09.2011 р. між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві як замовником та ОСОБА_1 з третього боку - укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за напрямом (спеціальністю) «Правоохоронна діяльність».

Відповідно до розділу 2 Договору Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ зобов'язався, серед іншого: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з її утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з регіонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.

Відповідач згідно розділу 2 Договору зобов'язався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений в направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначено позивачем, і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ або закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими договором, відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.

Після закінчення навчання відповідача Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 26.06.2012 №364 о/с з 26.06.2012 призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції 2-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління.

Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 16.08.2013 №612 о/с, на підставі рапорту відповідача, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).

З метою стягнення з відповідача фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у зв'язку з тим, що відповідач не пропрацював за місцем розподілу три роки, чим порушив умови Договору та норми чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР 29.07.1991 за №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №313 (далі - Порядок №313), визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відповідно до п. 2 Порядку №313 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:

- грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

- перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

За приписами п. 3, 4, 6, 7 Порядку №313 витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

Витрати відшкодовуються:

1) у повному розмірі:

- особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;

- особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;

2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Розділом 3 Договору визначено перелік підстав відшкодування витрат на підготовку, а саме: дострокове розірвання договору у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або звільнення за негативними мотивами; відмова від подальшого продовження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ та звільнення з ОВС протягом 3х років після закінчення навчання.

Судом встановлено, що відповідача після закінчення навчання, на виконання умов Договору, з 26.06.2012 було працевлаштовано до Дніпровського районного управління МВС України в м. Києві та Наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 16.08.2013 звільнено із займаної посади за власним бажанням.

Отже, відповідач пропрацював в органах внутрішніх справ менше трьох років після закінчення навчання, чим порушив умови розділу 2 Договору, відповідно до якого зобов'язався після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років.

Однією із підстав відшкодування витрат на підготовку, визначеною Розділом 3 Договору, є звільнення з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання.

Таким чином, відповідач, відповідно до умов Договору, а також ст. 18 Закону України «Про міліцію» та відповідно до Порядку №313, має відшкодувати фактичні витрати пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до розділу 4 Договору відшкодування фактичних витрат на підготовку здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості споживчих енергоносіїв; іншими витратами Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ у зв'язку з утриманням в університеті.

У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету.

У разі відмови добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Згідно Довідки - розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2008 - 2012 роки (зарахований - 11.08.2008, звільнений - 25.05.2012), виданої Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, сума витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за утриманням у навчальному закладі, складає 28 896,80 грн.

За приписами розділу 5 Договору підставами дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат на підготовку є: відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ за станом здоров'я на підставі висновку військово-лікарської комісії; у разі невиконання позивачем або Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ зобов'язань за цим Договором.

Суд зазначає, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат на підготовку до суду надано не було, а тому суд доходить висновку про відсутність зазначених розділом 5 Договору підстав та про необхідність стягнення з відповідача суми фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, у розмірі 28 896,80 грн.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Подані докази підтверджують обставини, на які позивач посилається при обґрунтуванні вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок: р/р 31257272210008 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 28 896,80 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 80 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна