Ухвала суду № 36754920, 14.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2014 р. м. Київ К/800/27395/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Литвинець С. А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 рокуу справі№ 2а-12857/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі № 2а-12857/12/2670 в задоволенні адміністративного позову відмовлено

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі № 2а-12857/12/2670 скасовано. Прийнято нову постанову, якою вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000092231, від 20.07.2012 року № 0000412231.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 14.08.2007 року по 31.12.2011 року складено акт від 03.04.2012 року № 82/22-30/35322510,

На підставі акта перевірки відповідачем 20.04.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092231, яким збільшено ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 321 400,00 грн., у тому числі 321 399,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що операції зі сплати роялті відбулися між пов'язаними особами, де ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» є власником торгової марки «LeaselT» та засновником ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ», а тому реалізація облігацій останнього є власним прибутком ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» використовує торгову марку «LeaselT» в своїй господарській діяльності, що полягає в запозичені фінансових ресурсів, та має право враховувати витрати з нарахування роялті при визначенні об'єкта оподаткування.

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

В акті перевірки зафіксовано наступні порушення, які стали підставою прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, п. 5.3 ст. 5, п. 16.15 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45 670,00 грн., а саме: ІІІ квартал 2011 року на суму 45 670,00 грн., 2010 рік на суму 45 670,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 35 000,00 грн. у І кварталі 2011 року;

- п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого знято збитки 2010 року, які включені в другий квартал 2011 року у сумі 137 390,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року на суму 10 079,00 грн., за ІV квартал 2011 року 23 006,00 грн.;

- п. 1.32 ст.1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 288 314, 00 грн., а саме: за ІІ квартал 2011 року у сумі 47 024,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 104 776,00 грн., за ІV квартал 2011 року у сумі 136 514,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вирішуючи спір судами першої та апеляційної інстанції не встановлено як саме кожен з трьох епізодів вказаних порушень вплинув на визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки вказаним в акті порушенням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого знято збитки 2010 року, які включені в другий квартал 2011 року, не надано оцінки.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Державної податкової служби у м. Києві № 4172/10/12-114 від 10.07.2012 року скарга ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000092231 скасовано в частині 23 549,43 грн. податку на прибуток та застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1, 00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» без задоволення.

20.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412231, яким збільшено ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 297 849,57 грн., в тому числі 297 849,57 грн. - основний платіж.

Рішенням Державної податкової служби України № 1389916/10-2115 від 13.08.2012 року, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000092231 (з урахуванням рішення Державної податкової служби у м. Києві № 4172/10/12-114 від 10.07.2012 року) залишено без змін, скаргу ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ» без задоволення.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, зокрема, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Проте, розглядаючи спір про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2012 року № 0000092231, від 20.07.2012 року № 0000412231 судами не враховано зазначені положення законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити як вплинули на розрахунок суми податку на прибуток, визначений в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, всі зазначені в акті перевірки порушення законодавства позивачем, встановити чинність спірних податкових повідомлень-рішень, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 2а-12857/12/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак