Постанова № 36754364, 20.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року Справа № 16/10/5022-267/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Мужик Л.І., дов. №03/2/708 від 01.11.2013р.;від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2:Курило В.І., дов. №10/01 від 10.01.2014р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. (складена 25.09.2013р.)у справі господарського суду№16/10/5022-267/2012 Тернопільської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс"провизнання недійсними договорівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.04.2013р. (складене 22.04.2013р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. (складена 25.09.2013р.) у справі №16/10/5022-267/2012, позовні вимоги - задоволені. Визнано недійсним договір позики від 01.06.2010р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1454, з моменту його укладення. Визнано недійсним договір іпотеки від 01.06.2010р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1455, з моменту його укладення. Знято заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 31.05.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №02-05/970, для розгляду справи №16/10/5022-267/2012 сформовано колегію суддів у: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді: Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2013р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" про продовження строку розгляду касаційної скарги у справі №16/10/5022-267/2012, продовжено строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд касаційної скарги.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та завантаженістю судді Акулової Н.В., розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.01.2014р. №02-05/18 для розгляду справи №16/10/5022-267/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 20.01.2014р. представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, представник другого відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Перший відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою. Представником другого відповідача заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів. Зазначене клопотання відхилено судовою колегією касаційної інстанції з урахуванням приписів ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права збирати нові докази.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.09.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (позичальник) укладений кредитний договір №08/07К, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15000000грн. на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п. 3.3.8 кредитного договору, позичальник зобов'язувався протягом дії цього договору без попереднього письмового погодження з кредитодавцем не отримувати кредити в інших установах, не надавати гарантій та порук, не обтяжувати своє майно будь-якими зобов'язаннями.

01.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (позичальник), укладений договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1454, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі 5000000грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів, без сплати відсотків або будь-яких інших відшкодувань за користування позикою, у термін та в розмірах, що обумовлені умовами цього договору.

01.12.2010р. між цими ж сторонами укладена додаткова угода №1 до договору позики, відповідно до умов якої змінено, зокрема, розмір позики (8 000 000грн.).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013р. у справі №2/4/5022-49/2012 вищезазначена додаткова угода №1 визнана недійсною.

Також господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору позики Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" здійснювало перерахунок сум коштів на банківський рахунок Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (що підтверджується платіжними дорученнями).

01.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1455, відповідно до умов якого іпотекодержатель має право у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за вищезазначеним договором позики отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, виробничі будівлі та споруди, загальною площею 6596,2 кв.м, що розташовані за адресою: Тернопільська обл., м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, 1 та належать іпотекодавцю на праві приватної власності із заставною вартістю, яка визначена сторонами 7 189 240грн. (п.п. 1.2, 1.3 договору).

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку приписів ст.ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам і запереченням сторін та наявним доказам; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріальний права, що регулюють спірні правовідносини та дійшли до обґрунтованих висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, оскаржувані судові рішення попередніх господарських судів відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. (складена 25.09.2013р.) у справі №16/10/5022-267/2012 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернава-Сервіс" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков