Ухвала суду № 36753901, 14.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р.справа № 811/135/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Приватного підприємства «Андвікс», Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року у справі №811/135/13-а за позовом Приватного підприємства «Андвікс» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ПП «Андвікс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042320 від 08.08.2012 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №0000042320 від 08.08.2012 року у частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25886,80 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодились ПП «Андвікс» і Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС та подали апеляційні скарги.

ПП «Андвікс» у своїй апеляційній скарзі просило змінити постанову суду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що податковим органом неправомірно застосовано штрафні санкції за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, оскільки, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 року №637, підприємство за погодженням з відповідним банком самостійно встановлює строки здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунок банку у населених пунктах, де немає банків, а позивач знаходиться у с. Подорожнє Світловодського району Кіровоградської області, де немає відділення ПАТ «Укрінбанк», у якому відкритий рахунок підприємства. Апелянт вважав, що податковим органом у порушення ст.250 ГК України застосовано штрафні санкції до підприємства за видачу посадовій особі під звіт готівки без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, апелянт вказував, що директор ОСОБА_1 своєчасно документально підтверджував витрати, що не позбавляло його права отримувати готівку наступного разу.

Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС у своїй апеляційній скарзі просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що, оскільки, в наказі підприємства від 01.01.2011 року №3 не визначено строк здавання готівкової виручки, то підприємство повинно було здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунок підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня. Апелянт вважав, що директором підприємства ОСОБА_1 неправомірно одержував під звіт готівкові кошти, якими розраховувався з постачальниками за одержані товари, послуги, але звіти щодо раніше виданих коштів не подавав, чим порушено п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 року №637, дані факти підтверджуються копіями видаткових касових ордерів про одержання готівки та поясненням ОСОБА_1 про відсутність звітів у зв'язку з їх не оформленням.

Справа розглянута згідно ч.1 ст.41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у розмірі 14832 грн. (618 грн. х 2 х 12 днів) є правомірним, оскільки, факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на 618 грн. у період з 07.12.2011 року (день надходження понадлімітної виручки) по 20.12.2011 року (день здачі понадлімітної виручки до банку), встановлений у ході перевірки. Щодо порушення позивачем п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 року №637 стосовно видачі готівки директору підприємства для розрахунку з постачальниками за придбані товари і послуги під звіт без надання звітів за використання раніше виданих під звіт готівкових коштів, суд першої інстанції виключив з цієї суми готівки 1000 грн., виданих відповідно до п.3.7 вищевказаного Положення директору ОСОБА_1 з каси згідно видаткового касового ордеру від 25.05.2012 року №34 для здавання їх до банку для зарахування на рахунок підприємства, що підтверджується квитанцією Світловодської філії ПАТ «Український інноваційний банк», що відображено у касовій книзі та не потребувало авансового звіту. Суд першої інстанції стосовно інших сум штрафу вказав, що до 01.01.2011 року (набрання чинності ПК України), штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не підпадали під поняття штрафних санкцій, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв до 01.01.2011 року), строк накладення яких прирівнювався до строку нарахування податкового зобов'язання в 1095 днів, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки відносились до адміністративно-господарських санкцій (адміністративно-господарських штрафів) у розумінні статей 238, 239, 241 ГК України, і підлягали застосування у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу. З набранням чинності з 01.01.2011 року ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, штрафні санкції, передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», відповідальними за застосування їх є податкові органи, такі штрафні санкції мають статус грошового зобов'язання, передбаченого податковим законодавством. Суд вказав, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набрав чинності 01.01.2011 року та яким ст. 250 ГК України доповнено ч. 2 наступного змісту: дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, за порушення норм з регулювання обігу готівки, які мали місце до 31.12.2010 року, штрафні санкції застосовуються протягом одного року з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, щодо порушень, допущених після 01.01.2011 року штрафні санкції підлягають застосуванню протягом 1095 днів від дня вчинення порушення. На підставі цього, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем за межами річного строку, передбаченого ст.250 ГК України, застосовано штраф за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, за період з 29.07.2009 року по 31.12.2009 року, що складає 102547,19 грн., враховуючи, що граничні строки застосування адміністративно-господарських санкцій за це порушення, встановлені законодавством, яке діяло на момент його вчинення, спливли 31.12.2010 року, тому накладення штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням №0000042320 від 08.08.2012 року у розмірі 25% виданих під звіт сум, що становить 25636,80 грн. (102547,19х25%), є неправомірним. Воднораз, суд першої інстанції вважав, що відповідачем у межах річного строку, установленого ст.250 ГК України, правомірно застосовано до позивача штраф за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, а також в межах 1095 днів від дня вчинення порушень застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів за період з 01.01.2011 року по 19.07.2012 року та за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі за період з 08.12.2011 року по 19.12.2011 року.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами Світловодської ОДПІ відповідно з п.75.1 ст.75, пп.80.2.1 п.80.2 ст.80 ПК України, на підставі наказу начальника Світловодської ОДПІ №330 від 18.07.2012 року з 19.07.2012 року по 27.07.2012 року проведено фактичну перевірку ПП «Андвікс» за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої оформлено актом №13/11/27/2200/20650740 від 27.07.2012 року. Перевіркою встановлено, що згідно касової книги підприємства за 2011 рік станом на 07.12.2011 року залишок готівки на кінець дня у касі склав 788 грн., що на 618 грн. перевищує затверджений наказом керівника ПП «Андвікс» №3 від 01.01.2011 року ліміт каси у сумі 170 грн. Готівкові кошти були здані в банк лише 20.12.2011 року. За висновком податкового органу, з 07.12.2011 року по 20.12.2011 року на підприємстві перевищено допустимий ліміт каси на 618 грн. Перевірки встановлено, що за період з 19.07.2009 року по 19.07.2012 року ПП «Андвікс» систематично видавалася з каси підприємства готівка директору ОСОБА_1 під звіт без повного звітування раніше виданих під звіт сум за період з 29.07.2009 року по 31.12.2009 року - на суму 102547,19 грн., за 2010 рік на суму 196877,46 грн., за 2011 рік - на суму 184245,84 грн., за період з 01.01.2012 року по 19.07.2012 року - на суму 71173,24 грн. всього 554843,78 грн. На підставі акту Світловодською ОДПІ 08.08.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000042320, яким за порушення п.2.11, п.5.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України №637, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, згідно зі ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до ПП «Андвікс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 153542,94 грн. (а.с. 20,138-148).

Відповідно до пунктів 2.7,2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Відповідно до пунктів 5.1,5.11 вищевказаного Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів. Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками. Підприємства, які встановлюють строк здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 цієї глави, мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівкової виручки (готівки).

Матеріалами встановлено, що наказом директора ПП "Андвікс" №3 від 01.01.2011 року установлений ліміт залишку готівки у касі підприємства на 2011 рік у розмірі 170 грн. У наказі не вказано строк здачі готівки на рахунок банку. Підприємством відкритий рахунок у Світловодській філії ПАТ "Український інноваційний банк", яка не має відділення у с. Подорожнє Світловодського району, де знаходиться ПП «Андвікс», з цих підстав позивач вважав, що дана обставина дає йому право відповідно до п. «в» п.5.1 Положення здавати готівку не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем п.5.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України №637 та зазначає, що позивачем не надано доказів погодження з відповідним банком строків здавання готівки, що є обов'язковою умовою, а, отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у розмірі 14832 грн. (618 грн.х2х12 днів) є правомірним, а спірне податкове повідомлення - рішення у цій частині є законним та не підлягає скасуванню.

Матеріалами справи встановлено, що у перевіряємому періоді, директору ПП "Андвікс" ОСОБА_1 під звіт систематично видавалася з каси підприємства готівкові кошти для вирішення виробничих (господарських) питань. Видача цих коштів оформлялася видатковими касовими ордерами. Докази подання директором ПП "Андвікс" ОСОБА_1 звітів про використання коштів, наданих під звіт, за встановленою формою, не надано. Як вбачається з пояснень останнього такі звіти не складалися. (а.с. 31-50,141-144,149).

Відповідно до п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України №637 видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні рахунки, чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів не звільняють від відповідальності за порушення п.2.11 Положення та підставі абзацу 5 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким передбачено, що за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штраф у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно включено до суми готівкових коштів, за використання яких не було надано звіту у встановленому порядку, суму 1000 грн., яка була 25.05.2012 року одержана директором підприємства ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером №34 відповідно до п.3.7 Положення з каси для здавання їх до банку для зарахування на рахунок позивача, про що свідчить квитанція Світловодської філії ПАТ "Український інноваційний банк" №2785848 від 25.05.2012 року, ця операція відображена у касовій книзі позивача, а, отже, не потребувала подання авансового звіту, а тому, штраф у розмірі 250 грн. (1000 грн.х25%) застосовано неправомірно.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування строків, передбачених ст.250 ГК України. До 01.01.2011 року (набрання чинності ПК України) штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не підпадали під поняття штрафних санкцій, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діяв до 01.01.2011 року), строк накладення яких прирівнювався до строку нарахування податкового зобов'язання в 1095 днів. На той час фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки відносились до адміністративно-господарських санкцій (адміністративно-господарських штрафів) у розумінні статей 238,239,241 ГК України, і підлягали застосування у межах строків, визначених ст. 250 цього Кодексу, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З 01.01.2011 року набув чинності ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» (набрав чинності 01.01.2011 року), ст. 250 ГК України доповнено ч. 2 наступного змісту: дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відповідно до пп. 20.1.29 п.20.1 ст.20, п. 61.1 ст. 61, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.2, 80.4 ст.80 ПК України, до повноважень податкових органів належать функції з контролю за дотриманням платниками податків законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій. Отже, з 01.01.2011 року штрафні санкції, передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»,, відповідальними за застосування яких є податкові органи, мають статус грошового зобов'язання, передбаченого ПК України.

Відповідно до ст.102 ПК України граничні строки застосування штрафних санкцій (грошових зобов'язань) становлять 1095 календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, за порушення норм з регулювання обігу готівки, які мали місце до 31.12.2010 року, штрафні санкції могли б бути застосовані протягом одного року з дня порушення суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Щодо порушень, допущених після 01.01.2011 року штрафні санкції підлягають застосуванню протягом 1095 днів від дня вчинення порушення.

Отже, відповідачем у межах річного строку, установленого ст.250 ГК України, правомірно застосовано до позивача штраф за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, а також в межах 1095 днів від дня вчинення порушень застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів за період з 01.01.2011 року по 19.07.2012 року, та за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі за період з 08.12.2011 року по 19.12.2011 року

Враховуючи вищевикладене. колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Андвікс», Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року у справі №811/135/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук