Ухвала суду № 36753699, 17.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. справа № 2а-0870/8610/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0003832302 від 06.09.2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі, яким позивачу донараховано податок на додану вартість на суму 30500 грн. та штрафні санкції - 1 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Гермес і К» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2011 року № 193/23-2/31831033.

На підставі акту перевірки № 314/24-2/00186536 від 23.08.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003832302, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30500,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій придбання товарів (послуг) у відповідних податкових періодах позивач не мав необхідні та належним чином оформлені документи.

Так податковим органом за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «КВК» до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за січень 2011 було віднесено суму ПДВ у розмірі 30500,00грн. по операціям з ТОВ «Гермес і К».

Між тим, в ході перевірки були встановлено, що в декларації з ПДВ, поданої за січень 2011р. (вх.2898 від 18.02.2011), в даних розділу 2 «Податковий кредит», у додатку 5 декларацій з ПДВ за січень спочатку було задекларовано постачальника ТОВ «Гермес і К», але уточнюючим розрахунком (вх.17196 від 23.03.2011) позивачем було замінено контрагента ТОВ «Гермес і К» на контрагента ТОВ «Батл» у сумі 30500,00грн.

У період, який перевірявся позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Батл». Із зазначеним підприємством було укладено договір від 23.12.2010 року № 23123, згідно якого ТОВ «Батл» зобов'язано було виконати інвентаризацію власного майна ТОВ «КВК». На виконання умов договору, позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 183000,00грн. в т.ч. ПДВ 30500,00грн. на підставі рахунку-фактури №32 від 28.01.2011. Даний факт підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера та актом здачі-прийняття робіт. При реалізації робіт ТОВ «Батл» виписано та видано податкову накладну ТОВ «КВК».

Так, матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Батл» 23.12.2010 року укладено договір №23123, предметом якого є інвентаризація власного майна ТОВ «КВК».

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано податкову накладну, акт здачі-прийняття робіт, квитанції до прибуткового касового ордера.

Крім того, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва був складений акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Батл» у зв'язку з відсутністю останнього за місцем знаходження.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі і з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

З наданих позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції документів щодо проведення інвентаризації вбачається, що інвентаризація проведена на підставі наказу № 23/12 від 23.12.2010 року, відповідно до якого інвентаризації підлягають товарно-матеріальні цінності на складах № 8, 12 та 15. Інвентаризація повинна проводитися силами ТОВ «Батл» у присутності матеріально відповідальних осіб, які зазначені у наказі. Порядок проведення інвентаризації повинен відповідати Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року.

Основними завданнями інвентаризації є: виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.

В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спорудження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентаризації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них. При виявленні придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, постійно діючою (робочою) інвентаризаційною комісією оформлюється пропозиція про визначення їх справедливої та ліквідаційної вартості.

Надані позивачем копії актів інвентаризації матеріальних цінностей не відповідають формі, не містять відомостей, які повинні бути відображені у даних актах, а отже не відображають результат, який повинен бути досягнутий з огляду на основні завдання інвентаризації.

Крім того, акти інвентаризації не містять підпису матеріально відповідальних осіб. В акти включені як основні засоби так і товарно-матеріальні цінності, які повинні бути відображені в актах іншої форми.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку що дані обставини свідчать про відсутність реальності здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку.

Доводи позивача в апеляційній скарзі що згідно положень п. 86.9 ст. 86 ПК України податковий орган може прийняти податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до відповідно до кримінально-процесуального закону лише після набрання відповідним судовим рішенням законної сили не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.

Постанова слідчого від 18.03.2011 року прийнята в межах розслідування кримінальної справи відносно директора ТОВ «Гермес и К» ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою слідчого від 18.03.2011 року була призначена перевірка дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків, відображення в бухгалтерському та податковому обліку угод по взаємовідносинам ТОВ «КВК» з ТОВ «Гермес и К».

Проте, встановлені податковим органом порушення стосуються взаємовідносинам ТОВ «КВК» з ТОВ «Батл», що пов'язано з помилкою при заповненні позивачем податкової звітності. Отже встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства не стосуються взаємовідносин ТОВ «КВК» та ТОВ «Гермес и К», а відповідно не відноситься до кримінальної справи, що розслідується.

Тому заборона, встановлена положеннями п. 86.9 ст. 86 ПК України щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до відповідно до кримінально-процесуального закону лише після набрання відповідним судовим рішенням законної сили на даний випадок не розповсюджується.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 10.01.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим