Постанова № 36753536, 21.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2014 р. (12:35) Справа №801/11546/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 8124,46 грн.,

Обставини справи: Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 8124,46 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем несплачена сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Позивач явку свого представника в судове засідання 21.01.2014 року не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином - шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Пунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статі 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Порядок справляння плати за землю, у тому числі орендної плати визначений Розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, Нижньогірською районною державною адміністрацією АР Крим 30.01.2006 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 від 30.01.2006 року.

Згідно з довідкою Джанкойської ОДПІ №3452/9/18-0 від 29.11.2013 року відповідач перебуває на податковому обліку з 31.01.2006 року за №20.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Нижньогірською селищною радою (орендодавець) 21.02.2008 року було укладено договір оренди землі.

Відповідно до вказаного договору відповідачем отримано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0613 га несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 9 договору було визначено розмір орендної плати на рік в сумі 1551,80 грн. Пунктом 11 договору передбачалось, що орендна плата вноситься щомісяця до 30 числа місяця за звітним у розмірі 129,32 грн.

У зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель смт. Нижньогірський, до договору оренди землі від 21.02.2008 року було укладено додаткову угоду, якою до пункту 9 договору були внесені зміни та визначено річний розмір орендної плати у розмірі 5058,64 грн. Орендна плата на місяць була визначена у розмірі 421,55 грн. (пункт 11 договору).

Сторонами договору 01.01.2012 року було підписано розрахунок орендної плати на 2012 рік. Відповідно до вказаного розрахунку річна сума орендної плати становить 5058,64 грн.

Враховуючи вимоги податкового законодавства, відповідачем 20.02.2012 року до податкового органу було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, яку зареєстровано у податковому органі за №12001433.

Відповідно до зазначеної декларації, загальна сума земельного податку, що підлягає сплаті у 2012 році, становить 1643,37 грн., у тому числі 136,95 грн. щомісячно з січня по листопад 2012 року та 136,92 грн. у грудні 2012 року.

Відповідачем 25.11.2013 року до податкового органу було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, де розмір орендної плати було збільшено на суму 3415,27 грн., у тому числі на суму 284,60 грн. щомісячно.

У зв'язку із самостійним виправленням помилок, відповідачем у декларації був визначений штраф у розмірі 102,46 грн. та пеня в сумі 391,23 грн.

Крім того, 25.11.2013 року відповідачем до податкового органу було надано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, яку зареєстровано у податковому органі за №1300007152.

Відповідно до зазначеної декларації, загальна сума земельного податку, що підлягає сплаті у 2013 році, становить 5058,64 грн., у тому числі 421,55 грн. щомісячно з січня по листопад 2013 року та 421,59 грн. у грудні 2013 року.

Однак, відповідачем не було проведено своєчасно та у повному обсязі оплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 8124,46 грн., у тому числі з орендної плати за 2012 рік - 3415,27 грн., з орендної плати за період з січня по жовтень 2013 року - 4215,00 грн., штраф - 102,46 грн. та пеня - 391,23 грн.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату боргу №1/281 від 25.04.2008 року та №2/472 від 10.07.2008 року. Однак, податкові вимоги не були вручена відповідачу з причини відсутності адресата за вказаною адресою, про що зазначено у довідках відділення поштового зв'язку від 07.06.2008 року та від 22.11.2008 року.

Пунктом 6.2.4 статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент направлення відповідачу вимог, було передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На підставі зазначеного, податкові вимог були розміщені на дошці податкових оголошень 09.06.2008 року та 24.11.2008 року відповідно.

Відтак, податкову вимогу №1/281 від 25.04.2008 року слід вважати врученою відповідачу 09.06.2008 року, податкову вимогу №2/472 від 10.07.2008 року - 24.11.2008 року.

Судом не встановлено доказів оскарження позивачем податкових вимог.

З огляду на зазначене вище, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати за земельні діялнки становить 8124,46 грн.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не було надано суду доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Права органів доходів і зборів на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.18 та 201.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

На підставі вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.01.2014 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 22.01.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_2; адреса: АДРЕСА_2) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 8124,46 грн. на користь місцевого бюджету Нижньогірського району (р/р№33213815700193 в ГУДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 37956998, код платежу 13050500).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.