Вирок № 36752519, 21.01.2014, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/2066/13-к

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"21" січня 2014 р.

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря - Гладишко Н.А.,

прокурора - Бабенкова О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12013060290000341 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Рогачі Ружинського району Житомирської області,

проживаючого АДРЕСА_1

Київської області, українця, громадянина України, освіта середня,

неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Сквирського

районного суду Київської області від 07.08.2013 року по ч.2 ст.15,

ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на

підставі ст.75 КК України від відбуття покарання з іспитовим

строком на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,

в с т а н о в и в:

06 жовтня 2013 року близько 07 години 30 хвилин (точний час не встановлено) ОСОБА_1, будучи раніше судимим по ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, з метою вчинення розбійного нападу для заволодіння грошовими коштами прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2 Сквирського району Київської області, де проживає гр. ОСОБА_2, та з вказанною метою запропонував останньому з'їздити у с.Чехова Ружинського району Житомирської області під вигаданим приводом здійснення купівлі картоплі у жителів цього населеного пункту.

На дану пропозицію ОСОБА_2. погодився і вони разом автомобілем "ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1, законним володільцем якого на підставі доручення власника є ОСОБА_3, яка надала вказанний автомобіль в законне користування ОСОБА_2., поїхали в с.Чехову Ружинського району Житомирської області, де близько 13 години 00 хвилин зупинились біля нежитлового приміщення по вул.Польовій.

2

Тоді ж, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 під вигаданим приводом вийшов з автомобіля та зайшов на територію нежитлового приміщення, де знайшов та взяв металевий прут, з яким підійшов ззаду до ОСОБА_2., який стояв біля вказанного автомобіля, та умисно з метою вчинення розбійного нападу для заволодіння грошовими коштами в сумі 4000 грн., які були у ОСОБА_2., наніс останньому вказаним металічним прутом два удари в область голови, заподіявши таким чином легкі тілесні ушкодження у вигляді рани та крововиливу у лівій тім'яній ділянці.

Хвилюючись за своє життя, ОСОБА_2. втік з місця події, чим перешкодив ОСОБА_1 заволодіти належними йому грошовими коштами в сумі 4000 грн.

Тоді ж у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, яким користувався на законних підставах ОСОБА_2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 по вул.Польовій в с.Чехова Ружинського району Житомирської області безпосередньо після вчинення вказанного розбійного нападу на ОСОБА_2., повторно незаконно заволодів транспортним засобом, а саме: самовільно, всупереч волі законного користувача ОСОБА_2., відчинивши незамкненні передні ліві двері, проник у автомобіль"ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1, вартістю 13238.80 грн., де за допомогою ключа запалення запустив двигун та поїхав з місця вчинення злочину.

Тоді ж, тобто 06 жовтня 2013 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в автомобілі "ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1, який рухався по вул.Польовій в с.Чехова Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки чужого майна, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу таємно викрав з відсіку салону вказанного автомобіля мобільний телефон "Нокіа Х2-02", вартістю 200 грн., який належав ОСОБА_2, а також незаконно заволодів важливими особистим документом останнього - посвідченням на право керування транспортним засобом, а саме: посвідченням водія НОМЕР_3, виданим 27.12.2011р. на ім'я ОСОБА_2.

Здобутим внаслідок своїх злочинних дій майном ОСОБА_1 в послідуючому розпорядився на власний розсуд: автомобіль "ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1 продав ОСОБА_4, який був необізнаний про походження вказанного автомобіля; мобільний телефон "Нокіа Х2-02", залишив в якості плати за проїзд ОСОБА_5, який був необізнаний в походженні вказанного майна; посвідчення водія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2. зберігав при собі.

В суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказанного визнав повністю та пояснив, що на початку жовтня 2013 року вирішив вчинити розбійний напад з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, з яким був знайомий, або, якщо вдасться, таємно викрасти у останнього ці кошти.

З вказанною метою, він запропонував потерпілому з'їздити в с.Чехову Ружинського району Житомирської області ніби-то для купівлі у жителів цього села картоплі. ОСОБА_2. , нічого не підозрюючи про його злочинні наміри, погодився на вказану пропозицію і взяв для цього із собою 4000 грн., які поклав в кишеню одягу.

На автомобілі ОСОБА_2. вони близько 13 години приїхали в с.Чехову Ружинського району, де зупинились біля якоїсь нежитлової будівлі. ОСОБА_2. залишився біля автомобіля, а він пішов до вказанної будівлі, де знайшов металевого прута, яким вирішим скористатись для нападу на ОСОБА_2. для заволодіння грошовими коштами, які були у потерпілого. Підійшовши ззаду до ОСОБА_2., який стояв нагнувшись біля капота, він вдарив останнього два рази вказаним металевим прутом по голові.

2

Однак гроші у ОСОБА_2. забрати не зміг, оскільки останній швидко втік з місця події.

Тоді ж він вирішив угнати автомобіль ОСОБА_2. для того, щоб потім продати його. З цією метою він сів за кермо і за допомогою ключа запалення, який був в автомобілі, завів його і поїхав.

Будучи в автомобілі та їдучи по вулиці в цьому ж селі, він вирішив викрасти речі, які були в бардачку автомобіля, а саме: мобільний телефон ОСОБА_2. та посвідчення водія останнього. Вказане він забрав з бардачка та поклав до себе в кишеню одягу.

В послідуючому угнаний автомобіль ОСОБА_2. він продав, мобільним телефоном розплатився за проїзд, а посвідчення водія зберігав при собі, аж поки його не вилучили працівники міліції.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв"язку з відсутністю спору по фактичних обставинах справи, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, і відповідно до ч.3 ст.349 КПК України обмежився показами обвинуваченого та оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, які підтверджують вартість викраденого майна та угнаного автомобіля, а також наявність та характер тілесних ушкоджень заподіяних потерпілому, а саме:

-висновками судово-медичної експертизи №692 від 08.10.2013р. та №763 від 20.10.2013р., з яких вбачається, що при огляді у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани та крововиливу в лівій тімяній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмету і не виключається їх нанесення за допомогою металевого прута. Експертом також встановлено, що місць прикладення сили, внаслідок яких утворились ці тілесні ушкодження, було не менше одного;

-висновком автотоварознавчої експертизи №В-179 від 25.10.2013р., з якого вбачається, що вартість наданого для дослідження автомобіля "ГАЗ-3302", державний номер НОМЕР_1 станом на 06.10.2013р. складає 13238 грн. 80 коп.;

-довідкою товарознавця ОСОБА_7 від 01.12.2013р., з якої вбачається, що вартість мобільного телефону Нокіа-Х2-02, бувшого у використанні, станом на 06.10.2013р. становить 200 грн.

Як вбачається з копії вироку Сквирського районного суду Київської області від 07.08.2013р., ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185КК України, та йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та відповідно до ст.75 КК України він був звільнений від відбування вказанного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до впевненості, що ОСОБА_1 вчинив:

-розбій, оскільки вчинив напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майно, застосовуючи до нього, тобто до особи, яка зазнала нападу, насильство, небезпечне для здоров'я, і вказані дії обвинуваченого підлягають кваліфікації по ч.1 ст.187 КК України;

-повторно, оскільки раніше вчинив злочин, передбачений статею 185 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом, і вказані дії обвинуваченого кваліфікуються по ч.2 ст.289 КК України;

-повторно крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, і ці дії обвинуваченого підлягають кваліфікації по ч.2 ст.185 КК України;

-незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом, і ці дії обвинуваченого кваліфікуються по ч.3 ст.357 КК України.

4

Визначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.

ОСОБА_1 вчинено умисні злочини, зокрема два з яких - тяжкі злочини, за які передбачено покарання лише у виді позбавлення волі.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 по злочинам, передбаченим ч.1 ст.187 та ч.3 ст.357 КК України, є рецидив злочину.

По злочинам, передбаченим ч.2 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України, обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає щире розкаяння у скоєнні злочинів та активне сприяння їх розкриттю.

По місцю проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, ніде не працює, проживає разом з батьками .

На підставі вказанного, суд призначає ОСОБА_1 по ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 та по ч.2 ст.289 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний та наближений до мінімального строк, а по ч.3 ст.357 КК України - покарання у виді обмеження волі, не знаходячи підстав для застосування більш м'якого покарання, передбаченого санкцією вказанної статті.

При цьому суд, враховуючи особу обвинуваченого, його молодий вік, а також наявність обставин, які пом'якшують його покарання, вважає за недоцільне застосовувати по ч.2 ст.289 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна.

До покарання за данним вироком , яке суд призначає обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення вказанних злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, суд відповідно до ч.1 ст.71 КК України частково приєднує невідбуту частину покарання по вироку Сквирського районного суду Киїівської області від 07.08.2013р. у виді 1 місяця позбавлення волі.

Речові докази по справі: автомобіль "ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1 - підлягає поверненню законному володільцю, а посвідчення водія - потерпілому.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:

-ч.1 ст.187 КК України, і призначити покарання - 3 (Три) роки позбавлення волі;

-ч.2 ст.289 КК України, і призначити покарання - 5(П'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

-ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання - 2(Два) роки позбавлення волі;

-ч.3 ст.357 КК України, і призначити покарання -2(Два) роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 (П'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

До вказаного покарання на підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку Сквирського районного суду Київської області від 07 серпня 2013року у виді 1 місяця позбавлення волі, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків - 5 (П'ять) років 1(Один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

5

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередньою - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 08 грудня 2013 року, зарахувавши йому в строк відбування покарання перебування під вартою по данній справі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Рогачі Ружинського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області (Отримувач: УДКСУ у м.Житомирі(м.Житомир) банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002 код класифікації доходів -24060300) процесуальні витрати по справі в сумі 391 грн.20коп. (Триста дев'яносто одна гривня 20 копійок).

Речові докази по справі:

-автомобіль "ГАЗ"-3302 , номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Ружинському РВ УМВС України в Житомирській області, повернути законному володільцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження, проживаючій АДРЕСА_3

-посвідчення водія НОМЕР_3, яке знаходитться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, повернути останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення .

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому та прокурору.

Суддя З. Б. Руденко.