Постанова № 36752397, 21.01.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 січня 2014 р. №820/11901/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Скріпнік О.М.

за участю: представника позивача - Калініної О.Ю.,

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Хпркові в приміщенні Харківського окружного адміністративного судуадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «ЛОКСИ», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0003872203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагента позивача певних висновків, викладених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПТР «Ресурс». Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Шамілової Л.Ш. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки від 04.11.2013 року №901/20-0431-22-03-07/38630870. Вказала про неможливість встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентом.

Представник позивача Калініна О.Ю. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Шамілова Л.Ш. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області 14.03.2013 року(а.с.71, 101), перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 15.03.2013 року за №20311347959 (а.с.69), є платником податку на додану вартість (а.с.102).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 20.03.2013 року №846499, видами діяльності ТОВ «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах (а.с.101)

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ПТР «Ресурс» (податковий номер 38345813) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2013 по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 04.11.2013 року №901/20-0431-22-03-07/38630870 (а.с.8), яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у вигляді завищення податкового кредиту в сумі 8344,77., в т.ч.: по взаємовідносинам з ТОВ «ПТР «Ресурс» за червень 2013 року у сумі 6011,38 грн., за липень 2013 року у сумі 2333,39 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0003872203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 10430,96 грн., в тому числі 8344,77 грн. за основним платежем та 2086,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.21).

З акту перевірки від 04.11.2013 року №901/20-0431-22-03-07/38630870 вбачається, що підставою для висновку щодо завищення податкового кредиту на суму 8344,77 грн., з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ «ПТР «Ресурс», став акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.10.2013 року №1508/26-55-22-01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПТР «Ресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 року".

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 04.11.2013 року №901/20-0431-22-03-07/38630870, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТД «ЛОКСИ» (покупець) та ТОВ «ПТР «Ресурс» (постачальник) укладено договір поставки від 13.06.2013 року №10/06-2013 (а.с.54). Згідно п.1 договору - постачальник зобов'язується поставити покупцю товар в обумовленому цим договором порядку, асортименті та за цінами, що зазначені у виставлених накладних до договору, а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2 передбачено здійснення поставки на умовах письмової заяви покупця з вказанням асортименту та кількості товару згідно товаро-транспортними документами на склад покупця.

На виконання умов договору ТОВ «ТД «ЛОКСИ» на підставі письмової заявки прийняло товар - канцелярське приладдя, а саме: ручки, ролер, олівці тощо (а.с. 49-51), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.11-112) та відомістю по рахунку (а.с.107-108), а ТОВ «ПТР «Ресурс» виписало податкові накладні (а.с. 43-46), видаткові накладні (а.с.47,49) та накладну (а.с.51), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним товарів за вказаним договором.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «ПТР «Ресурс», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На підтвердження реальності поставки товару позивачем надані товарно-транспортні накладні (а.с.109,110,118,119), з яких вбачається, що товар був поставлений постачальником на адресу позивача.

Наявність умов для зберігання придбаних товарів позивачем підтверджено наданою копією договору оренди приміщення з актом прийому-передачі приміщення за адресою: м. Харків, вул. Примакова,46 (а.с.103-106).

Позивачем надано до матеріалів справи докази оприбуткування придбаного товару у бухгалтерському обліку позивача - оборотно-сальдова відомість по рахунку (а.с.107-108), що також підтверджує фактичне здійснення фінансово-господарських відносин між позивачем та постачальниками ТОВ «ПТР «Ресурс».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання товару у ТОВ «ПТР «Ресурс».

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між позивачем ТОВ «ПТР «Ресурс» визнані в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «ТД «ЛОКСИ».

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ «ПТР «Ресурс», позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що не заперечується відповідачем. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПТР «Ресурс».

Посилання відповідача на акт від 07.10.2013 року №1508/26-55-22-01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ПТР «Ресурс» суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД «ЛОКСИ» та ТОВ «ПТР «Ресурс» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0003872203 прийнято Державною податковою інспекцію у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області' необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «ЛОКСИ» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.11.2013 року №0003872203.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22.01.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.