Постанова № 36752253, 21.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р.

Справа № 916/13/1926

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на ухвалу господарського суду Одеської області від „05” грудня 2013 року про повернення позовної заяви

по справі № 916/13/1926

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ”

про стягнення 2 066 462,16 грн.

В С Т А Н О В И В :

03.12.2013 року Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі по тексту – позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” про стягнення 2 066 462,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2013 року по справі № 916/13/1926 (суддя Желєзна С.П.) повернуто позовну заяву і з доданими до неї документами позивачу без розгляду, на підставі пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем в підтвердження відправки копії позову з доданими до неї документами надано фіскальний чек № 1449 з описом вкладення від 29.11.2013 року, проте зі змісту опису не можливо встановити перелік документів, а саме додатки які були направлені на адресу відповідача. Тому на думку суду першої інстанції, зазначений фіскальний чек з описом вкладення не можуть бути належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду Одеської області. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.

На думку скаржника, висновок суду суперечить як змісту позовної заяви, так і доказам, що долучені позивачем до позовної заяви.

За твердженням скаржника, господарський суд Одеської області порушив вимоги господарського процесуального законодавства, а саме положення ч.1 ст.56 та п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, всебічно не перевірив та не довів фактичні обставини, на які він посилається.

Представники відповідача та позивача в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Однак, до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від позивача, в якій останній просив розглянути справу за наявними матеріалами та скасувати ухвалу суду першої інстанції щодо повернення позову без розгляду у зв’язку з неможливістю направлення в судове засідання уповноваженого представника позивача. Як вбачається зі штампу канцелярії суду, зазначене клопотання надійшло 17.01.2014 року. При цьому, слід зазначити, що позивачем не додано жодного документу в підтвердження доводів щодо поважності причини відсутності представника Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в судовому засіданні 21.01.2014 року. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” відзив на апеляційну скаргу до суду не надавала. Таким чином, на час розгляду апеляційної скарги (12:35 – 11:55), за відсутності доказів поважності причин неявки представника відповідача в судове засідання, апеляційна скарга була розглянута за його відсутністю.

Публічне акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” відзив на апеляційну скаргу не надавало, її представник в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлено, про причини неявки в судове засідання не повідомило, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляло, тобто без поважних причин не скористалося своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Відповідно до ч.2 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження оскільки, представники сторін в судове засідання 21.01.2014 року не з’явився, хоча останні були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, відповідними поштовими повідомленнями строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.102 ГПК України, закінчується та ніхто із сторін не заявив клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю представників ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ПАТ „Одеська ТЕЦ”.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що до позовної заяви №31/10-5461 від 28.11.2013, зареєстрованої Господарським судом Одеської області 03.12.2013 року № 5102/13, позивач в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками надав опис форми № 107. Зі змісту цього опису вбачається, що на адресу ПАТ „Одеська ТЕЦ” відправником - ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” була направлена копія позовної заяви № 31/10-5461 від 28.11.2013 року з доданими до неї документами кількістю – 2 предмета. На вказаному описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 29.11.2013 року та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Зі змісту п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України випливає, що суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо взагалі відсутні докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Опис вкладення – це документ, який складається під час відправлення кореспонденції, а наявність на описі вкладення календарного штемпеля поштового відділення з номером поштового відправлення є доказами відправлення такого листа.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження виконання вимог ст. 56, 57 ГПК України в частині направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї було надано опис форми №107 з відбитком поштового штемпеля з датою відправлення та підпис працівника поштового зв'язку, який перевірив відповідність вкладення тим документам, які надсилались відповідачу.

Також, в матеріалах справи наявний фіскальний чек від 29.11.2013 року № 1449, що підтверджує відправлення відповідачу копії позовної заяви (квитанція про направлення позовної заяви відповідачу з описом вкладення).

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК, між тим до позовної заяви додані докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, а саме фіскальний чек №1449 та опис вкладення від 29.11.2013р., зокрема в переліку останнього зазначено: копія апеляційної заяви №31/10-5461 від 28.11.13 з доданими до неї документами, а те, що кількість предметів в описі вкладення не відповідає кількості документів, що зазначенні в додатку до позовної заяви, а також те, що в описі вкладення не зазначено кількість аркушів, не є підставою для повернення позовної заяви.

Таким чином, опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 29.11.2013 року є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг витребувати додаткові докази, але не повертати позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.12.2013 року по справі № 916/13/1926 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” – задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від „05” грудня 2013 року про повернення позовної заяви без розгляду по справі № 916/13/1926 скасувати.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, м.Одеса, вул. Церковна, 29, п/р №260002135555 ПАТ „Укргазбанк” МФО 320478, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, п/р №26002007367001 в ФПАТКБ „Південкомбанк”, м.Київ МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 573,50 (п’ятсот сімдесят три грн. 50 коп.)

4. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Справу № 916/13/1926 передати на розгляд господарського суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „22” січня 2014 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров