Ухвала суду № 36751991, 22.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року справа №812/9002/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Крамської С.О.

за участю

представника позивача Ніколаєнко О.О. (за довіреністю)

представника відповідача 1 Шуйського О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/9002/13-а (головуючий І інстанції Тихонов І.В. ) за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Луганської митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною щодо неповернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 692213,82 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Луганської митниці Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною щодо неповернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 692213,82 грн. (арк.справи 3).

Постановою суду першої інстанції від 29.11.2013 року адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною щодо неповернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 692 213,82 грн - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» (р/р 2600711086220 у ДФ АБ «Експресбанк», МФО 335838, код ЄДРПОУ 34502350)надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 692 213, 82 грн. (шістсот дев'яносто дві тисячі двісті тринадцять гривень 82 копійки). В решті позовних вимог відмовлено. (арк.справи 94-97)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Луганська митниця Міндоходів - подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі . (арк.справи 99-100)

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» зареєстроване Попаснянською районною державною адміністрацією 03.09.2007 р. (код ЄДРПОУ 34502350). (арк.справи 10)

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 р., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 р. скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» задоволено. Визнано протиправними дії Луганської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості , заявленої ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Скасовано рішення Луганської митниці про визначення митної вартості № 702190001/2012/000086/2 від 03.05.2012, № 702190001/2012/000087/2 від 04.05.2012, № 702190001/2012/000091/2 від 07.05.2012, № 702190001/2012/000092/2 від 11.05.2012, № 702190001/2012/000093/2 від 11.05.2012, № 702190001/2012/000094/2 від 18.05.2012, № 702190001/2012/000095/2 від 22.05.2012, № 702190001/2012/000096/2 від 29.05.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, згідно графи 47ВМД № 702190001/2012/001954 від 04.05.2012, ВМД № 702190001/2012/001980 від 08.05.2012, ВМД № 702190001/2012/002003 від 24.05.2012, ВМД № 702190001/2012/002282 від 22.05.2012, ВМД № 702190001/2012/002284 від 22.05.2012,ВМД № 702190001/2012/002379 від 31.05.2012. різницею між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (у разі сплати до Державного бюджету за митною вартістю, визначеною митним органом) становить 692 213,82 грн., (рядок 028/3, код 53). (арк.справи 17-33)

Також, судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до Луганської митниці Міндоходів із заявою № 155 від 16.09.2013 р. (арк.справи 85-86) про повернення надміру сплачених коштів, проте листом від 07.10.2013 р. № 6.1/1-14/3261 (арк.справи 87-89) в задоволенні заяви відмовлено з тих підстав, що заява подана з порушенням розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справляння яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р.

Відповідно до п. 43.1. ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або над міру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент відкриття провадження у справі), повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 3ст. 301 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Системний аналіз наведених та інших норм законодавства вказує на те, що платник податків вправі повернути надмірно (помилково) сплачені митні платежі, для чого законодавцем встановлено дві умови: по-перше, наявність самого факту надмірно (помилково) сплачених коштів з підстав визначених законом; по-друге, необхідною передумовою повернення коштів є факт звернутися до митного органу із відповідною заявою про повернення таких платежів протягом 1095 днів з моменту перерахування коштів або отримання права на таке відшкодування.

Так, право на відшкодування позивачем коштів виникло з 03.09.2013 р., а саме з моменту набрання законної сили постановою Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013 р. у справі № К/800/13605/13.

До Луганської митниці Міндоходів із заявою № 155від16.09.2013 р. позивач звернувся протягом 1095 днів.

Процедуру повернення платникам податків коштів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначено Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 (далі - Порядок № 618).

Згідно п. 1 розділу III Порядку № 618 для повернення з державного бюджету України митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява до вільної форми.

Відповідно до п. 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Згідно п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011р. № 845 (далі - Порядок № 845), судові рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Згідно із підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 12.10.2011 року N 1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 16 Порядку № 845 органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже, враховуючи той факт, що правовим наслідком скасування спірних рішень про визначення митної вартості товару є повернення позивачу різниці між сумами ПДВ визначених декларантом та сумою ПДВ яка визначена на підставі рішень митного органу, з метою повного та всебічного захисту інтересів юридичної особи, та прийняття рішення, яке б гарантувало дотримання і захист суб'єкту у сфері публічно-правових відносин, як це передбачено принципами адміністративного судочинства, обов'язок здійснення безспірного списання надмірно сплаченої суми ПДВ за рішенням суду покладається на Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що сума зайво сплачених митних платежів підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на центральний орган виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Тобто, відповідач № 1 - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідач № 2, у відповідності до Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Враховуючи, що Державна казначейська служба України як бюджетна установа використовує бюджетні кошти лише за призначенням, а тому стягнення у судовому порядку коштів в тому числі відшкодування витрат понесених внаслідок прийняття незаконних рішень органів державної влади неможливо без відповідного виділення їх з державного бюджету (бюджетного призначення).

Виходячи з наведеного, та зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому засіданні правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» податку на додану вартість в сумі 692 213,82 грн., переплаченого у зв'язку з коригуванням митної вартості імпортованого товару обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Луганської митниці Міндоходів відносно ненадання висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/9002/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 р. у справі № 812/9002/13-а - залишити без змін.

Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивні частини у судовому засіданні 22 січня 2014 року у присутності представників сторін. Повний текст ухвали складений та підписаний 24 січня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко