Постанова № 36751864, 15.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року № 813/9268/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Сущак В.О.,

представника відповідача Шпака В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області (надалі-УПФУ в м.Червонограді Львівської області, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (надалі-ПАТ «Шахта «Надія», відповідач) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 78 897,29 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року не здійснював компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 78 897,29 грн. Оскільки вказана сума витрат не була сплачена відповідачем самостійно, тому ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою судді від 11 грудня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №813/9268/13-а.

Ухвалою судді від 25.12.2013 року розгляд даної справи призначено у судовому засіданні (відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України)

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та подав письмове заперечення проти позову, в якому вказав на відсутність законодавчо встановленого обов'язку Підприємства зі сплати відшкодування, просив суд у задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Шахта «Надія» є юридичною особою і зареєстроване в УПФУ в м.Червонограді Львівської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам Підприємства за списком №2 за становить 78 897,29 грн. та факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розрахунком суми боргу відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 78 897,29 грн. відповідачем самостійно не сплачена.

Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року №1461-ІІІ) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року №1461-ІІІ (надалі - Закон №1461-ІІІ), який набрав чинності 15.03.2000 року, частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено.

Згідно пункту 1 розділу І Закону №1461-ІІІ пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено абзацом четвертим, відповідно до якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Підпунктом 1 пункту 2 розділу І Закону №1461-ІІІ абзац третій пункту 1 у статті 4 викладено в новій редакції, згідно якою 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом третім і четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР, об'єктом оподаткування є: для платників збору, - визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В силу абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту б) частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Згідно з пунктом 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Пунктом 6.4 розділу 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.5 розділу 6 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідності до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З приводу тверджень відповідача щодо виставлення Підприємству, згідно розрахунків, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень-вересень 2013 року, то суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами і іншими нормативними актами України, а також визначених статтею 2 КАС України принципів, тому правових підстав для сумнівів у правильності обчислення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

У свою чергу, відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 78 897,29 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи; доказів погашення Підприємством зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (Львівська обл., Сокальський район, с.Сілець; код ЄДРПОУ 00178175) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 78 897 (сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 29 коп.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 січня 2014 року.