Ухвала суду № 36751171, 22.01.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/8275/13 Головуючий 1-ї інстанції - Задорожний М.І.

Справа № 2-638/15605/13 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : на дії.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Гелашвілі Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Підгірного О.С., посилаючись на те, що державний виконавець не виніс постанову про призначення дати та часу примусового виселення його із квартири АДРЕСА_1.

Крім того, в додатковій скарзі ОСОБА_1 просив визнати незаконними дії державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ щодо здійснення примусового виселення мешканців спірної квартири, включаючи малолітню дитину.

Державний виконавець Підгірний О.С. заперечував проти скарги, просив залишити її без задоволення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року скарга ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою визнати дії державного виконавця такими, що порушили норми Закону «Про виконавче провадження».

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не з'явились. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не з'явився до суду через хворобу у зв'язку з чим розгляд справи прохав перенести на інший час, задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких документів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, а посилання на надання таких документів після його одужання є безпідставними та направленими на затягування розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК України щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку учасників процесу в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст. 312 ЦПК| України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відмовляючи в задоволенні поданої ОСОБА_1 скарги, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження та призначення примусового виконання судового рішення діяв в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень.

Судова колегія погоджується з такими висновками районного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» .

Вимоги до виконавчого документа визначені в ст. 18 Закону, правовою нормою якої, встановлено, що у виконавчому документі зокрема, зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; резолютивна частина рішення.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені законодавцем у ст. 19 Закону.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження).

Як встановлено по справі, на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2013 року, судом виданий виконавчий лист про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із гуртожитку, належного Харківському національному медичному університету ха адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

.

В обґрунтування своєї скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження йому не направлялась, не надавався строк для добровільного виконання. Про примусове виконання рішення суду йому стало відомо із постанови від 20.09.2013 року про залучення до примусового виконання рішення суду працівників міліції.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, 19.09.2013 року державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Підгірним О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Дзержинським районним судом м.Харкова 03.09.2013 року про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із гуртожитку, належного Харківському національному медичному університету за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Із поштових квитанцій вбачається, що копії вказаної постави та супроводжувальні листи були направлені рекомендованою кореспонденцією ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.44-50, 58-64).

За таких обставин, встановивши, що вищезазначена постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у відповідності до вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 за її безпідставністю, правильно зазначивши при цьому, що на даний час вже відсутній предмет оскарження, оскільки рішення суду виконано.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта у даному випадку є несуттєвими, оскільки фактично зводяться до оскарження рішення суду про виселення, а тому судове рішення, прийняте по суті розглянутої скарги не спростовують, і не дають підстав для висновку| про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи| процесуального| права, які призвели| або| могли призвести| до неправильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді :