Ухвала суду № 36751151, 22.01.2014, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 638/10955/13-ц

Провадження № 22-ц/790/7952/13 Головуючий 1 ін. - Купіна М.А.

Категорія: «договірні» Доповідач - Бородін М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: Бородіна М.М.,

суддів - Міненкової Н.О., Костенко Т.М.,

при секретарі - Ригіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору зобов'язання укласти договір купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що 05 липня 2013 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір зобов'язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору відповідачка, яка діяла від свого імені, взяла на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири, в строк не пізніше 19 липня 2013 року.

Позивач за умовами договору сплатила відповідачі 8 100 грн. попереднього платежу, який входить у вартість об'єкта нерухомості.

Однак їй, 17 липня 2013 року стало відомо, що ОСОБА_3 не є власником даної квартири та не має повноважень на здійснення будь-яких нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд визнати недійсним договір зобов'язання укласти договір купівлі-продажу спірної квартири та зобов'язати відповідача повернути отримані грошові кошти в сумі 8100 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що відповідач приховала справжні відомості про власника квартири, крім того, спірна квартира перебуває в іпотеці.

Представник відповідача проти позову заперечував, пояснив що власником квартири є ОСОБА_4, чоловік відповідачки, який надав їй довіреність для відчуження квартири. В умовах договору було зазначено, що квартира є заставним майном ПАТ «Астра банк», у позові просив відмовити.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт зазначає, що спірна квартира перебуває в іпотеці банку, отже не може бути відчужена без згоди іпотекодержателя.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, вислухавши думку осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір зобов'язання укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.6.2 вказаного договору ОСОБА_3 зобов'язалася відчужити ОСОБА_2 квартиру в строк до 19 червня 2013 року.

Право власності на вказану квартиру зареєстроване за ОСОБА_4

На а.с. 23 є довіреність ОСОБА_4, якою він уповноважив ОСОБА_3 бути його представником за всіма питаннями, пов'язаними з оформленням та отриманням необхідних документів для відчуження належної йому квартири АДРЕСА_1. Зокрема ОСОБА_3 надано право на укладання та підписання попередніх договорів.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що відповідач мала достатній обсяг повноважень для укладання вказаного договору.

Не знайшли свого підтвердження і посилання апелянта на те, що спірна квартира перебуває у іпотеці ПАТ «Астра Банк», без годи якого її не можна відчужувати.

Колегія суддів зазначає, що попередній договір не є договором відчуження нерухомого майна, отже безпосередньо права та обов'язки іпотекодержателя не порушує.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В супереч вимогам ч.1 ст. 60 ЦПК України апелянт будь-яких відомостей про те, що вона уклала вказаний договір під впливом обману не надала, не встановлено таких відомостей і колегією суддів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та ст. ст. 308, 314, 317 ЦПК колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом вірно, суддя