Ухвала суду № 36749432, 13.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 р.Справа № 17/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 15.10.2013р. по справі № 17/15

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2007 року, Комунальне підприємство «Теплоенерго» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просив, після зміни позовних вимог,визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2007 року №0002492301/0/1388 в частині визначення сум податкової забов"язання за період 3 кварталу 2004 року на суму 445 550 та 4 кварталу 2004 року на суму 193 800 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суми податкової заборгованості.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 15 жовтня 2013 р. позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 року №0002492301/0/1388 відповідача в частині визначення сум податкової заборгованості за період 3 кварталу 2004 року на суму 445 550 грн. та 4 кварталу 2004 року на суму 193 800 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суми податкової заборгованості за ці періоди 2004 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм ст. 15, п.22.5 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2007 рік, про що був складений акт №344/23-210/31700972 від 11.06.2007 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, ст.15, п.22.5, ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2004 рік у розмірі 639 350 грн., в тому числі за 3 квартал 2004 року на суму 445 550 грн., 4 квартал 2004 року на суму 193 800 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 року № 0002492301/0/1388, яким позивачу було визначену суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у розмірі 969 483 грн., із них за основним платежем - 647 561 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 321 922 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Бюджетному кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року №5-рп/2010.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції приписів статті 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спростовуються висновками рішення Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року по справі №5-рп/2010.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року №5-рп/2010 положення частини другої статті 1 Закону №1251-ХП та статті 15 Закону №334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями статей 5.7,8.67,92,140,142.143 Конституції України, статей 7,9,69,96,97,103,108 БК, статей 16,61,62,63,66 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини другої статті 1 Закону № 31251-ХП встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність нарахування позивачем податку на прибуток у 2004 році з урахуванням пільги, встановленої рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.06.2004 року «Про звільнення комунальних підприємств «Кременчукенерго» та «Теплоенерго» від сплати податку на прибуток на 2004 рік».

Матеріали справи свідчать про те, що на час здійснення нарахування податку на прибуток та розгляду даної справи рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.06.2004 року «Про звільнення комунальних підприємств «Кременчукенерго» та «Теплоенерго» від сплати податку на прибуток на 2004 рік» є чинним.

За наведених підстав, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2007 року № 0002492301/0/1388 відповідача в частині визначення сум податкової забозобов"язання за період 3 кварталу 2004 року на суму 445 550 грн. та 4 кварталу 2004 року на суму 193 800 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суми податкової заборгованості за ці періоди 2004 року.

Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що питання правомірності рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.06.2004 року було розглянуто у справі №АС 17/119/2018 та за результатами судового розгляду було залишено без змін.

За правилами частини 1 статі 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 15.10.2013р. по справі № 17/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С.