Ухвала суду № 36749342, 15.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9959/13-а

15.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 12.11.13 у справі № 801/9959/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (пров. Автобусний, 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення - рішення, винесені 14.10.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим:

- №0010852210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 262821 грн., з яких 210257 грн. - основний платіж та 52564 грн. - штрафні санкції;

- №0010862210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299810 грн., з яких 299796 грн. - основний платіж та 14 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на підставі Наказу №241 від 31.07.2013 року, ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства науково-виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс"(далі: ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 рік.

За результатами перевірки складений Акт №890/22.10/31257690 від 30.09.2013 року (т.с.1, а.с.25-100), яким виявлені порушення ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс":

- пп.14.1.13, пп.14.1.31, пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.202, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.1, пп.135.2, пп.135.5.4, п.135.4, п.135.5 ст.135, п.44.1 ст.44 розд. II, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 627906 грн. (у тому числі за 2-3 квартали 2011 року на суму 191051 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 311950 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 1509 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 42280 грн., за 2012 рік на суму 315956 грн.)

- пп.14.1.13, пп.14.1.31, пп.14.1.36, пп.14.1.156, пп.14.1.191, пп.14.1.202 п.14.1. ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 п.201.4 ст.201, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 374293 грн., в тому числі за липень 2011 року у сумі 86029 грн., серпень 2011 року у сумі 29467 грн., за вересень 2011 року у сумі 192 грн., грудень 2011 року у сумі 105130 грн., за серпень 2012 року у сумі 52 грн., за вересень 2012 року у сумі 25836 грн., за жовтень 2012 року у сумі 24698 грн., за грудень 2012 року 102889 грн.

Під час проведення перевірки ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим була використана інформація про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Укрторгпартнер", ПП Визит Торг", БВП "Строитель Плюс", ПП "Скипер" та ПП "Комманд", які у перевіреному періоді були контрагентами позивача.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснювалася реалізація товарів стороннім організаціям без відображення даних операції у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування, що в свою чергу підтверджує наявність у підприємства не облікованої продукції та прихованої реалізації.

Відповідачем також зазначено, що до перевірки не надані документи, які свідчать про фактичне, а не документально оформлене отримання ТМЦ, відсутні шляхові листи, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт із зазначенням маршруту перевезення вантажу, акти на списання паливно-мастильних матеріалів та інші документи, що засвідчили б зв'язок проведених витрат з господарською діяльністю позивача.

На думку відповідача, проведеною перевіркою ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" не встановлено факту реального здійснення господарський операцій з ПП "Укрторгпартнер", ПП Визит Торг", БВП "Строитель Плюс", ПП "Скипер" та ПП "Комманд", які мають ознаки фіктивних СПД. На підставі викладеного, податкова інспекція дійшла висновку про те, що діяльність позивача спрямована на здобуття податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту шляхом порушення вимог чинного законодавства.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування податкового кредиту, зобов'язань та валових доходів і витрат за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" надало заперечення від 04.10.2013 року на Акт документальної планової виїзної перевірки №890/22.10/31257690 від 30.09.2013 року (т.с.1, а.с.103-109).

Своєю відповіддю від 10.10.2013 року податкова інспекція повідомила позивача про часткове задоволення заперечення та відміну донарахування податку на прибуток у сумі 328110 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року у сумі 12208 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 15099 грн., 3 квартал 2012 року у сумі 27127 грн., 4 квартал 2012 року у сумі 273676 грн. та відміну донарахування ПДВ у сумі 164036 грн., у тому числі по періодам: грудень 2011 року у сумі 10613 грн., вересень 2012 року у сумі 25836 грн., жовтень 2012 року у сумі 24698 грн., грудень 2012 року у сумі 102889 грн. (т.с.1, а.с.110-114).

На підставі цих висновків акту та з урахуванням розгляду заперечення, ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0010852210 від 14.10.2013 року, яким ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 262821 грн., з яких 210257 грн. - основний платіж та 52564 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.101);

- №0010862210 від 14.10.2013 року, яким ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 299810 грн., з яких 299796 грн. - основний платіж та 14 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.102).

Під час апеляційного перегляду справи було встановлено, що контрагенти ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" - ПП "Укртогрпартнер", ПП "Визит Торг", БВП "Строитель Плюс", ПП "Скипер" та ПП "Комманд" на момент укладання договорів з позивачем були зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податку на додану вартість (т.с.1, а.с.127-134).

Судом встановлено, що 06.12.2011 року між ПП "Комманд" (продавець) та ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (покупець) було укладено договір №319/610, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товар - амофос, а покупець зобов'язаний прийняти та сплатити його (т.с.1, а.с.188-189).

На підтвердження виконання умов договору ПП "Комманд" було поставлено позивачу товар (амофос) на загальну суму 503390 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83898,33 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна №72 від 06.12.2011 року на загальну суму 164720 грн., у тому числі ПДВ у сумі 27453,33 грн.(т.с.1, а.с.190);

- видаткова накладна №79 від 07.12.2011 року на загальну суму 168270 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28045 грн.(т.с.1, а.с.192);

- видаткова накладна №99 від 08.12.2011 року на загальну суму 170400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28400 грн.(т.с.1, а.с.194).

За фактом поставки товару, ПП "Комманд" було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 503390 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83898,33 грн., а саме:

- податкова накладна №72 від 06.12.2011 року на загальну суму 164720 грн., у тому числі ПДВ у сумі 27453,33 грн.(т.с.1, а.с.191);

- податкова накладна №79 від 07.12.2011 року на загальну суму 168270 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28045 грн.(т.с.1, а.с.193);

- податкова накладна №99 від 08.12.2011 року на загальну суму 170400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 28400 грн.(т.с.1, а.с.195).

Придбане добриво "амофос" було використано позивачем в його господарській діяльності шляхом нанесення на поля Муромського с/с-769,4 га під посів коріандру у грудні 2011 року, про що складений акт нанесення мінеральних органічних та бактеріальних добрив (т.с.1, а.с.196).

Як підтверджується матеріалами справи, 19.01.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформованого за рахунок його взаємовідносин з ПП "Комманд" у розмірі 83898,33 грн.(т.с.1, а.с.199-201).

Зокрема, 20.07.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (продавець) та ПП "Укрторгпартнер" (покупець) було укладено договір №201, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає товар (рапс) у кількості 344114 кг. по 1,50 грн. з ПДВ за кг. Загальна сума договору складає 516171 грн. (т.с.1, а.с.206).

На підтвердження виконання умов договору позивачем було поставлено контрагенту товар (рапс) на суму 516171 грн., про що виписана видаткова накладна №РН-0000142 від 20.07.2011 року (т.с.1, а.с.207).

За фактом поставки товару, позивачем була виписана податкова накладна №21 від 20.07.2011 року на загальну суму 516171 грн., у тому числі ПДВ у сумі 86028,50 грн.(т.с.1, а.с.208), що також підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача (т.с.1, а.с.209-211).

Оплата отриманого від ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" товару була здійснена ПП "Укрторгпартнер" частково, на суму 339360 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.1, а.с.214).

Судом встановлено, що 31.10.2011 року між позивачем, як кредитором, ПП "Укрторгпартнер" та ПП "Візит Торг" був укладений договір переводу боргу №325, відповідно якого первісний боржник - ПП "Укрторгпартнер" передає частину свого боргу у розмірі 176811 грн., що випливає з договору №201 від 20.07.2011 року, новому боржнику - ПП "Візіт Торг" (т.с.1, а.с.215).

Як вбачається з банківської виписки, ПП "Візит Торг" на підставі цього договору сплатило на користь ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" з метою погашення заборгованості грошові кошти у загальному розмірі 146138 грн. (т.с.1, а.с.216).

Також, 19.08.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 86028,50 грн. за рахунок його взаємовідносин з ПП "Укрторгпартнер" (т.с.1, а.с.217-220).

Судом встановлено, що ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" укладало з фізичними особами-орендодавцями договори оренди земельних ділянок, відповідно до умов яких позивач зобов'язався передавати орендодавцям в рахунок орендної плати вирощувану на цих земельних ділянках продукцію (зернові) (т.с.1, а.с.140-187).

Додатково позивачем були укладені договори з надання послуг з доставки вантажу.

01.07.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (замовник) та БВП "Строитель-Плюс" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з доставки вантажу №01/0711 (т.с.1, а.с.225-226).

На підтвердження виконання умов договору БВП "Строитель-Плюс" надало послуги з доставки 3536 тн. вантажу (зернові) по маршруту: поле комбайнування - ток, Нижньогірський район, с.Ястребки, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.с.1, а.с.229-250, т.с.2, а.с.1-100).

БВП "Строитель-Плюс" були надані послуги з доставки 3536 тн. вантажу (зернові) по маршруту: поле комбайнування - ток, Нижньогірський район, с.Ястребки, на загальну суму 176800 грн., що підтверджується актом надання послуг №476 від 29.07.2011 року (т.с.1, а.с.228).

По факту надання транспортних послуг, БВП "Строитель-Плюс" виписало позивачу податкову накладну №476 від 29.07.2011 року на загальну суму 176800 грн., у тому числі ПДВ у сумі 29466,67 грн. (т.с.1, а.с.227).

Оплата за надані послуги була здійснена ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" у повному обсязі, на суму 176800 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.1, а.с.101).

19.09.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за рахунок взаємовідносин з БВП "Строитель Плюс" у розмірі 29466,67 грн.(т.с.2, а.с.102-106).

16.12.2011 року між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (замовник) та ПП "Скіпер" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з доставки вантажу №318, відповідно до умов якого виконавець зобов'язаний за замовленням замовника надати йому послуги з доставки вантажу (т.с.2, а.с.107).

На підтвердження виконання умов договору ПП "Скіпер" надало послуги з доставки 398,093 тн. вантажу (зернові) по маршруту Нижньогірський район, с.Ястребки, місце видачі зерна - Муромський с/с, Курський с/с, Дровінський с/с, с/с у с.Пологи, тракторний стан у с.Гвардійське, що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.с.2, а.с.112-123).

Як встановлено матеріалами справи, ПП "Скіпер" були надані послуги з доставки 398,093 тн. вантажу (зернові) на загальну суму 63694,88 грн. що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 26.12.2011 року (т.с.2, а.с.109).

По факту надання транспортних послуг ПП "Скіпер" виписало позивачу податкову накладну №256 від 26.12.2011 року на загальну суму 63694,88 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10615,81 грн. (т.с.2, а.с.108).

19.01.2011 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" було подано до ДПІ у м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року з Додатком 5, відповідно до якого ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за рахунок взаємовідносин з ПП "Скіпер" у розмірі 10615,81 грн. (т.с.2, а.с.177-179).

Отримання позивачем товарно-транспортних послуг від БВП "Строитель-Плюс" та ПП "Скіпер" та їх використання в господарській діяльності ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" підтверджується також:

- наказом №34.1 від 01.11.2011 року голови правління ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс", яким встановлені ціни на фуражну пшеницю та ячмінь, які видавались в рахунок орендної плати за земельні паї за 2011 рік фізичним особам (т.с.2, а.с.123);

- видатковими накладними, виписаними позивачем, які свідчать про фактичну видачу фізичним особам зерна (т.с.2, а.с.124, 130, 134, 137, 140);

- відомостями про виплату грошей (пшениці) (т.с.2, а.с.125-129, 131-133, 135-136, 138-139, 141-142);

- матеріальним звітом за листопад 2011 року (т.с.2, а.с.143-144).

Зокрема, між ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" та ПП "Скіпер" було укладено договір купівлі-продажу жалюзей.

На підтвердження виконання умов договору ПП "Скіпер" було поставлено позивачу жалюзі на суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 191,52 грн. (т.с.2, а.с.145).

За фактом оплати товару, ПП "Скіпер" була виписана податкова накладна №1 від 05.09.2011 року на загальну суму 1149,12 грн., у тому числі ПДВ у сумі 191,52 грн.(т.с.2, а.с.146).

Оплата отриманого від ПП "Скіпер" товару була здійснена позивачем у повному обсязі, на суму 1149,12 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача (т.с.2, а.с.147).

08.11.2011 року та 06.02.2012 року ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" до ДПІ у м.Сімферополі були подані податкові декларації з податку на прибуток підприємства, в яких ним задекларовані витрати, понесені в наслідок укладених угод (т.с.2, а.с.148-161).

Згідно з матеріалами справи, отримання податкових накладних від контрагентів позивача підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних ПрАТ науково - виробнича торгівельна інвестиційна "Компанія Економікс" (т.с.2, а.с.180-203).

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст.135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

П. 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що видатковими накладними, податковими накладними, актами надання послуг, виписками по рахунку, актами прийому-передачі виконаних робіт підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №890/22.10/31257690 від 30.09.2013 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.10.2013 №0010852210, №0010862210.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 у справі № 801/9959/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва