Постанова № 36748691, 17.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10572/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання - Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: Вінари К.В. (довіреність від 16.07.2013 № 483/10/10-013),

представника відповідача: Бедрицької-Стешенко О.О. (довіреність від 02.01.2014 №02.01.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 200 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 200 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на 30.11.2013 податковий борг відповідача з податку на прибуток складає 200 000,00 грн. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією 08.10.2001 вручено головному бухгалтеру відповідача першу податкову вимогу № 1/36 від 05.10.2001 та 08.11.2001 - другу податкову вимогу № 2/194 від 08.11.2001.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд стягнути кошти відповідача за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 200 000,00 грн., а також не заперечував проти встановлення способу та виконання судового рішення шляхом розстрочення суми боргу згідно наданого представником відповідача графіка погашення заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, надав письмовий відзив на позов, в якому просив суд встановити спосіб та порядок виконання судового рішення по даній справі шляхом розстрочення сплати боргу у розмірі 200 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою з 20.01.2014 по 20.12.2015 включно по 1 000,00 грн. щомісяця, з 20.01.2016 по 20.11.2018 включно по 4 888,00 грн. щомісяця, 20.12.2018 - 4 920,00 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» (далі - ДП «Антрацит»), ідентифікаційний код 32226065, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Антрцитівської міської ради Луганської області.

Згідно довідки від 10.03.2011 № 40/29-011, ДП «Антрацит» взято на облік в органах державної податкової служби 21.05.2003 за № 03/05-11 та на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську.

Пунктом 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України для цілей розділу ІІІ Податок на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП «Антрацит» було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2013 року від 07.11.2013 на суму 200 000,00 грн., тобто самостійно узгодив податкові зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: 08.10.2001 головним бухгалтером відповідача було отримано першу податкову вимогу від 05.10.2001 № 1/36 та 08.11.2001 - другу податкову вимогу від 08.11.2001 №2/194.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме контролюючі органи здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії представника відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання представником відповідача адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток в сумі 200 000,00 грн., який на день розгляду справи є непогашеним, а також позовні вимоги визнані представником відповідача у повному обсязі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення сплати боргу у розмірі 200 000,00 грн. строком на 60 місяців згідно наданого графіка, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Матеріалами справи підтверджується, що фінансове становище відповідача на даний час не дає можливості сплатити податковий борг у розмірі 200 000,00 грн. одним платежем.

Станом на 30.12.2013 ДП «Антрацит» має податкову заборгованість у розмірі 21 538,3 тис. грн., що підтверджується довідкою від 09.01.2014 № 09/7.

Згідно балансу станом на 30.09.2013 ДП «Антрацит» має дебіторську заборгованість у сумі 631 млн. 827 тис. грн. (рядки балансу 1125, 1130, 1155), у тому числі відносно Закритого акціонерного товариства «Донецька вуглепереробляюча група» у сумі 55 327 тис. грн., яка включена до рядку за кодом 210 «Інша поточна дебіторська заборгованість».

Зазначена заборгованість виникла за рішенням Господарського суду Донецької області від 26.03.2011, яким було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Донецька вуглепереробляюча група» на користь Державного підприємства «Антрацит» борг в сумі 39 330 000,00 грн., 3% річних в сумі 3 293 598,24 грн., інфляційні нарахування в сумі 12 678 242,40 грн., витрати по державному миту у сумі 25 396,37 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 235,04 грн. Всього було стягнуто заборгованість на загальну суму 55 327 472,05 грн. та видано наказ № 13/36 від 09.04.2012 року про примусове виконання рішення.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 11.04.2013 відкрито виконавче провадження № 37528775.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при стягненні заборгованості з Закритого акціонерного товариства «Донецька вуглепереробляюча група» за рішенням суду від 26.03.2011, ДП «Антрацит» матиме можливість погашати заборгованість згідно зазначеного графіку погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача та встановити спосіб і порядок виконання постанови шляхом розстрочення сплати боргу у розмірі 200 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою з 20.01.2014 по 20.12.2015 включно по 1 000,00 грн. щомісяця, з 20.01.2016 по 20.11.2018 включно по 4 888,00 грн. щомісяця, 20.12.2018 - 4 920,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 22.01.2014.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 112, 136, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 200 000,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Державного підприємства «Антрацит» (ідентифікаційний код 32226065, місцезнаходження: 94600, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, 38) з рахунків у банках, що його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) на р/р 311110297002, відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м.Луганську, і.к. 37991503.

Встановити спосіб та порядок виконання постанови шляхом розстрочення сплати боргу у розмірі 200 000,00 грн. строком на 60 місяців зі сплатою з 20.01.2014 по 20.12.2015 включно по 1 000,00 грн. щомісяця, з 20.01.2016 по 20.11.2018 включно по 4 888,00 грн. щомісяця, 20.12.2018 - 4 920,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 січня 2014 року.

Суддя Т.С. Ушаков