Постанова № 36748621, 13.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року 14:45 810/6628/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Ігнатко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості (далі-позивач) з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 (далі-відповідач, підприємство, КП БМР ЖЕК №6) про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 32227,44 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в Білоцерківському центрі зайнятості зареєстрована ОСОБА_2 як така, що шукає роботу, на обліку перебувала по 15.10.2012. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2013 ОСОБА_2 поновлено на посаді головного бухгалтера підприємства. На підставі акта перевірки позивачем прийнято рішення про повернення відповідачем виплачених їй коштів в сумі 32227,44 грн, яка підлягає стягненню.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що у зв'язку з реорганізацією підприємства наказом начальника КП БМР ЖЕК №6 від 31.08.2011 ОСОБА_2 звільнено з посади головного бухгалтера з 31.08.2011. У подальшому рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2013 ОСОБА_2 поновлено на посаді головного бухгалтера КП БМР ЖЕК №6. Зазначає, що ОСОБА_2 в своєму розрахунку, який подала до районного суду, визначила суми у разі задоволення позовних вимог. Головуючий суддя зробив свій розрахунок, виходячи з заявленої суми ОСОБА_2, та відняв суму отриманої допомоги по безробіттю від заявленої суми середнього заробітку. У рішення суду не визначено і не стягнуто суми з КП БМР ЖЕК №6, яка має бути повернута позивачу, та не визначено яка сторона повинна повернути ці кошти. Крім того, законодавство передбачає можливість стягнення цих коштів не з підприємства, а безпосередньо з ОСОБА_2

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Наказом начальника КП БМР ЖЕК №6 від 31.08.2011 ОСОБА_2 звільнено з посади головного бухгалтера з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку з 31.08.2011 згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

На підставі заяви від 08.09.2011 ОСОБА_2 зареєстровано позивачем як таку, що шукає роботу. У поданій заяві ОСОБА_2 зазначила, що трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує, договір цивільно-правового характеру не укладала, не є найманим працівником.

Наказом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 08.09.2011 ОСОБА_2 отримала статус безробітного, їй встановлено допомогу по безробіттю.

Відповідно до довідки, наданої позивачем, ОСОБА_2 нараховано допомогу по безробіттю за період з 08.09.2011 по 15.10.2012 в сумі 32227,44 грн., на обліку вона перебувала по 15.10.2012.

У жовтні 2013 року позивачу стало відомо про те, що 04.02.2013 Білоцерківським міськрайоним судом Київської області винесено рішення, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6. На виконання рішення суду відповідачем видано наказ від 04.02.2013 №64ВК, яким ОСОБА_2 поновлено на роботі головним бухгалтером з 04.02.2013 згідно з рішенням суду від 04.02.2013.

Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку достовірності даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та складено відповідний акт № 154 від 08.11.2013, яким визначено, що на підставі п.4 ст.35 цього Закону допомога по безробіттю, виплачена ОСОБА_2, підлягає поверненню позивачу Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 в сумі 32227,44 грн.

На підставі акту розслідування №154 від 08.11.2013 директором Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості видано наказ №189 від 15.11.2013 про повернення Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 коштів в сумі 32227,44 грн. Відповідачем ці кошти позивачу добровільно не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини у сфері соціального захисту громадян на випадок безробіття регулюються Конституцією України, Законами України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 4 статті 35 (Права, обов'язки та відповідальність роботодавця) Закону України від 02.03.2000 за №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно з статтею 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають з правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім (далі - Порядок). Пунктом 7 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд не бере до уваги та відкидає твердження відповідача про наявні, на його думку, недоліки в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2013, оскільки ці питання стосуються лише зазначеної цивільної справи і підлягають оскарженню та вирішенню виключно в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.

Не відповідає дійсності і твердження відповідача про те, що законодавство передбачає можливість стягнення цих коштів безпосередньо з ОСОБА_2, оскільки частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" імперативно визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується саме з роботодавця. Аналіз цієї норми свідчить про те, що єдиною та достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт поновлення його на роботі. Як встановлено судом, ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в період з 08.09.2011 по 15.10.2012, а рішення суду про її поновлення на роботі винесено 04.02.2013, фактів неправомірних дій ОСОБА_2, подання нею неправдивих документів, неповідомлення нею певних обставин, які впливають на виплату цієї допомоги, судом не встановлено і відповідачем не наведено.

Отже, оскільки ОСОБА_2 поновлено на роботі за рішенням суду, а в цей час вона отримувала допомогу по безробіттю, то сума виплаченого їй забезпечення та вартості наданих соціальних послуг підлягає примусовому стягненню з роботодавця.

Позивачем надано суду докази наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача вказаної суми, докази наявності у відповідача заборгованості та її розміру, а також правильності визначення відповідачу суми заборгованості. На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, а заперечення відповідача є безпідставними.

З огляду на викладене суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №6 (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, б. 10, ідентифікаційний код 19420911) на користь Білоцерківського міськрайонного центру суму незаконно одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 32227 (тридцять дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 січня 2014 р.