Ухвала суду № 36748131, 17.01.2014, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17655/13-ц

провадження № 4-с/753/21/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарях Пуник Л.В.,

Невкритому В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 до начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ЯРУШЕВСЬКОЇ І.І., старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ІВАНЮК Д.С., ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та заборони на його відчуження,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до суду зі скаргою до суб'єктів оскарження про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та заборони на його відчуження, мотивуючи свої вимоги тим, що 5.10.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Іванюк Д.С. було винесено 4 постанови: по ВП №34597905 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 50 000 грн.; по ВП №34597728 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 50 000 грн.; по ВП №34597675 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 3 876 грн. судових витрат на проведення експертизи; по ВП №34598006 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 3 876 грн. судових витрат на проведення експертизи. В усіх 4 постановах значиться дата набрання судового рішення законної сили 2.12.2011 року і строк пред'явлення до виконання - 1 рік. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2013 року було виправлено помилку допущену при оформленні виконавчих листів №2-238/10, виданих Дарницьким районним судом м. Києва 28.09.2012 року, шляхом заміни дати набрання судового рішення законної сили з 2.12.2011 року на 5.09.2011 року у вказаних 4 виконавчих листах. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2013 року була залишена без змін. Таким чином, поскільки дата набрання судового рішення законної сили була змінена з 2.12.2011 року на 5.09.2011 року, а строк пред'явлення виконавчих листів до виконання тільки 1 рік, тому видача 4 виконавчих листи 21.09.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва стягувачам відбулась після закінчення річного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання. За таких обставин постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №34597905; ВП №34597728; ВП №34597675; ВП №34598006 були винесені старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Іванюк Д.С. 5.10.2012 року з порушенням вимог ст.25 та ст.26 Закону України „Про виконавче провадження". Також вказаними постановами накладено арешт на все майно, яке належить скаржнику на праві власності, тобто на 3-хкімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 1 280 000 грн., машиномісце НОМЕР_1 на підземній автостоянці по АДРЕСА_4 вартістю 150 000 грн.; 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 вартістю 200 000 грн.; 1/2 частину двохкімнатної квартири АДРЕСА_3 вартістю 280 000 грн.; інше рухоме майно. Враховуючи загальний розмір стягнення в сумі 107752 грн., старший державний виконавець наклала арешт на майно боржника в значно більшому розмірі та заборонила його відчужувати в супереч ч.1-3, ст.57 Закону України „Про виконавче провадження". На його заяву з цього приводу до начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевської І.І. скаржник отримав відмову. Тому просить суд скасувати 4 зазначені постанови про відкриття виконавчих проваджень і накладення арешту на все майно боржника від 5.10.2012 року, зобов'язати Іванюк Д.С. зняти арешт з усього майна боржника та скасувати заборону на його відчуження.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 ОСОБА_8 вимоги скарги підтримав, надавши пояснення аналогічні змісту скарги.

Суб'єкти оскарження: начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Ярушевська І.І. та старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Іванюк Д.С. або їх представники в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були двічі повідомлені належним чином (а.с.28; 60), з заявами до суду про неможливість розгляду справи у їх відсутність не звертались.

Стягувачка ОСОБА_6 в судові засідання також не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, з заявами до суду про неможливість розгляду справи у її відсутність не зверталась.

Представник стягувача ОСОБА_7 ОСОБА_9 в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, пояснивши, що на момент відкриття виконавчого провадження старший державний виконавець Іванюк Д.С. не порушила жодної норми права, поскільки у виконавчому листі зазначався термін набрання судового рішення законної сили 2.12.2011 року, тому винесення нею постанов про відкриття виконавчого провадження 5.10.2012 року в межах річного строку є правомірним. Накладення арешту на все майно боржника також є законними діями суб'єкту оскарження, поскільки черговість стягнення майна, яка остаточно визначається державним виконавцем, має задовольняти основні принципи виконавчого провадження - найшвидше та повне його виконання, а відсутність інформації про наявні грошові кошти у боржника та його вказівки про майно, яке може бути зараховане в рахунок виконання судового рішення, є підставами для накладення арешту на все майно і звернення стягнення на нього. Крім того, боржник має право оскаржувати дії, бездіяльність або рішення органів виконавчої служби виключно до суду в 10-денний термін. Але як вбачається зі змісту заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, боржник отримав копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 5.10.2012 року 31.10.2012 року, а скарга на дії начальника та старшого державного виконавця подана 21.10.2013 року, тобто у термін понад 10 днів, що є підставою для відмови в задоволенні вимог скарги. Мета подачі даної скарги ОСОБА_3 не захист порушеного права чи законного інтересу, а зволікання і уникнення від виконання рішення суду щодо стягнення з нього на користь стягувачів моральної шкоди, завданої злочином, в результаті якого загинула їхня донька.

Заслухавши представників скаржника та стягувача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні вимог скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1, ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

21.10.2013 року скаржник ОСОБА_3 зареєстрував в Дарницькому районному суді м. Києва скаргу на дії начальника та старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, що підтверджується відбитком штампу канцелярії суду (а.с.2).

У відповідності до ст.7 Закону України „Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України, законами України.

Як передбачено ч.1, ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2010 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 99 576 грн. моральної шкоди, завданої злочином, на кожного, по 1 095 грн. щомісячного довічного утримання на кожного. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 5.09.2011 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2010 року було змінено і в частині стягнення моральної шкоди було зменшено суму до 50 000 грн. на кожного з позивачів (стягувачів), в іншій частині рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2.12.2011 року касаційні скарги були відхилені. 28.09.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчі листи №2-238/10 по вказаній цивільній справі, які передані до відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві для виконання. Вказані обставини не заперечувались учасниками процесу.

За змістом ч.1, ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

5.10.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Іванюк Д.С. було винесено 4 постанови: по ВП №34597905 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 50 000 грн.; по ВП №34597728 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 50 000 грн.; по ВП №34597675 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 3 876 грн. судових витрат на проведення експертизи; по ВП №34598006 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дарницького районного суду м. Києва №2-238/10 від 21.09.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 3 876 грн. судових витрат на проведення експертизи. У всіх 4 постановах значиться дата набрання судового рішення законної сили 2.12.2011 року і строк пред'явлення до виконання - 1 рік (а.с.8-11).

Таким чином, при винесенні оскаржуваних постанов на момент відкриття виконавчого провадження старший державний виконавець Іванюк Д.С. діяла в межах чинного законодавства, при цьому вона не мала повноважень піддавати сумніву зміст виконавчих листів.

В подальшому ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2013 року було виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчих листів №2-238/10, виданих Дарницьким районним судом м. Києва 28.09.2012 року, шляхом заміни дати набрання судового рішення законної сили з 2.12.2011 року на 5.09.2011 року у вказаних 4 виконавчих листах (а.с.12). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2013 року була залишена без змін (а.с.13-14). Таким чином, тільки станом на 19.04.2013 року дата набрання судового рішення законної сили змінилась з 2.12.2011 року на 5.09.2011 року, тобто на цю дату вказане рішення суду виконувалось понад 6 місяців.

Як наголошує ч.1, ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1, ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Тими ж оскаржуваними постановами про відкриття виконавчого провадження від 5.10.2012 року старший державний виконавець Іванюк Д.С. наклала арешт на все майно боржника ОСОБА_3 та заборонила здійснювати його відчуження (а.с.8-11).

Ствердження представника скаржника про те, що старший державний виконапвець, наклавши арешт на все майно боржника ОСОБА_3, значно перевищила розмір арештованого майна, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, ніж сума, яка підлягає стягненню, так як вартість 3-хкімнатної квартири АДРЕСА_1 складає 1 280 000 грн., вартість машиномісця НОМЕР_1 на підземній автостоянці по АДРЕСА_4 становить 150 000 грн.; вартість 1/2 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2 200 000 грн.; вартість 1/2 частини двохкімнатної квартири АДРЕСА_3 280 000 грн., суд не може покласти в основу ухвали, поскільки ні скаржником, ні його представником не було надано документів про право власності скаржника на вказані об'єкти нерухомого майна, а також їх дійсної ринкової вартості на день винесення оскаржуваних постанов. Крім того, ОСОБА_3 не був позбавлений права з моменту отримання зазначених постанов 31.10.2012 року добровільно виконати судове рішення або надати Іванюк Д.С. грошові кошти чи перелік майна для його виконання.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що поскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини щодо незаконності винесення вказаних постанов, тому дії суб'єкту оскарження необхідно визнати законними, а в задоволенні вимог скарги слід відмовити.

За змістом ч.6, ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. А ч.4, ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" зазначає, що постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Поскільки боржник ОСОБА_3 отримав копії 4 оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та заборони на його відчуження від 5.10.2012 року 31.10.2012 року, що не заперечував його представник у судовому засіданні, а скарга на дії начальника та старшого державного виконавця подана 21.10.2013 року, тобто у термін понад 11 місяців, тому він пропустив 10-денний строк звернення до суду і вказані обставини є підставою для відмови в задоволенні вимог скарги.

Керуючись ст.10; 11; 60; 209-210 ЦПК України, на підставі ст.383-388 ЦПК України, ст.6; 11; 25; 57 Закону України „Про виконавче провадження", ст.7 Закону України „Про державну виконавчу службу", суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 до начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ЯРУШЕВСЬКОЇ І.І., старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ІВАНЮК Д.С., ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника та заборони на його відчуження від 5.10.2012 року відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя :