Постанова № 36744624, 22.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 справа №905/6551/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А.за участю представників сторін: від позивача:Бєляєв А.П., довіреність № 98/13 від 06.09.13р.від відповідача:Тиріна М.П., довіреність № 01-10/706 від 25.12.13р.розглянувши апеляційну скаргу на рішення господарського судуДонецької областівід12.11.2013р.у справі№ 905/6551/13 (суддя Левшина Г.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест- Шіппінг", м. Донецькдо Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь Донецької областіпростягнення суми В судовому засіданні 24.12.13р.

оголошено перерву до 21.01.14р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2013р. у справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Шіррінг", м. Донецьк (далі - ТОВ "Метінвест-Шіппінг" або підприємство) задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь Донецької області (ДП «Маріупольський морський торговельний порт» або порт) на користь позивача заборгованість в сумі 609423 грн. 29 коп., у тому числі основний борг в сумі 608273 грн. 40 коп. та три проценти річних в розмірі 1149 грн. 89 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм як матеріального, так і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача висловився проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для її вирішення. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.07.2006р. між ДП "Маріупольський морський торговельний порт" та ТОВ "Скіф-Шіппінг" був підписаний договір про спільну діяльність №27-7/06/477, за умовами якого сторони зобов'язались для досягнення спільної господарської мети діяти при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт металовантажів (навантажування та розвантажування з одного виду транспорту на інший), робіт по зберіганню, упаковці, обв'язці, кріпленню вантажів, передвантажній підготовці і т.і. на виробничій території 10-го причалу "порту" (згідно з прикладеною викопіровкою - додаток №1), а також при:

- маркетинговій діяльності, спрямованої на залучення додаткових вантажопотоків та інвестицій до порту;

- транспортно-експедиційних операцій;

- комплексному обслуговуванню суден;

- розробки і впровадженні нових технологій, у порядку та на умовах, закріплених у даному договорі, з метою підвищення рівня ефективності вантажно-розвантажувальних робіт та одержання прибутку.

Метою договору є доведення річного вантажообігу на виробничій території 10-го причалу "порту" до 1800000 тонн металовантажів на рік. При цьому загальний обсяг металовантажів, залучених підприємством у порт повинен бути не менш аніж 3000000 тонн на рік. Спільна діяльність за цим договором здійснюється без об'єднання вкладів сторін.

Відповідно до приписів п.п.2.1, 2.2 договору від 04.07.2006р. ведення спільних справ за цим договором здійснюється портом.

Порт і підприємство з метою здійснення спільної діяльності, передбаченої цим договором, передають в спільну діяльність майно, розмір, склад, строки передачі та вартість якого зазначені у додатках №2 та 3, які є невід'ємною частиною цього договору. Розмір внесків (вкладів) сторін за договором складає: порт - 65%, підприємство - 35% (п.п.4.1, 4.2 договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р.).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що прибуток від спільної діяльності визначається в порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким регулюється здійснення спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників: порт - 65%, підприємство - 35%. При цьому частка прибутку підприємства не може перевищувати 50% незалежно від внеску сторін. Доля підприємства у прибутку спільної діяльності, який підлягає розподілу за звітний квартал, буде дорівнювати долі внеску підприємства, згідно актів приймання-передачі майна на початок звітного кварталу.

Згідно з п.13.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.06.2016 року.

11.07.2008р. між ДП "Маріупольський морський торговельний порт" та ТОВ "Скіф-Шіппінг" було підписано договір про внесення змін №3 до договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р., згідно якого пункт 4.2 договору про спільну діяльність викладено в наступній редакції: "Розмір внесків (вкладів) сторін за договором складає: порт - 67,93%, підприємство - 32,07%". Пункт 5.1 договору про спільну діяльність викладено в наступній редакції: "Прибуток від спільної діяльності визначається в порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким регулюється здійснення спільної діяльності на території України без створення юридичної особи. Прибуток, одержаний учасниками договору в результаті спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників: порт - 67,93%, підприємство - 32,07%. При цьому частка прибутку підприємства не може перевищувати 50% незалежно від внеску сторін." (п.7 договору про внесення змін №3 від 11.07.2008р.). При цьому, договір про спільну діяльність доповнено п.5.5: «У разі отримання прибутку від спільної діяльності за звітний період порт перераховує долю підприємства у вигляді щоквартальних платежів не пізніше строку встановленого чинним законодавством України для сплати податку на прибуток до відповідного бюджету.

09.08.2012р. між тими ж сторонами підписано договір про внесення змін до договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р., яким змінено преамбулу договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р. у зв'язку із зміною найменування ТОВ "Скіф-Шіппінг" на ТОВ "Метінвест-Шіппінг".

07.06.2013р. сторонами підписано договір про внесення змін до договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р., згідно якого у зв'язку із набранням чинності 14.06.2013р. Закону України "Про морські порти України" та необхідністю передачі гідротехнічних споруд новоствореному державному підприємству "Адміністрація морських портів України", сторони домовились про таке:

1. У додатку №2-а договору про спільну діяльність внести наступні зміни: виключити з переліку і вартості внесків порту у спільну діяльність причал 10 (рядок №8). У зв'язку з чим встановити оціночну та загальну вартість усіх об'єктів у сумі 33782197 грн. (без ПДВ).

2. Сторони погодили, що прибуток, одержаний учасниками договору про спільну діяльність в результаті спільної діяльності, в подальшому розподіляються у такому співвідношенні: порт - 67,93%, підприємство - 32,07%.

Згідно з протоколом підведення підсумків спільної діяльності в 1 кварталі 2013р. чистий прибуток спільної діяльності склав 15515528,51 грн., відповідно частка відповідача 67,93 % склала 10539698,52 грн., частка позивача 32,07% - 4975829,00 грн.

Згідно з протоколом підведення підсумків спільної діяльності в 2 кварталі 2013р. від 05.08.2013р. чистий прибуток спільної діяльності склав 21299424,59 грн.

Тобто, за висновком суду першої інстанції, який вважає вірним судова колегія, частка відповідача у спільній діяльності у другому кварталі 2013р. склала 14468699,12 грн., а частка позивача - 6830725,47 грн., що відповідає відсотковому співвідношенню 67,93% та 32,07%, яке закріплено сторонами в укладеному між ними договорі про спільну діяльність.

В рахунок сум прибутку за договором про спільну діяльність за другий квартал 2013р. від відповідача позивачу надійшло 6222452,07 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.08.2013р.

Таким чином, сума 608273,40 грн. не була сплачена відповідачем позивачеві, що суперечить умовам договору про спільну діяльність №27-7/06/477 від 04.07.2006р.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно до п. 5.3. Договору коригування порядку розподілу прибутку оформлюється підписанням додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договором про внесення змін до договору про спільну діяльність № 27-7/06/477 від 04.07.2006р. від 07.06.2013р., сторони узгодили, що, не зважаючи на зменшення вартості вкладу Порту, частки прибутку залишились незмінними.

В подальшому угод щодо коригування розподілу прибутку в іншому співвідношенні, ніж - Порт - 67,93% та підприємство - 32,07%, сторонами не приймалось, що ними не заперечується.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 608273,40грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань нараховано три проценти річних в сумі 1149,89 грн., які, як вірно нараховані та обчислені підлягають стягненню з відповідача.

Також судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду справи №905/7163/13 про зміну договору оскільки, згідно із ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. За вірними висновками суду, розгляд справи №905/7163/13 про внесення змін до договору жодним чином не перешкоджає розгляду цієї справи.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними способами доказування, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2013р. у справі № 905/65511/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4. ДАГС; 5. ГСДО.