Рішення № 36744487, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24714/13 20.01.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова

група»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 4166,20 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 4166,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідно до поданої 30.12.2013 заяви, Позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також просив суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Від відповідача 26.12.2013 через відділ діловодства суду надійшов документально обґрунтований відзив на позов, відповідно до якого він не заперечує та вважає обґрунтованою заявлену до нього суму страхового відшкодування в розмірі 3656,20 грн. (4166,20 грн. мінус франшиза 510 грн. згідно полісу АВ/4318619), а також просить суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 в м. Хмельницькому на перехресті вулиць Кам'янецької та Пушкіна була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ 21011», д.р.н. ВХ6643АН, яким керував Мельник О.О., та автомобіля «Нісан», д.р.н. ВХ4233ВІ, яким керував Поліщук В.В.

Причиною ДТП стало те, що водій Мельник О.О., керуючи автомобілем «ВАЗ 21011», д.р.н. ВХ6643АН не вибрав безпечної дистанції руху, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем, та порушення Мельник О.О. п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Нісан», д.р.н. ВХ4233ВІ, який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Поліщук В.В. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 28-2301-12-00329 від 06.12.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Універсал банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок від 04.07.2013 на постачання деталей, матеріалів і виконання робіт по ремонту Застрахованого автомобіля (ПП автоцентр «Ліга ІІ»), Позивачем було складено Страховий акт № ЗСКА-2580 від 18.07.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 4166,20 грн. на рахунок ПП автоцентр «Ліга ІІ» (ремонтне СТО Застрахованого автомобіля), що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 12570 від 19.07.2013.

Відповідно до Акта здачі-прийняття робіт № РН-0001292 від 30.07.2013 ПП автоцентр «Ліга ІІ», Застрахований автомобіль було відновлено в повному обсязі, вартість відновлення складає 4166,20 грн. та сторони одна до одної претензій не мають.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ 21011», д.р.н. ВХ6643АН, Мельник О.О. під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.07.2013 у справі № 686/13743/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Мельник О.О., як особи, яка експлуатує автомобіль «ВАЗ 21011», д.р.н. ВХ6643АН на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/4318619 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/4318619 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ 21011», д.р.н. ВХ6643АН, на час спірної ДТП.

Позивач 16.08.2013 звернувся до Відповідача з вимогою (заявою № 11/6469) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем страхової виплати, тобто в сумі 4166,20 грн.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення Відповідачем вимоги Позивача в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Звіт про оцінку транспортного засобу може бути лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, виробництва не СНД, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Матеріали справи також не містять доказів існування обставин, зазначених у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу. Таким чином суд приходить до висновку, що підстав для вирахування зносу Застрахованного автомобіля в даному випадку немає.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є Акт здачі-прийняття робіт № РН-0001292 від 30.07.2013 ремонтного СТО ПП автоцентр «Ліга ІІ», відповідно до якого вартість відновлення Застрахованого автомобіля склала 4166,20 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/4318619 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з реального розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля (4166,20 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (4166,20 грн.) та за мінусом франшизи (510 грн.), і отже в розмірі 3656,20 грн.

Відтак, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 3656,20 грн. У решті позову суд відмовляє в зв'язку з необґрунтованістю позовний вимог в цій частині.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 3656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 20 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1509 (одну тисячу п'ятсот дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2014

Суддя Сташків Р.Б.