Ухвала суду № 36744041, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12883/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного департаменту - центру ливарного виробництва про стягнення заборгованості по страховим внескам, -

В С Т А Н О В И Л А :

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного департаменту - центру ливарного виробництва про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 2 378,94 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державний департамент - центр ливарного виробництва зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17 липня 2013 року.

Крім того, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

06 січня 2011 року відповідачем подано до Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік.

З поданого звіту вбачається, що відповідачем визначена сума нарахованих внесків, строк сплати яких не настав, у розмірі 651,60 грн., а також сума внесків, пов'язана з невиплатою заробітної плати, у розмірі 1 727,34 грн. Зазначені нарахування, як вбачається з картки особового рахунку, виникли з 2008 року.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем заборгованості та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

У разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації (реорганізації) та звернутися за місцем здійснення його обліку як страхувальника для отримання довідки про відсутність заборгованості.

Платники страхових внесків, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду в повному розмірі в порядку та в строки, визначені страховиком.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Згідно з пп. 4.4 п. 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26 червня 2001 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідно до пп. 4.5 п. 4 вказаної Інструкції, у разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у разі самостійного виявлення своєчасно не нарахованих і не сплачених сум страхових внесків страхувальники самі зобов'язані донарахувати страхові внески, нарахувати пеню на всю суму недоїмки за весь період прострочки платежу, протягом п'яти робочих днів з дня виявлення прострочки повідомити орган Фонду у письмовій формі особисто або поштовим відправленням згідно з вимогами п. 7.5.1 цієї Інструкції та відобразити донараховані страхові внески та нараховану пеню в звіті по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати (з дня виникнення недоїмки).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем визначена сума нарахованих внесків, строк сплати яких не настав, у розмірі 651,60 грн., а також сума внесків, пов'язана з невиплатою заробітної плати, у розмірі 1 727,34 грн.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного департаменту - центру ливарного виробництва про стягнення заборгованості по страховим внескам є необґрунтовані та не засновані на нормах права, оскільки наведеними законодавчими нормами встановлено, що днем виникнення обов'язку зі сплати внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є день одержання коштів на оплату праці.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.