Вирок № 36742486, 21.01.2014, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2180/13-к

Провадження 1-кп/190/20/14

ВИРОК

Іменем України

21 січня 2014 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Москалець А.В.,

прокурорів Максимова Р.І., Лимаря Р.І.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, одруженого, не працюючого, раніше судимого 29.11.2001 р. Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 121 ч. 2, 296 ч. 2, 70 КК України до 7 років позбавлення волі, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в період часу з 16.30 год. до 18.30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на відстані приблизно 500 м на захід від АДРЕСА_2, маючи намір на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в результаті сварки, що виникла на грунті зненацька виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_4, долонями рук умисно наніс потерпілій удари в область обличчя та кулаками рук в область грудної клітки, нанісши не менше 5-ти ударів кулаком лівої руки в ліву поверхню грудної клітки на рівень 3-8 ребер та 4-х ударів кулаком правої руки в праву половину грудної клітки на рівень 3-6 ребер в середню ключичну та передньопідпахвові ділянки. Ставлячи ОСОБА_4 на ноги наносив чергові удари з достатньою силою в грудну клітку і потерпіла знову падала. Згідно висновку експерта № 23-Е від 12.05.2009 р. у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини з шістьма синцями на шкірі правої молочної залози, переломів 3-8-го ребер зліва по лівій середньоключичній лінії, 3-6 ребер справа по правій середньоключичній лінії, скупчення близько 2500 мл. рідкої крові в лівій плевральній порожнині, множинні розриви тканини правої легені по задній поверхні, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя стосовно до живих осіб. Смерть ОСОБА_4 настала через декілька годин після отримання тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 р..

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 121 ч. 2 КК України, визнав повністю і показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. він зі співмешканкою ОСОБА_4 перебували в м. Вільногірську, а повертаючись пішли в с. Посуньки, де на дні народження у знайомих вживали спиртні напої. Він мав намір піти додому, але не знайшов ОСОБА_4, тому пішов один. По дорозі зустрів її, але ОСОБА_4 була в стані сп'янінняі не бажала самостійно рухатися, сиділа на землі. Він якийсь відрізок шляху вів її, одночасно несучи сумки, вона падала і він неодноразово наносив удари кулаками рук в область грудної клітки як зліва, так і справа з метою привести її до тями. По дорозі їх наздогнав на автомобілі ОСОБА_5 і погодився підвезти в АДРЕСА_2. Погрузивши ОСОБА_4 в багажник автомобіля приїхали за місцем проживання, де разом з ОСОБА_5 занесли її в будинок, поклали на диван. Заносячи в будинок, він двічі падав з ОСОБА_4 на сходах, які ведуть в будинок, бо було слизько. В будинку ще вживав разом з ОСОБА_6, батьком співмешканки, горілку, ліг спати, а перед ранком прокинувся і помітив, що ОСОБА_4 померла. Злякавшись, він поїхав в м. Бєлгород Російської Федерації, де працював, а 06.08.2013 р. був затриманий і доставлений в Україну. У вчиненому щиро кається і вказав, що не бажав тяжких наслідків, однак так вийшло через стан сп'яніння.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді цієї справи.

Так, представник потерпілого ОСОБА_2 показав, що він з 2002 р. працює на посаді голови Вишнівської селищної ради, на території якої знаходиться с. Кулябка. Про спричинення тілесних ушкоджень, від яких померла ОСОБА_4, йому відомо з 2009 р.. Родичі потерпілої відсутні, батьки померли. Від працівників міліції відомо, що злочин вчинив ОСОБА_3, який переховувався від слідства і суду. Претензій матеріального характеру селищна рада не пред'являє.

Допитаний свідок ОСОБА_5 показав, що раніше був знайомий з ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які проживали разом. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. приблизно о 17.30 год. він їхав власним автомобілем ВАЗ-2121 з с. Посуньки в АДРЕСА_2. На узбіччі дороги лежала ОСОБА_4, а поряд стояв ОСОБА_3, дві сумки. Зупинившись і запитавши що трапилося той відповів, що ОСОБА_4 в стані тяжкого сп'яніння, попросив підвезти додому. Жінка на навколишнє середовище не реагувала, спала на снігу. ОСОБА_3 намагався підняти жінку, але вона падала на коліна і не трималася на ногах, тому він її поклав в багажник автомобіля, склав сумки. По дорозі зрозумів, що вона дійсно п'яна, а ОСОБА_3 був добре напідпитку. Він йому розповів, що отримали зарплату, ходили в м. Вільногірськ за покупками. Будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 не бачив. По приїзду додому ОСОБА_3 взяв жінку на плече та поніс до будинку, а він спішив відкрити вхідні двері та з будинку покликав батька - ОСОБА_6, а повернувшись до дверей побачив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 лежать на сходах, зрозумів, що обоє впали на сходи. Піднявшись ОСОБА_3 попрохав допомоги і втрьох занесли ОСОБА_4 в будинок, поклали на диван і він поїхав у справах. 04.02.2009 р. дізнався від працівників міліції про смерть ОСОБА_4.

Згідно протоколу огляду місця події від 04.02.2009 р. слідчим оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2, де в кімнаті будинку на дивані виявлено труп ОСОБА_4, який направлено на судово-медичне дослідження (а.с. 4-6 з фототаблицями а.с. 7-18 т. 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 23-Е від 12.05.2009 р. (т. 1 а.с. 218-220) при експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено закриту тупу травму грудної клітини з шістьма синцями на шкірі правої молочної залози, переломи 3-8-го ребер зліва по лівій середньоключичній лінії, 3-6 ребер справа по правій середньо ключичній лінії, скупчення близько 2500 мл. рідкої крові в лівій плевральній порожнині, множинні розриви тканини правої легені по задній поверхні, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя стосовно до живих осіб. Крім того, виявлені тілесні ушкодження, віднесені до легких тілесних ушкоджень: синці по зовнішніх поверхнях обох плечей, в ділянках обох ліктьових суглобів, по тильних поверхнях обох кистей рук, по зовнішніх поверхнях обох стегон, в ділянках обох колінних суглобів, по передніх поверхнях обох гомілок, множинні дрібні садна на шкірі обличчя, які утворилися при житті, незадовго до настання смерті і в прямому причинному зв'язку з причиною смерті не знаходяться. Смерть ОСОБА_4 настала через декілька годин після отримання тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 р. між 00.00 год. та 03.00 год..

01.11.2013 р. за участю підозрюваного ОСОБА_3, спеціаліста і судово-медичного експерта проведено слідчий експеримент з застосуванням технічних засобів фіксації з метою перевірки і уточнення відомостей, які повідомив ОСОБА_3 під час допиту 30.10.2013 р.. Слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_3 вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 р. пішов з ОСОБА_4 в м. Вільногірськ за покупками, потім обоє пішли в с. Посуньки до знайомих, де вживали спиртні напої. Він один пішов додому в АДРЕСА_2, бо не знайшов ОСОБА_4. По дорозі побачив її сидячою на землі. Разом йшли, але та не хотіла пересуватися самостійно і він декілька разів вдарив її. Їхав на автомобілі ОСОБА_5 та підвіз їх додому. Дома поклав її на ліжко, випив з ОСОБА_6 пляшку горілки та ліг спати. Вранці виявив, що співмешканка померла. Наведені обставини і факти ОСОБА_3 підтвердив і показав, починаючи з с. Посуньки. З метою «приведення жінки до тями» він наносив їй удари долонею лівої руки, потім тягнув на собі. Через 400 м. він поставив її на ноги і почав наносити удари кулаками рук в ділянку грудної клітини, кулаком правої руки наносив удари в ділянку грудної клітини зліва на рівні 5-10 ребер по середньоключичній лінії, всього 5-7 ударів. Після кожного удару ОСОБА_4 падала, а він її підводив і знову наносив удари. Під'їхав ОСОБА_5 і вони обоє погрузили жінку і сумки в багажник автомобіля. Приїхавши додому в АДРЕСА_2 він вийняв ОСОБА_4 з багажника та на правому плечі заніс її в будинок, поклав на диван. При цьому він двічі падав на сходах будинку. Випив з ОСОБА_6 горілки і ліг спати, а прокинувшись виявив, що ОСОБА_4 померла. Пізніше поїхав в м. Вільногірськ, потім в Дніпропетровськ, Харків, Бєлгород Російської Федерації, бо злякався (а.с. 109-113 т. 2).

З протоколу проведення додаткового слідчого експерименту від 17.12.2013 р. вбачається, що за участю ОСОБА_3, судмедексперта і спеціаліста проведено вказану слідчу дію, в ході якої ОСОБА_3 ще раз показав, як він вів потерпілу ОСОБА_4, як почергово наносив їй удари в область грудної клітки зліва, з правої сторони (а.с. 119-125 т. 2).

За висновком експерта № 23 -Е-Д від 18.12.2013 р. (а.с. 129-131 т. 2) на підставі даних, отриманих при додатковій судово-медичній експертизі ОСОБА_4, протоколу слідчого експерименту при експертизі трупу виявлені тілесні ушкодження у вигляді прямих переломів 3-8 ребер зліва по середньо ключичній лінії, 3-6 ребер справа по середньо ключичній лінії, лівостороннього гемотораксу (2500 мл. рідкої крові), множинних розривів тканини правої легені, дрібних саднень на шкірі обличчя. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, на які вказав ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту.

Оцінюючи в сукупності вищенаведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 вчинив злочин проти життя та здоров'я особи, віднесений відповідно до ст.. 12 ч. 4 КК України до категорії тяжких злочинів, а його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ст.. 121 ч. 2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і таке, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 раніше судимий 29.11.2001 р. Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 121 ч. 2, 296 ч. 2, 70 КК України до 7 років позбавлення волі (а.с. 186 т. 1, 55-64 т. 2), проходив військову службу з 10.05.1987 р. по 04.06.1989 р. (а.с. 184 т. 1), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 188, 189 т. 1).

Згідно акту № 255 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 28.11.2013 р. ОСОБА_3 яким-небудь психічним захворюванням, у тому числі тимчасовим розладом психічної діяльності в період часу, віднесений до вчинення правопорушення, що йому інкримінується, не страждав, і по своєму психічному стану міг розуміти свої дії (бездіяльність) і керувати ними при вчиненні правопорушення, що інкримінується. В теперішній час яким-небудь психічним захворюванням також не страждає і за своїм психічним станом може розуміти свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (а.с. 155-159 т. 2).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд встановив щире каяття, оскільки ОСОБА_3 критично оцінив свою поведінку, вину, визнав її повністю, висловився про готовність нести кримінальну відповідальність, а також активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які згідно ст.. 67 цього Кодексу обтяжують його покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а також тяжкі наслідки, завдані злочином. При віднесенні наслідків до числа тяжких суд враховує важливість (соціальну цінність) тих суспільних відносин, яким злочином заподіяна шкода, а також ступінь заподіяння цієї шкоди.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, що є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання та його виправлення. При цьому суд враховує правову позицію державного обвинувача і представника потерпілого, який погодився з запропонованою мірою покарання і бажає призначення суворого покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно ухвали П'ятихатського районного суду від 31.10.2013 р. ОСОБА_3 затримано в с. Маслівка Прохорівського району Білгородської області Російської Федерації 06.08.2013 р. о 06.10 год. в зв'язку з перебуванням в міжнародному розшуку, і ОСОБА_3 доставлено 28.10.2013 р. від правоохоронних органів Російської Федерації до Криворізького УВП УДПтСУ у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.20 год. 29.12.2013 р. (а.с. 108 т. 2). З цієї ухвали вбачається, що ОСОБА_3 доставлено до СВ П'ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області о 12.20 год. 30 жовтня 2013 р.. Крім того, ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду від 20.12.2013 р. ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 12.20 год. 28 січня 2014 р. (а.с. 154 т. 2). Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, тому строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 06.10 години 06 серпня 2013 р., зарахувавши в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення.

Керуючись ст.. 72 КК України, ст.ст. 321, 323, 324, 328, 330-339 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 121 ч. 2 КК України, і призначити покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі з поміщенням у кримінально-виконавчу установу закритого типу.

Запобіжний захід - тримання під вартою - залишити дотеперішній до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 06 години 10 хвилин 06 серпня 2013 року, зарахувавши в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення.

Речові докази: паперовий конверт з відбитками пальців рук, диск DVD-R «Nanotex» 16х.4.7GB 120 min з відеозаписом допиту ОСОБА_3 від 31.10.2013 р., диск DVD-R «Nanotex» 16х.4.7GB 120 min з відеозаписом додаткового допиту ОСОБА_3 від 31.10.2013 р., диск DVD-R «Nanotex» 16х.4.7GB 120 min з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 01.11.2013 р. залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОКПО 25575055, МФО 805012, рахунок одержувача 35223001006725) 450 гривень 72 копійки за експертизу № 14/01-03 від 27.02.2009 р. (а.с. 102 т. 1).

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Обвинуваченому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя